Удосконалення вимови й мовлення – важливий аспект розвитку дитини. І звичайно, батькам стає тривожно, якщо їм здається, що дитина розмовляє не настільки добре, як могла би в певному віці.
Коли батьківські тривоги слід вважати виправданими, як зрозуміти, чи потрібен дитині логопед? Читайте далі.
В якому віці вести дитину до логопеда
Є певні стадії оволодіння рідною мовою – давно розроблені норми, до якого віку яка стадія повинна бути пройдена. Щоправда, в теперішній час все частіше звучать думки про те, що всі діти розвиваються по-різному, і не завжди «гальмування» з мовним розвитком означає, що дитині потрібен логопед, іноді треба просто трохи почекати…
Але все ж орієнтуватися на середньостатистичні показники варто, хоч це й «середня температура по лікарні», шкоди від відвідування логопеда точно не буде.
Навіть якщо ваш малюк трохи «запізнюється», кілька занять з цим фахівцем, можливо, зможуть допомогти йому заговорити краще!
До дворіччя словниковий запас розширюється, в мові починають зустрічатися слова з трьох і більше складів, малюк об’єднує їх в осмислені фрази («Йди сюди!» «Дай ручку!», тощо). Іноді довгі фрази, але, по суті, є лепетом, тобто у них відсутня узгодженість побудови речень, відмінків слів.
До п’яти років дитина повинна оволодіти вимовою всіх звуків рідної мови, навчитися формулювати пропозиції, перестати уникати помилок в відмінках, створення множини, постановці займенників. тобто, п’ятирічка повинен вміти розмовляти нарівні з дорослими – але, звичайно, в рамках доступних його розумінню тематик.
Врахуйте, що діти дуже по-різному досягають повного оволодіння мовою: наприклад, 4-річна дитина може цілком грамотно формулювати фрази, але при цьому «ковтати» звуки і не вимовляти «р». Або навпаки, при нормальній вимові перекручувати слова і кострубато складати фрази, відчувати труднощі зі словесним вираженням своїх думок.
Але визначальне значення має підсумок, якщо малюк не підтягнув всі мовні навички, то треба вирішити, чи потрібен логопед дитині у 5 років.
Які ознаки говорять про необхідність звернення до логопеда
Чи потрібен дитині логопед чи варто набратися терпіння і почекати, поки син або дочка навчаться розмовляти самі?
- Заміна певних слів абсолютно несхожими за звучанням вигаданими словами: наприклад, замість «риба» — «ки», замість «собака» — «миа», і т. п. Навіть маленькі діти, коли не можуть вимовити якесь слово, намагаються вимовляти щось схоже за звучанням (тобто зрозуміло, що малюк має на увазі саме те, що треба, тільки не може правильно озвучити) – але велика кількість дивних, нелогічних замін слів говорить про проблеми логопедичного характеру!
- Перестановка складів, підстановка неправильних звуків в слова. Наприклад, замість «тепер» — «петер», замість «ложка» — «лофка», і т. д. Для трьохлітки це більш-менш нормально, але у віці п’яти-шести років це вже вважається проблемою.
- Поширена проблема – гаркавість, не вимова букви «р». Або, що зустрічається рідше – шепелявість, тобто насичення мови шиплячими замість інших приголосних.
- Малий словниковий запас, простота і убогість мовлення у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Так буває у хлопчиків і дівчаток, які мало читають і з якими мало спілкуються, обходячись окриками і короткими побутовими фразами. Але так трапляється і з тими дітьми, які не відчувають дефіциту якісного спілкування – і тоді це проблема або логопеда, або психолога.
- Буває, що дитина взагалі говорить невиразно, мимрить, може розмовляти тільки тихо, «ковтає» багато звуків, через що мова стає малозрозумілою. Якщо це відбувається у віці старше трьох років – у наявності логопедична проблема.
Врахуйте, що в ряді випадків малюкові потрібна не тільки суто логопедична, але і психологічна допомога, щоб заговорити добре і логопед зобов’язаний передати маленького пацієнта до психолога, якщо це необхідно.
Радимо у цьому випадку не лякатися, а вчасно проконсультуватися з цими фахівцями!
