Відсутність у чоловіка постійної партнерки загрожує серйозними психологічними і фізичними змінами. У першу чергу страждає статева сфера.
Чиста фізіологія
25-річному чоловікові важко виносити навіть двотижневе утримання. Вирішити проблему допомагає самозадоволення і випадкові статеві зв’язки. У хлопців цього віку вимушене утримання практично не позначається на статевій функції.
Проблеми починаються, коли чоловік стає старше. Після 35-ти річного рубежу тривала відмова від статевих стосунків загрожує проблемами з статевим збудженням і передчасною еякуляцією.
У більш старшому віці статева функція «за непотрібністю» — якщо представники сильної статі її ніяк не використовують — починає поступово відмирати. Якщо тривала перерва в статевих відносинах трапляється після сорока, для відновлення нормального функціонування статевих органів може знадобитися лікування у лікаря. Після перерви хоча б на 3-4 місяці у 50-літнього джентльмена статеве збудження може взагалі більше ніколи не настати.
Самозадоволенням, втім, і хлопці займаються, які мають дружин і коханок. Нічого поганого в цьому немає. Самозадоволення є не тільки способом зняти накопичене статеве напруження, але і своєрідним «тренуванням» статевої функції.
Найбільше проблем доставляють саме випадкові зв’язки без розрахунку на продовження відносин. Найчастіше вони зав’язуються у стані алкогольного сп’яніння. Статеві відносини в таких ситуаціях не завжди бувають безпечними.
Чим це загрожує, знає кожен дорослий чоловік: у кращому випадку, доведеться лікуватися у венеролога, в гіршому — близько познайомитися з програмою реабілітації ВІЛ-інфікованих. Так що мати постійну партнерку, в стані здоров’я якої хлопець впевнений, важливо також і для збереження його загального здоров’я і життя.
Психологічний аспект
Найгірше на відсутність регулярних статевих відносин реагує мозок. У чоловіка з’являється невпевненість у своїх силах, страх фіаско у разі появи рідкісної можливості статевих відносин з новою, практично не знайомою партнеркою. Все це не кращим чином позначається і на психологічному комфорті, і на статевій спроможності.
Важливий і такий фактор, як фрустрація. Не всі джентльмени замінюють відсутність статевих стосунків реалізацією себе в живописі, написанні романів чи якихось бізнес-починаннях, оскільки просто не мають для цього таланту і певних здібностей.
Тривалість життя і соціальна успішність
Загальноприйнятою є думка, що нібито одружені чоловіки живуть довше неодружених. Одні громадяни охоче вірять цим твердженням, інші ставлять під сумнів. Насправді ж, воно справедливо, як би не хотілося чути противне прихильникам вільних відносин і безшлюбності. Це довели вчені американського дослідницького університету Дьюка (Північна Кароліна).
Ними було проведено великомасштабне дослідження, в якому взяли участь 4,8 тисяч американців. Всіх «піддослідних» об’єднувало тільки одне — вік (народжені в 1940 році). Інші умови були найрізноманітнішими.
Вчені досліджували зміну сімейного статусу протягом життя всіх цих людей, стан їх здоров’я, наявність/відсутність відчуття задоволеності своїм життям і багато інших факторів.
Висновки виявилися цілком очікуваними: у холостяків більше шансів померти в середньому віці, ніж у людей, що мають постійного партнера. Одружені до того ж більше задоволені своїм життям і успішні в соціальному плані.
Ще один фактор ризику — «неактивне» почуття самозбереження у неодружених чоловіків. Одружені джентльмени враховують, що вони відповідальні за благополуччя своїх дружин і дітей, тому не ризикують життям даремно.
Холостяків ж постійно «тягне на подвиги»: вони частіше вплутуються в бійки, займаються небезпечними видами спорту, захоплюється екстремальним водінням. Все це теж сильно підриває здоров’я і в більшості випадків скорочує тривалість життя.
