Те, що діти повинні, дорослішаючи, ставати самостійними, загалом, розуміють всі батьки. Так звідки ж з’являються «безрукі», інфантильні, ліниві і невмілі чоловіки і жінки, яких в нашому світі повним-повнісінько?
Які помилки виховання, призводять до того, що дитина не проявляє самостійність – розповість жіночий сайт “Сашко та Марічка”.
Як ставилися до дитячої самостійності в минулому
В «Срібному копитці» Бажова старий взяв до себе жити п’ятирічну сирітку Даренку, щоб вона допомагала йому з господарством, і залишав її одну на кілька днів у лісовій хатині, йдучи взимку на полювання. Некрасов описав хлопчиська, «мужика з нігтик», який вивозив на санях з лісу дрова, які рубав батько.
Читаючи ці твори, ми можемо щиро порадіти, що дитяча праця заборонена і «темні часи» минули, що нашим школярам не треба випасати стадо, няньчити численних сестер і братів, прати вручну на річці, і т. д.
Але ви коли-небудь замислювалися, а як це взагалі було можливо? Чому діти в минулому були на таке здатні (причому в сім’ях «темних», неписьменних і не маючих жодного уявлення про дитячу психологію і методи раннього розвитку селян чи робітників), а нинішні діти в аналогічному віці ледве-ледве шнурують черевики і не знають, з якого боку підійти до картоплі і газової плити? Адже для нинішніх малюків робиться все – розвиваючі ігри, інноваційні педагогічні методики…
Причому ми вважаємо розвиненими саме наших «маминих тюльпанчиков» на підставі того, що дитина вміє поводитися з планшетом і смартфоном і краще тата проходить десяток комп’ютерних ігор. І це непогано, але.
Як розвинути самостійність дитини
Загалом, головна проблема сучасних дітей – звичайна побутова несамостійність. Дитина не прагне навчитися забезпечувати себе елементарними побутовими зручностями, тому що багато сучасних батьків з кращих спонукань вважають, що його ще рано навчити варити картоплю/мити підлогу/штопати шкарпетки і т. д.
Рецепт, як з раннього віку навчити дитину самостійності в побуті: будьте помічником для малюка, але не його слугою!
Звичайно, всі діти розвиваються в індивідуальному темпі, але коли ви бачите, що ваше чадо вже досить вправно володіє своїми пальчиками, то починайте пропонувати йому замість ігор розвиваючі самостійність завдання.
Наприклад, дошкільнику можна доручити почистити м’які фрукти на варення, або видати йому невелику швабру і відро, щоб він самостійно помив підлогу в своїй кімнаті і т. д. Так, можливо він буде це робити спочатку погано, а потім – краще і краще!
Головне, малюк повинен розуміти, що прислуги у нього немає — дорослі йому допоможуть, якщо він об’єктивно не впорався, вони можуть його навчити новим навичкам, але не зроблять замість нього те, на що він здатний.
Щоб дитина не думала, що його навмисне навантажують завданнями, можете просто сказати йому, що ви втомилися і не хочете прибирати замість нього. Не збирайте йому ранець до школи, не гладьте сорочку на завтра (якщо він вміє гладити), не готуйте кожен раз їду, якщо знаєте, що вашому чаду під силу спорудити собі щось їстівне з наявних продуктів.
Цим ви не позбавляєте дитину дитинства і не перевантажуєте її, з наявністю сучасних гаджетів всі дії з побутового самообслуговування спрощено до мінімуму і займають зовсім мало часу, так і фізично нічого важкого школярику робити не доведеться.
Щоб якісь корисні дії дитина робила не за вказівкою, а з власної ініціативи, вона повинна відчути, що буває, якщо цього не робити. Не зібрав ранець ввечері, довелося робити це вранці, спізнився в школу і забув два зошити. Не закинув в пралку джинси – пішов у брудних.
І так – батьки, не бійтеся, що дитина занадто поверхнево поставиться до наслідків свого вибору на користь ліні! Іноді, звичайно ж, підлітку буде лінь варити собі кашу і нарізати салат на вечерю, і він буде обходитися чаєм з канапкою, іноді він буде ходити в м’ятому одязі, і бардак в його кімнаті буде прибиратися не так часто, як цього хотілося б вам.
Але головне щоб він це все вмів зробити тоді, коли захоче сам.
Повірте, підліток наведе порядок, якщо до нього в гості погодиться прийти симпатична однокласниця, зробить вечерю, якщо дійсно надоїсть перекушувати чаєм і хлібом, і випере штани, коли помітить, що серед модно одягнених приятелів він один виглядає по-бомжацки.
Діти і підлітки – не такі вже принципові пофігісти: вони чудово відрізняють хороший результат від поганого, далеко не завжди свідомо прагнуть зробити погано, і у них так само, як і у нас, дорослих, має бути право на лінь!
Розвитку самостійності з-під палиці не буває, ці поняття взагалі суперечать один одному.
Проблема в гендерному вихованні
Ще одна дуже типова в нашому суспільстві причина, чому з дітей виростають мужики-«мамині синочки» і жінки-«принцеси-білоручки» — це не правильне з раннього дитинства гендерне виховання. Поділ необхідних умінь і навичок на чоловічі і жіночі, наочна демонстрація того, що «не свої» справи робити необов’язково – буденна реальність у багатьох постсовковіх сім’ях.
Хлопчикові натякають, що йому не варто особливо завзято вчитися готувати, штопати, прати і прасувати – це ж не чоловічі заняття. Теорія підкріплюється наочним прикладом тата і дідуся, які дійсно чекають від жінок вечері, наглажені шмотки і сяючу чистоту в квартирі, самі не докладаючи жодних зусиль до цього.
В такій обстановці, коли хлопчикові і покажуть пару раз, як ліквідувати дірку на носку, запрати пляму або посмажити картоплю, він навряд чи стане це робити за власною ініціативою – тато сам свої шкарпетки не штопає і вечері на всю сім’ю не готує.
Дівчаток іноді виховують як принцес. Їм з дитинства вселяють думку, що багато працювати і повністю самостійно забезпечувати себе (і в побутовому, і в фінансовому плані) – це доля невдах, яким не дістався «справжній чоловік». Як може вирости самостійною дівчинка, яка все дитинство бачить і чує, що «тато працює, а мама красива»?
Що в будинку майже все робиться руками «справжнього чоловіка» (чи оплаченої ним домробітниці), а мамі пощастило – вона може робити щось тільки в моменти особливого натхнення, а не в обов’язковому порядку? У таких сім’ях часто виростають ті самі білявки з анекдотів – безгосподарні, необізнані в простих життєвих питаннях.
Що робити? Не треба виховувати «справжню жінку» або «справжнього чоловіка» — виховуйте хорошу, відповідальну, ініціативну і різнобічно вмілу людину. Чим досконаліше і різноманітніше буде набір знань і умінь, отриманих людиною в дитинстві, тим легше їй буде у дорослому житті. А гендерна ідентичність від цього ніяк не зміниться!
Як розвивати самостійність у школярів
Школа і життя школяра поза домом – це сфера, в якій самостійність розвивається найкраще. Набагато самостійніші ті діти, які проводять багато часу поза колом сім’ї – розширення кола соціальних контактів дитини зазвичай безпосередньо впливає на його вміння діяти самостійно в різних ситуаціях. Навіть сама несамостійна дитина швидко розуміє, що зовнішній світ дуже рідко приносить бажане «на блюдечку», що для того, щоб відчувати себе комфортно, має сенс навчитися забезпечувати собі цей комфорт самому.
Наприклад, багато дітей в дитсадку швидко вчаться одягатися, взуватися, акуратно й самостійно їсти і т. д. Школяр з різнобічними інтересами, відвідує гуртки або просто багато часу проводить з друзями, вчиться сам правильно розпоряджатися своїм часом і розподіляти свої справи, нести відповідальність за свої вчинки і обіцянки, і т. д.
Несамостійному підлітку може бути корисно знайти якийсь підробіток і відчути, що відповідальність – це не просто вимога батьків і вчителів, а реально потрібна в житті якість.
Якщо ваш школяр зовсім несамостійний, ризикніть відправити його в літній табір (може навіть наметовий, скаутського типу, де робиться акцент на навички виживання в диких умовах). Запропонуйте йому зайнятися яким-небудь командним видом спорту (футбол, волейбол тощо), гра в команді дуже підвищує самостійність!
У плані розвитку самостійності та ініціативності суспільство однолітків може дати дитині набагато більше, ніж проведення часу з дорослими!
