Колись «аристократична блідість» вважалася великим плюсом, видавала благородне походження. Однак, як показує сучасне життя, слабкість і витонченість тепер не самі відповідні якості.
“Кров з молоком” – цей вислів більше відповідає поняттю здорового кольору шкіри обличчя. Причинами її незвичайної блідості найчастіше є нестача часу для повноцінного відпочинку і регулярного харчування, а іноді і серйозні порушення здоров’я. Якщо збліднення супроводжує ще й нездужання, важливо відвідати лікаря, щоб не допустити розвитку наслідків.
Від чого залежить колір обличчя
Шкіра і м’язи обличчя пронизані безліччю кровоносних судин. Їх колір залежить від швидкості циркуляції крові, близькості судин до поверхні, а також від особливостей структури шкіри і кількості пігменту меланіну.
У світлошкірих людей покриви мають легкий коричнево-рожевий відтінок. Засмагла шкіра виглядає більш смаглявою, так як ультрафіолетове опромінення провокує вироблення меланіну в поверхневому шарі.
У жінок шкіра більш тонка і ніжна, ніж у чоловіків, пори виражені слабше. Як правило, вони приділяють більше уваги догляду за обличчям, намагаються захищати його від впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Здорова шкіра зазвичай гладка, в області щік спостерігається легкий рум’янець.
Можливі причини погіршення кольору шкіри
Інтенсивність відтінків шкіри індивідуальна для кожної людини. Вона залежить від таких факторів, як стан судин, по яких кров надходить в м’які тканини і постачає їх поживними речовинами. Порушення складу крові (зменшення в ній кількості еритроцитів і гемоглобіну) призводить до погіршення структури шкіри і появи в неї нездорового відтінку.
- недосипання, втома, недоїдання;
- сильне хвилювання, розумове напруження;
- забрудненість навколишнього повітря, нестача кисню, присутність шкідливих речовин;
- ведення нездорового способу життя, куріння;
- недостатня фізична активність;
- старіння організму, приблизно після 40 років шкіра стає більш в’ялою, рум’янець зникає;
- переохолодження;
- відчуття сильного болю і страху;
- спадковість.
Збліднення обличчя може бути патологічним, коли воно відбувається в результаті різних захворювань. При цьому додатковими ознаками патології служить поява синюватих кіл під очима, лущення, сухість і в’ялість шкіри.
Для шкіри так званого «себорейного» (жирного) типу теж характерна блідість. Це пояснюється уповільненістю кровообігу через сальність і посилення процесу зроговіння.
Захворювання і патології, при яких з’являється блідість
На колір обличчя може вплинути наявність серцево-судинних патологій, захворювань внутрішніх органів, в тому числі їх інфекційне враження. Причиною блідості стають також травми або вроджені патології розвитку.
Анемія – стан, пов’язаний з нестачею в організмі заліза. Цей елемент входить до складу гемоглобіну, білка крові, який є переносником кисню. Брак гемоглобіну призводить до кисневого голодування тканин. Наслідком є порушення роботи органів нервової, репродуктивної, ендокринної та інших систем, а також серця і головного мозку. Ознаками анемії є блідість шкіри, головні болі, слабкість, сонливість, запаморочення, менструальні розлади.
Захворювання серця, такі як стенокардія, миготлива аритмія, порок серця. Збліднення шкіри супроводжує брадикардія (уповільнення серцебиття), болі в серці, утруднення дихання, коливання артеріального тиску, серцева недостатність.
Вегетосудинна дистонія. Розлад, при якому через збої в роботі нервової системи порушується регулювання теплообміну і різних реакцій організму на вплив зовнішніх факторів. Патологія призводить до погіршення роботи окремих органів і появи симптомів поганого самопочуття.
Захворювання нирок. В результаті ниркової недостатності відбувається затримка рідини в організмі. На обличчі з’являються набряки.
Хвороби печінки. Характерною ознакою є її збільшення. Шкіра обличчя буває блідою, набуває жовтого відтінку через накопичення в крові жовтого барвника білірубіну. Дисфункція печінки призводить до порушення відтоку жовчі, в якій міститься ця речовина.
Рак крові (лейкемія). Руйнування елементів крові відбувається через злоякісне переродження клітин спинного мозку, припинення процесу нормального кровотворення і вироблення гемоглобіну.
Гіпотиреоз. Так називається брак гормонів щитовидної залози в крові. Причиною можуть бути порушення в роботі імунної системи і головного мозку, дефіцит або надлишок йоду в організмі. Типовими симптомами є блідість обличчя, слабкість, апатія, низький артеріальний тиск.
Туберкульоз легенів. Ураження легеневої тканини інфекцією призводить до недостатності дихання. Для цієї хвороби характерна поява на блідій шкірі обличчя нездорового рум’янцю. Симптомами хвороби є кашель, поява в мокроті частинок крові. Підвищується температура, хворий сильно потіє.
Астма, плеврит, пневмонія. Ураження органів дихання спричиняє недостатнє надходження кисню до тканин, порушення кровопостачання організму. Під час нападів дихальної недостатності шкіра набуває сірого відтінку, можлива поява білого носогубного трикутника.
Кровотеча. З якої б причини вона не виникла, сильна кровотеча завжди небезпечна для організму. Якщо крововтрата наближається до 30%, цей стан закінчується смертю. Кровотеча можлива при травмах, проведенні операцій, захворюваннях органів репродуктивної системи, під час пологів, проведення абортів. Особливо великий ризик, якщо знижене згортання крові. Кровотечі можуть бути внутрішніми. Ознаками втрати крові є посилене збліднення, запаморочення, непритомність.
Альбінізм. Відбувається вроджене хромосомне порушення вироблення меланіну. Шкірні покриви дуже бліді. Волосся, в тому числі брови і вії, бувають білими, райдужки очей – червоними через просвічені судин. Для альбіносів характерний поганий зір.
Коли звертатися до лікаря
- Шкіра стала блідою раптово, при цьому виник різкий біль в області живота, з’явився піт на лобі. Такий стан характерний при прориві виразки шлунка, нападу апендициту або апоплексії яєчника, при шоковому стані, що вимагає термінової медичної допомоги.
- При зблідненні шкіри спостерігається загальна слабкість, швидка стомлюваність, головні болі, поганий сон, пропадає апетит.
- Виникає постійне відчуття холоду, німіють пальці рук.
- З’являються труднощі при диханні і ковтанні.
- Відбувається незначне, але постійне підвищення температури тіла.
- Виникає аритмія, спостерігається зниження кров’яного тиску.
- На різних ділянках тіла з’являються синці під очима утворюються темні кола або набряки.
- Посилюється потовиділення.
- Шкіра набуває жовтий відтінок або на блідих щоках з’являються червоні плями.
Звертатися слід до сімейного лікаря. Може знадобитися лікування у невропатолога, ендокринолога та інших вузьких фахівців. Аналізи крові і сечі покажуть вміст гемоглобіну і відповідність нормі структурного і гормонального складу крові. При необхідності проводиться дослідження стану внутрішніх органів різними методами.
Примітка: у маленьких дітей блідість обличчя далеко не завжди є страшною ознакою. Бліді покриви у немовлят – нормальне явище. Так проявляється природна недосконалість вегетативної нервової системи. Згодом все прийде в норму. Проте у дитини постарше постійна блідість і недостатньо швидкий розвиток може говорити про розвиток недокрів’я.
Чи можна позбутися від блідості обличчя
Якщо встановлено, що людина не хвора, то для усунення блідості шкіри можна вжити ряд заходів. Необхідно налагодити режим харчування, вживати більше свіжих овочів і фруктів, продуктів, що містять у великій кількості вітаміни Е і А, залізо. Тобто треба їсти м’ясо, червону рибу, абрикоси, буряк моркву, яблука, горіхи, гарбуз. Можна пропити курс полівітамінів, особливо в зимово-весняний період.
Потрібно відмовитися від шкідливих звичок, налагодити режим сну. Поліпшать колір шкіри тривалі прогулянки на свіжому повітрі.
Для того щоб приховати природну блідість, косметологи рекомендують робити поживні маски з морквяним соком, замість вмивання протирати обличчя кубиками льоду, приготованими з настоїв ромашки, шавлії. Надати шкірі колір засмаги допомагає маска з кавової гущі.
Справитися з блідістю обличчя допоможе щоденний масаж. На обличчя наносять косметичне масло і легкими рухами масажують шкіру протягом 5 хвилин.
Хворобливу блідість приховувати марно. Вона не зникне, поки не будуть усунені фактори, що сприяють появі цього і супутніх симптомів.
