Як батькам прийняти дитину «не тієї» статі?

Немає ні єдиного гарантованого способу запланувати народження дитини чоловічої або жіночої статі – і факт цей загальновідомий. Тим не менш, мільйони пар по всьому світу досі стикаються з тим, що хотіли хлопчика, а народилась дівчинка, чи навпаки.

І «неправильна» новонароджена дитина стає джерелом додаткового стресу і хвилювань для сім’ї…

Як перебудуватися, якщо стать народженої дитини не відповідає очікуванням – розповість stm.net.ua.

Як перебудуватися мамі, якщо немовля народилося не очікуваної статі?

Тут важливо те, з якої причини у жінки взагалі виникли якісь очікування і переваги в цьому питанні. З одного боку, у більшості суто патріархальних культур «цінними» і бажаними вважалися хлопчики – так як по чоловічій лінії передавалось прізвище, хлопчикам передавали сімейну справу і майно, і т. д.

На пострадянському просторі цей жорсткий патріархат був дещо нівельований за радянської влади – так як передавати синам стало особливо нічого, а жінки стали працювати і самі вибирати собі рід занять.

На сьогоднішній день ситуація, коли молода мама чекала хлопчика, а народилася дівчинка, часом пояснюється застарілим гендерним вихованням, в якому чоловік вважається головнішим і ціннішим за жінку.

Нерідко сім’я і оточення налаштовують молоду жінку «народити спадкоємця» і т. д., і вона переймається цими настроями… Як їй перебудуватися, якщо хотіли хлопчика, а дівчинка?

Найважливіший момент у цьому – вагітна чи вже народила жінка повинна усвідомити власну значущість і рівноцінність з представниками чоловічої статі. Поки вона відчуває себе «другосортною» — вона буде переносити це ставлення на свою маленьку доньку…

Виходом для багатьох жінок з цієї колізії традиційного гендерного виховання стає, наприклад, досягнення яких-небудь творчих або кар’єрних успіхів: відчувши себе сильною і самодостатньою, молода мама зможе визнати і свою дочку такою ж важливою і потрібною світу! Але, звичайно, будувати кар’єру в декреті – порада не для всіх прийнятна, і з самореалізацією поза сім’єю, можливо, доведеться почекати. А ось те, що жінці варто зробити одразу, як тільки вона зрозуміла, що вона оцінює свою новонароджену дитину як щось не так через її стать – це попрацювати з психологом або психотерапевтом.

Так і зворотна ситуація, коли хотіли дівчинку, а буде хлопчик, дуже навіть часто трапляється. Виникає вона, власне, з тих же гендерних стереотипів: дочка представляється як «мамина помічниця», спільниця і подружка – тобто більш близька і зрозуміла в силу приналежності до однієї статі людина, ніж син. Дівчаток частіше хочуть жінки, свідомо чи несвідомо бояться чоловіків і не довіряють їм.

І навіть син, рідний малюк, все одно сприймається через це як «представник табору ворога».

Що робити? Вихід один – усвідомити, що приналежність до чоловічої статі ніяк не робить дитину гіршою, а якщо в житті матері є або колись були ображаючі її чоловіка, то син не має до цього ніякого відношення. Знову ж таки, може допомогти спілкування з психологом.

А ще важливо (якщо це можливо і доцільно) налагодити стосунки з чоловіком. З батьком дитини або іншим кавалером – неважливо, головне щоб цей чоловік був надійний і заслуговував довіри! Крім того, багатьом жінкам допомагає вибудовування довірчих і теплих відносин з власним батьком – якщо прийняти як близьку і не чужу людину свого тата, то і син перестане сприйматися «чужорідним інопланетянином».

Що робити, якщо дитину іншої статі хотів батько?

По-перше – не починати відчувати себе винуватою, що «не змогла подарувати спадкоємця» і т. д. Якщо чоловік дійсно звинуватить дружину в чомусь подібному, то цей персонаж з середньовічними знаннями в біології гідний тільки співчуття, а не виправдальних промов.
По-друге, варто розуміти, що вплинути на почуття і емоції іншої людини буває практично неможливо, тобто стовідсотково працюючих способів змусити чоловіка полюбити дитину небажаної статі немає. Чоловік сам може бути жертвою гендерного виховання, давно застарілих стереотипів про хлопчиків і дівчаток, і т. д.
Залишається одне – чекати. Займатися своєю дитиною, отримувати радість від материнства, — і можливо, молодий батько сам впоратися з проблемою прийняття власної дитини. Бо одна справа – коли чоловікові не хочеться виховувати якусь абстрактно уявну дівчинку, а інше – коли його рідна донька тягне до нього рученята… Деякі батьки починають любити своїх дітей «не тої статі» в більш свідомому віці, коли з ними можна поспілкуватися, — і тоді стає зрозуміло, що доньку теж можна взяти в гараж і навчити кататися на велосипеді!

Як виховувати, якщо дитина народилася іншої статі всупереч очікуванням?

Буває, що молоді батьки просто погано собі уявляють – а як саме виховувати хлопчика або дівчинку. Але сучасні педагоги і психологи пропонують простий вихід з даної ситуації: можна взагалі не робити якийсь особливий акцент на ґендерній різниці у вихованні.

По-перше, поки дитина мала, вона, по суті, вимагає тільки найпростішого – щоб за нею доглядали і няньчили.
По-друге, можна відійти від цілей «виростити принцесу» (або «справжнього мужика») – і ростити просто гарну розумну людину. З загальнолюдськими поняттями про добро і зло і т. д.
І хлопчикам, і дівчаткам корисні різноманітні знання і вміння – тому набір іграшок, книжок теж цілком може бути змішаним і різноманітним.

Ні, ми не пропонуємо вдягати хлопчаків у сукні або позбавити дівчат бантів і ляльок – просто варто звертати увагу на те, чого хочеться самій дитині. Переважна більшість дітей навіть без якихось особливих навіювань самі усвідомлюють свою стать, і абсолютно не мають проблем з гендерною ідентифікацією себе – так що ризику «заплутати» дитини в принципі немає!

А батькам так легше буде перебудуватися і зрозуміти, що вони виховують усвідомлену особу без стереотипів!

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі