Ставлення до помилок: що говорити малюкові?

Трапляється так, що в наших дітей несподівано виявляється прагнення до перфекціонізму, але виконати завдання ідеально їм поки не під силу. Щоб самооцінка не постраждала, важливо вчасно пояснити дитині, що помилки і поразки ‒ це невід’ємна частина життя.

«Нещодавно син приніс з дитячого саду зошит, вразивши мене ретельністю письма, ‒ розповідає Ольга, мама шестирічного Артема. – Це разюче відрізнялося від попередніх незграбних спроб пера. Однак син сказав, що впорався «дуже погано», тому що не схоже на зразок вчителя. Я б не звернула уваги, якби не схожий випадок на заняттях з карате. Малюк розплакався, коли не зумів одразу повторити за тренером нові рухи». Батьків насторожують такі епізоди, їм здається, що дитина страждає низькою самооцінкою. Однак для багатьох дітей у цьому віці природно порівнювати себе з іншими людьми: друзями, братами і сестрами, вихователями, і навіть власними батьками. «Дитині важливо відчувати, що вона все робить не гірше, ‒ пояснює дитячий психолог. Йому здається, що є тільки один спосіб впоратися із завданням ‒ так, як показали дорослі. Крім того, дітям ще важко усвідомити, що людина не може бути однаково обдарована у всіх сферах. Вони намагаються відповідати одноліткам, які в чомусь живуть краще, і навіть дорослим, які показують приклад. Батькам необхідно допомогти їм прийняти цю людську різницю, яка і робить світ різноманітним і цікавим».

Хвалити процес, а не результат

Подумайте, як ви зазвичай заохочуєте вашу дитину. Можливо, ви часто говорите: «Як здорово, що ваша команда виграла» або «Ти сьогодні ідеально зашнурував черевики». «Якщо ми постійно акцентуємо увагу на результаті, якого домоглась дитина, то вона почне думати, що успіх – це те єдине, що ви від нього очікуєте, ‒ говорить автор книги «Як приймати відповідні рішення» (The Big Book of Parenting Solution) Майкл Борба. ‒ Постарайтеся оцінити зусилля, які доклала дитина, не надаючи значення тому, наскільки добре ъй вдалося завдання: «Я бачу, цей малюнок для бабусі вимагає дуже багато часу і уваги. Як, мабуть, цікаво малювати хмари, адже вони часто схожі на різних тварин». Якщо дитина задіяна у змагальній грі, не варто загострювати увагу на те, хто переміг, навіть якщо виграш дістався вашому малюкові. Скажіть: «Правда весело було грати в лото з друзями?» Ваші слова допоможуть дитині відчути: гра просто для задоволення не менш значуща, ніж виграш або програш. Сама радість від спілкування з друзями – це вже приз.

Право на помилку

«Міша плутає цифри, і раніше я тут же звертала на це його увагу, ‒ ділиться Оксана. – Однак я помітила, що він так через це переживає, що втрачає інтерес до математики, хоча раніше вона йому дуже подобалася. Я спробувала не виправляти помилки так часто. Дитині знову стало цікаво рухатися вперед і не страшно, що не все виходить вдало». «Якщо ви постійно вказуєте маляті на недоліки, то йому починає здаватися, що він просто зобов’язаний виконати завдання найкращим чином, інакше мама або тато будуть незадоволені, ‒ вважає Ольга Корецька. – Буде краще, якщо ви дозволите дитині принести на заняття домашню роботу, виконану нею самою, без вашої участі. Помилки, виправлені разом з викладачем, дадуть малюкові відчуття, що він може впоратися сам, без постійного втручання батьків».

Не порівнювати з іншими

Наше бажання оцінити, як дитина встигає в порівнянні з її однолітками, абсолютно природно. Ми робимо це з народження малюка, намагаючись зрозуміти стан його здоров’я, здібності та інтереси. Однак важливо проявляти делікатність і не ставити дитині приклад інших дітей. Зауваження типу «А ось брат у твоєму віці вже вмів кататися на двоколісному велосипеді» дає дитині відчуття, що вона повинна постійно з кимось змагатися і бути кращою. Зрозуміло, важливо тверезо уявляти, як розвивається дитина. Однак нехай ці розмови залишаються між вами, вихователями і педіатром вашого малюка.

Малювання подушечками пальців, створення фігур з піску, збирання конструктора ‒ будь-які ігри і заняття, в яких немає необхідності перемагати, допоможуть дитині розслабитися і насолоджуватися процесом, не контролюючи результат. Такі заняття також демонструють дитині, що є багато творчих сфер: малювання, ліплення, гра в ляльковий театр, де немає єдино правильного рішення і можна не боятися імпровізувати і пробувати різні варіанти втілення своїх ідей.

Ділитися власним досвідом

Дитина засмучується, якщо не все відразу розуміє чи правильно повторює з першого разу. Нехай вона почує від вас наочні історії подолання ваших труднощів у навчанні та освоєнні нового. Якщо малюк цікавиться танцями, спортом або медициною і знає конкретних людей, що займається цим професійно, розкажіть, скільки тому довелося працювати і зробити неминучих помилок, щоб прийти до результату, який так захоплює вашу дитину.
Звертайте увагу дитини на ті моменти, коли вам щось не вдається. Це може бути пролитий сік, пиріг, занадто довго простоявший в духовці, або хліб, який ви забули купити. Це допоможе дитині зрозуміти, що люди, в тому числі і мама з татом, не можуть все і завжди робити ідеально.
Демонструйте позитивний приклад того, як можна реагувати на невдачу. Посміхніться і скажіть, що в наступний раз вам просто треба не поспішати, розливаючи сік, або скласти план покупок, вирушаючи в магазин. Ваша готовність ділитися з дитиною тими моментами життя, в яких ви недосконалі, дозволить їй спокійніше ставитися до того, що не все в житті відразу виходить так, як би хотілося.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі