Розтяжки, зниження тонусу і не тільки: як повернути шкірі пружність після пологів

Вагітність — це, звичайно, природний стан. Але, на жаль, не у всіх вона проходить безслідно. І так само природно з’являються неприємні наслідки — в тому числі це позначається на зовнішності. Про три проблеми з животом після пологів розповіли лікар-дерматолог і пластичний хірург.

Розтяжки

Розтяжки – це внутрішньошкірні розриви колагенового каркаса, які проявляються на шкірі в місцях її найбільшого розтягнення у вигляді смуг. На цей естетичний недолік шкіри не можна не звернути уваги. З моменту появи до моменту дозрівання розтяжки проходять кілька етапів трансформації: протягом першого півріччя після появи вони можуть бути червоними, потім набувають синьо-фіолетовий відтінок і вже потім стають білими. Найчастіше розтяжки виникають на тлі різкої зміни маси тіла або гормонального статусу, наприклад, під час пубертатного періоду, вагітності, при ожирінні, а також при наборі м’язової маси у спортсменів, що займаються бодібілдінгом. Ще одна причина появи розтяжок — прийом стероїдних гормонів. Розтяжки можуть також спровокувати деякі види захворювань (синдром Іценко-Кушинга, хвороба Макфана).

Профілактика

На жаль, від появи розтяжок під час вагітності ніхто не застрахований. Проте зменшити їх прояв допоможуть такі профілактичні заходи, як контрастний душ і масаж жорсткою мочалкою з живильним кремом або спеціальним засобом від розтяжок. При цьому ціна крему значення не має — для досягнення необхідного ефекту підійдуть будь-які варіанти.

Профілактика розтяжок – завдання непросте, що вимагає терпіння і уваги. Процедури, які дозволять мінімізувати розтяжки після пологів або уникнути їх появи, потрібно проводити регулярно — по 30 хвилин в день. Якщо розтяжки у вас вже є, то вам допоможе тільки комплексна терапія.

Методики лікування

По суті, розтяжка — це рубець, розрив шкіри. Тому найбільшого результату в їх лікуванні можна досягти на початковому етапі: в перші півроку, коли вони тільки з’явилися, і їх колір червоний або синій. Оптимальне лікування — це застосування методик, що активно стимулюють синтез колагену: опромінення аблятивними лазерами (СО2, ербієвий лазер), пілінги трихлороцтовою кислотою (ТСА-пілінги) та ін. Дані процедури викликають контрольоване пошкодження шкіри, що, в свою чергу, допомагає синтезувати додатковий колаген. При лікуванні часто відбувається чергування різного виду процедур, а між ними з метою більш активного впливу на шкіру пацієнтці призначається мезотерапія: в область розтяжки вводяться препарати з гіалуроновою кислотою, різні вітаміни, коктейлі, колаген. Мезотерапія допомагає зменшити візуальні прояви цього дефекту шкіри.

Чи можна повністю позбутися від розтяжок?

Це питання хвилює практично всіх представниць прекрасної статі, які в тій чи іншій мірі знайомі з даним явищем. На жаль, на сьогоднішній день зробити цього поки неможливо: способу, який би повернув шкірі її колишній вигляд (той, який був до появи розтяжок) поки не придумали. Однак сучасна естетична медицина допомагає значно поліпшити стан шкіри і зробити розтяжки візуально менш помітними. Для цієї мети відмінно підходять методики, спрямовані на поліпшення мікроциркуляції крові і тонусу шкіри в області передньої стінки живота: ручний та апаратний масаж, LPG, вакуумний масаж, радіочастотний ліфтинг, обгортання і весь комплекс спа-процедур. Що стосується хірургічного лікування, то тут все не так просто. Справа в тому, що структуру шкіри хірургічним шляхом змінити неможливо: розтяжка нікуди не дінеться. При абдомінопластиці розтяжка може стати менш непомітною за рахунок розтягування шкіри, але залишиться на своєму місці. Тому перевага в лікуванні розтяжок як і раніше залишається за нехірургічними методами.
Зниження тонусу проявляється у відвисанні тканин, яке відбувається з кількох причин: через зниження тонусу м’язів, зміни товщини підшкірного жирового шару, зниження еластичності і пружності шкіри. Зниження тонусу шкіри живота призводить до такої неприємної речі, як в’ялість шкіри. Найчастіше зі зниженням тонусу шкіри живота ми стикаємося після вагітності, через вікові зміни, ожиріння, малорухливий способу життя і коливань ваги. Ще одна причина виникнення в’ялості живота — ізольована ліпосакція.

При лікуванні даного явища ми стикаємося з 3 відчутними проблемами: в’ялістю шкіри, в’ялістю сполучнотканинних перегородок в області підшкірної клітковини і в’ялість м’язової тканини. Для досягнення успіху необхідно вирішити кожну з цих проблем.

Методики лікування

З в’ялістю живота пацієнт може частково або повністю впоратися самостійно, наприклад, зайнявшись спортом: тим самим зміцнюючи м’язовий каркас і зменшуючи товщину підшкірно-жирової клітковини. Однак при помітних надлишках шкіри, скільки б пацієнт не займався спортом і не сидів на дієті, йому знадобиться допомога фахівця.

Але є одне АЛЕ: всі косметологічні та естетичні процедури, спрямовані на корекцію форми живота, не матимуть того ефекту, який може бути досягнутий при належному додатку зусиль з боку пацієнта. Заняття спортом і дотримання дієти — це необхідна умова для лікування в’ялості живота нехірургічним методом.

Для корекції форми живота в тому випадку, якщо шкіра не дуже виражена, підходить стек ліфтинг: наприклад, нитки APTOS BODY, які армують шкіру в області живота. У процесі розсмоктування ниток утворюється колаген, який сприяє поверненню шкіри в колишні розміри. Таким чином, створюється новий каркас замість втраченого. Зі зниженням тонусу шкіри і корекцією області живота відмінно справляється апаратна косметологія. На першому місці – LPG ендермологія і вакуумний масаж, які дозволяють в найкоротші терміни (за 10 сеансів двічі на тиждень) домогтися прекрасних результатів. Менш результативними в даному випадку міостимуляція і електроліполіз, який більше спрямований на розщеплення жиру, ніж на підтяжку шкіри. Радіочастотний ліфтинг дозволяє зменшити підшкірно-жирову клітковину і підтягнути шкіру. Хорошу підтяжку шкіри дає вплив на неї ультразвуком. Для поліпшення якості шкіри і зменшення товщини підшкірно-жирової клітковини використовується мезотерапія.

Однак терапевтичні методики не ефективні при помітному зниженні тонусу передньої черевної стінки, яке виражається в помітному провисанні і появі виражених складок. Тут краще впливати хірургічними методами.

Для хірургічної корекції використовується абдомінопластика (міні-абдомінопластика, класична, вертикальна і комбінована). При абдомінопластиці відбувається підтяжка шкіри і м’язів, зміцнюється апоневроз м’язів живота, що дозволяє вирішити одразу три проблеми.

Останнім часом популярність набирає ще один хірургічний метод — радіочастотна ліпосакція на апараті Body Tite. Радіочастотна ліпосакція допомагає одночасно позбутися від надлишкового об’єму підшкірно-жирової клітковини і підтягує шкіру. Переваги даного методу в поєднанні ліпосакції і ліфтингу. Порівняно з традиційною абдомінопластикою радіочастотна ліпосакція менш травматична і відноситься до малоінвазивних процедур, тому відновний період і реабілітація після неї займає мінімальну кількість часу.

Чи можна уникнути зниження тонусу передньої стінки живота після пологів?

На це питання можна однозначно відповісти: так. Необхідно до вагітності регулярно займатися спортом і постійно контролювати масу тіла. Профілактичними заходами, спрямованими на зміцнення м’язів живота і поліпшення мікроциркуляції крові, можуть служити такі косметологічні процедури, як масаж, лімфодренаж, грязьові і водоростеві обгортання, весь комплекс спа-процедур.

Діастазом прямих м’язів живота прийнято називати розбіжність внутрішніх країв прямих м’язів живота більш ніж на 27 мм на рівні пупка або 22 мм на рівні 3 см вище пупка. Діастаз прямих м’язів живота — це ослаблення, розтягнення білої лінії живота.

Прямі м’язи живота — це 2 вертикальні м’язи, сполучені між собою тонкою міцною сухожильною мембраною білого кольору, яка отримала назву біла лінія живота. Такий колір лінії став можливий за рахунок міцного білка колагену і повної відсутності м’язових волокон. Найбільшої товщини лінія досягає у верхній частині живота і звужується до низу. У деяких людей ця лінія помітна на шкірі, У інших нижче пупка вона відсутня. Під діастазом прямих м’язів живота розуміють послаблення, витончення білої лінії, коли вона перестає утримувати м’язи живота в правильному положенні, і вони починають розходитися в сторони.

Основна причина діастазу – вагітність. У третьому триместрі практично у всіх жінок відбувається діастаз прямих м’язів живота. Він є транзиторним і протягом року зазвичай проходить, але, на жаль, не у всіх. Найчастіше це виникає при ожирінні, багатоплідній вагітності, наявності великого плоду, багатоводді і в’ялості м’язів живота. Діагностика діастазу проводиться при огляді пацієнтки шляхом пальпації, іноді для підтвердження діагнозу потрібно УЗД і комп’ютерна томографія.

Можливі ускладнення діастазу прямих м’язів живота: попереково-тазові болі, нестабільність корсета, болі в спині, порушення травлення, запори. При сильному розтягуванні з’являються грижі білої лінії живота, пупкові грижі.

Діастаз — проблема не тільки медична, але і естетична, так як відбувається так зване килеподібне випинання посередині, коли пацієнтка намагається напружувати живіт.

Лікування діастазу

При наявності симптомів діастазу протягом року після пологів показана лікувальна фізкультура і носіння спеціальних корсетів. Зазвичай діастаз проходить самостійно. Якщо цього не сталося, і проблема все ще турбує пацієнтку, приймається рішення про лікування. Обмовлюся відразу, за допомогою косметології позбутися від діастазу неможливо. Консервативні методи лікування передбачають спеціальні вправи для зменшення діастазу, проте їх ефективність викликає суперечки в медичному середовищі: багато фахівців впевнені, що єдиний спосіб позбутися вже сформованого діастазу – оперативне втручання. Погіршує ситуацію наявність в анамнезі птозу і гриж. Для лікування діастаза прямих м’язів живота проводяться ендоскопічна абдомінопластика і різні види відкритої абдомінопластики (міні-абдомінопластика, класична абдомінопластика, вертикальна абдомінопластика тощо).

Абдомінопластика — це операція, яка не вирішує проблему із зайвою вагою. Її завдання — корекція форми живота. Показаннями до проведення абномінопластики є діастаз прямих м’язів живота, позбавлення від зайвої жирової тканини і шкіри (так званого шкірно-жирового фартуха) після пологів або значної втрати ваги від 10 до 20 кг.

Абдомінопластика — серйозна процедура, яка дозволяє повернути пацієнтці лінію талії і скорегувати бездоганний силует в тому випадку, коли іншими, більш консервативними способами (косметологія, малоінвазивні методи), допомогти неможливо. Операція являє собою висічення надлишків підшкірно-жирової клітковини і шкіри. Під час втручання також підтягуються черевні м’язи, що дозволяє змоделювати фігуру і відновити пропорції живота.

Абдомінопластика буває декількох видів:

  • міні-абдомінопластика в основному спрямована на підтяжку шкіри, тому зачіпає нижню частину живота;
  • класична абдомінопластика показана для вирішення таких проблем, як видалення надлишків жиру, підтяжка шкіри, м’язів: в результаті оперативного втручання розташування пупка змінюється;
  • ендоскопічна абдомінопластика не зачіпає шкіру: під час операції вшиваються тільки м’язи — операція показана при наявності гарної еластичності шкіри.

Відновний період після проведення операції в середньому займає близько 6 місяців. Оскільки абдомінопластика, особливо класична, відноситься до серйозних хірургічних втручань, передбачається післяопераційне знаходження в стаціонарі (2-3 дні). У постопераційний період пацієнту необхідно дотримуватися всіх приписів лікаря, приймати медикаменти, в т. ч. антибіотики, протягом 1,5 місяців рекомендується носіння компресійної білизни.

Як правило, пацієнтів після проведення абдомінопластики турбують 3 проблеми: набряклість в області живота, яка може зберігатися протягом декількох місяців, але тим не менш проходить; наявність гематом, які проходять значно швидше, і післяопераційні рубці, позбавитися від яких можна за допомогою косметології, наприклад, за допомогою лазерної шліфовки шкіри.

Абдомінопластика, як і будь-яка інша пластична операція, має свої протипоказання: неповнолітній вік, вагітність і період лактації, онкологія, некомпенсований цукровий діабет, хронічні захворювання в стадії загострення, гострі вірусні захворювання, хвороби крові, серцево-судинні захворювання, схильність до утворення келоїдних рубців.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі