Чим небезпечне тривале утримання від сексу для жінок?

Відсутність інтимного життя прийнято вважати дуже негативно впливаючим на жінку фактором як в контексті її фізичного здоров’я, так і психологічного стану.

Про те, чим шкідлива стриманість у жінок і якими можуть бути його наслідки, ми і поговоримо.

Правда і вигадки щодо впливу відсутність інтимного життя на жінку

До наших днів дійшло безліч версій і думок, чим небезпечна відсутність сексу у жінок, наслідки якої нібито однозначно негативні. На жаль, більшість цих версій не витримують жодної критики з точки зору медицини!

Постараємось дати правдиву інформацію про те, як впливає на організм тривале утримання у жінок та його наслідки.

Прихильники теорії того, що відсутність сексу у жінок викликає наслідки негативного характеру, мають безсумнівний «козир» — гормони. Дійсно, в ході статевого акту в організмі жінки виділяються необхідні для неї гормони, і якщо це відбувається регулярно – то організм нормально функціонує.

Якщо ж даних гормонів недостатньо, то можуть відбуватися порушення менструального циклу. Також гормони, які виділяються під час сексу, впливають на психоемоційний стан – це стосується окситоцину, серотоніну і ендорфінів (ці гормони викликають радість і спокійний, умиротворений стан).

Якщо дані гормони не виділяються, то людина стає дратівливою, або понуро-депресивною, або неврівноваженою в емоціях… Цим пояснюється те, що в простонародною мовою відоме під назвою «недотрах» — жінка з браком інтиму в житті дійсно рідше відчуває себе щасливою, спокійною і радісною.

Крім того, за статистикою, жінки з відсутністю інтимного життя частіше страждають такими захворюваннями, як міома або фіброма матки, мастопатія (т. як робота молочних залоз залежить від виділення жіночих статевих гормонів) і т. д.
Однак погляд сучасної медицини на ці захворювання такий – тривале утримання може побічно сприяти їх розвитку, але це не пряма і не єдина причина їх виникнення у жінок, тобто регулярний секс – не панацея.

Іноді наслідком відсутності сексу також називають «застій крові в органах малого таза», але це не зовсім вірно – адже процес кровообігу у всьому тілі безперервний, кров рухається по судинах навіть тоді, коли людина не зайнята сексом, тобто в буквальному сенсі вона не може зупинитися і десь там застоятися болотом! Так, приплив крові до жіночих статевих органів у момент статевого акту корисний, це своєрідне тренування і для серцево-судинної, і для сечостатевої систем, але якщо цього не відбувається – то постачання кров’ю цих органів, зрозуміло, не припиняється.

Але повернемося до гормонів.

Що саме викликає їх виділення? Що вважати доконаним статевим актом, який «включає кнопочку» виділення гормонів – тертя об стінки піхви довгастого твердого предмета (до речі, а вібратор не згодиться?)? Потрапляння у піхві сперми (а як же тоді секс в презервативі – не вважається?)? Оргазм? І який оргазм – «правильний» вагінальний (який відчуває менше половини жінок, які ведуть регулярне статеве життя)? Або кліторальний теж підійде (хоча для того, щоб його отримати, класичний статевий акт з проникненням взагалі необов’язковий, так і особа чоловічої статі для цього далеко не «мастхев» — цілком вистачить власних пальців)?

Відповідь на ці питання з точки зору фізіології така – важлива наявність оргазму, причому будь-якого типу.
При оргазмі виділяється весь необхідний спектр гормонів, відбувається приплив крові до статевих органів і скорочення піхви. Це все, безсумнівно, корисно.

А тепер хороша новина: люди справді навчилися обманювати свій організм, викликаючи оргазм іншими способами, ніж класичний статевий акт з партнером протилежної статі. Тому правильно говорити про те, що проблеми через утримання виникають тоді, коли жінка тривалий час не відчуває оргазму, а не тоді, коли вона викликає його «якось не так», не тим предметом, з людиною не тої статі або взагалі на самоті, без попадання сперми і т. д.

Повернемося до озвучених вище питань і поміркуємо логічно (для цього вистачить шкільних знань з біології людини):

Сперма – це рідина, необхідна для зачаття. Її єдина функція – створювати середовище для існування сперматозоїдів. Попадання сперми у піхву не викликає оргазм і також не викликає посиленого виділення жіночих статевих гормонів з однієї простої причини – у піхві немає ні одного рецептора, що відрізняє сперму від будь-якої іншої рідини аналогічної консистенції. Вона не вбирається, не «з’їдається», не вступає в хімічну реакцію – вона просто виводиться (витікаючи назовні, з сечею, або внаслідок підмивання). Так, сперматозоїд може об’єднатися з яйцеклітиною – але, зрозуміло, статеві акти, які не привели до зачаття, не прирівнюються до відсутності статевого життя. А для любителів стверджувати, що сперма надкорисна всілякими вітамінами і мікроелементами, додамо, що, якщо це дійсно так, і ви не хочете втрачати можливість отримати весь цей «коктейль», то дійсно корисним буде тільки оральний спосіб попадання її в організм.
У піхві немає органів зору. Якщо жінка скористалася фаллоімітатором і отримала вагінальний оргазм під пильним наглядом сорока кішок, то за фізіологічною дією це абсолютно ідентично бурхливому сексу з гарячим мачо.
На кліторі також немає органів зору. Тому можна сміливо радувати себе правою (чи лівою) рукою, якимись симпатичними вам іграшками, або взагалі експериментувати з подругою – ваш організм точно не вважатиме, що ви робите щось не так.

Варто уникати утримання будь-якою ціною?

Якщо підходити до питання без зайвих забобонів, але і без зайвого святенництва, можна відповісти на це питання так: відсутність сексу у жінки не є саме по собі медичною проблемою, яку потрібно вирішувати будь-якою ціною, щоб уникнути неминучих негативних змін в організмі. При цьому секс, звичайно, корисний, але… це не обов’язкова оздоровча процедура.

Довга стриманість у жінок може мати наслідки, однак, реальні медичні діагнози, що виникли безпосередньо внаслідок утримання, за статистикою, зустрічаються не частіше, ніж проблеми, пов’язані саме з наявністю сексу. Навіть при впорядкованому статевому життю з використанням контрацепції певний відсоток жінок знає, наприклад, що таке посткоїтальний цистит.

Тобто, жоден медик не скаже, що секс шкідливий і від статевого життя потрібно взагалі утримуватися тому, що в малому відсотку випадків через це виникають проблеми зі здоров’ям. Те ж і з утриманням – в принципі, організм здорової жінки запрограмований природою так, щоб ніяких незворотніх фізіологічних змін при відсутності інтимних контактів з чоловіками не відбувалося. Якщо секс призводить до захворювань – це очевидна помилка, помилка, висловлюючись комп’ютерною термінологією, «баг». Якщо тривале утримання побічно сприяє розвитку в організмі яких-небудь проблем – це також помилка і помилка, а не правило!

Виправляти треба в обох випадках ці збої, а не вимагати від жінки будь-якою ціною вносити корективи в її інтимне життя!

У часи наших бабусь, та ще й мам, при відвідуванні жіночої консультації можна було отримати пораду в стилі «знайдеш мужика постійного, і все пройде». Зараз така рекомендація – не «життєва мудрість», а ознака волаючого непрофесіоналізму гінеколога.

Існують методи лікування гінекологічних неінфекційних захворювань – і вони повинні бути застосовані, якщо діагностовано саме захворювання. Існують гормональні препарати, їх призначає лікар, якщо діагностовано зміну нормального для цієї жінки гормонального фону. Ніяких «лікувань мужиком» в сучасній медицині немає! Жоден лікар не повинен вимагати від жінки почати статеве життя в якості умови для одужання або профілактики будь-яких захворювань!

Об’єктивно, питання про те, вести статеве життя (і яке саме) або утримуватися, повинна вирішувати сама жінка на основі особистих бажань, моральних принципів, життєвої ситуації і т. д. Так, є жінки, які відчувають себе недобре і психологічно, і фізично без регулярного сексу, і вони самі прагнуть до регулярного статевого життя. Для багатьох жінок в умовах вимушеного утримання оптимальним рішенням є мастурбація або інші практики, які не передбачають введення у піхву чоловічого статевого члена. Є й ті, хто взагалі не відчуває дискомфорту через відсутність інтимного життя (при цьому не втрачаючи фізіологічну можливість отримувати задоволення від сексу). У будь-якому випадку, поки ніяких захворювань, змін і патологій немає – лікарі в це питання втручатися не повинні. Якщо ж діагностовано медичні проблеми – потрібно лікування, а не поради щодо особистого життя.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.