Чи бувають по-справжньому вірні чоловіки?

Чи пора заносити цей дивовижний підвид чоловіків в Червону книгу, і чи бувають якісь проміжні ланки еволюції від абсолютно вірних чоловіків до зрадників?

Абсолютно вірні чоловіки – хто це такі?

Що ми розуміємо під вірністю і зрадою?

Давайте позначимо чоловічу зраду як дії сексуального і романтичного характеру по відношенню до кого-небудь, крім єдиної на поточний момент часу партнерки.
Давайте навіть не розглядати рідкісні в нашому регіоні ситуації поліаморії (коли основна партнерка згодна на те, що вона у хлопця або чоловіка не єдина), а також гареми та інші пережитки патріархального минулого. Давайте також не вважати зрадниками хлопців, які не заводять постійних відносин, а задовольняються випадковими зв’язками, нікому з партнерок не обіцяючи ексклюзивної ролі.

Чи бувають по-справжньому вірні чоловіки? 1

Під вірністю, відповідно, приймемо моногамію: повну – коли у людини єдині відносини за все життя, або послідовну – коли одні відносини змінюють інші, але зв’язок з новою партнеркою починається тільки після завершення попереднього роману. І подумаємо про те, хто це такий – моногамний чоловік (і як він дійшов до такого життя).

Моногамія в багатьох культурах (в тому числі і в нашій) дуже заохочувана. І чим традиційніша (читай – патріархальна) сім’я, тим більше ймовірності, що чоловік буде вірний дружині.

Хоча, звичайно, патріархальні норми моралі більш поблажливі до чоловіків, що заводять коханок, ніж до жінок, які практикують позашлюбні зв’язки.
Але ці два фактори забезпечують те, що в невеликих, збереігших традиційну культуру (хоча б її відгомони) населених пунктах вірних мужів буде більше. Бо для них і не особливо почесно «скакати в гречку», і даму знайти проблематично – незаміжні дівчата нібито повинні берегти себе для судженого (або хоча б заводити стосунки з вільними кавалерами), а заміжнім вирішуватися на адюльтер загрожує значними проблемами.

Ареали проживання невірних чоловіків

А якщо вийти з дрімучих традицій ближче до цивілізації, виявимо, що повна моногамія зазнає нищівної поразки. До усвідомленої і працюючої «в обидві сторони» полиаморії в масштабах суспільства ще не близько, але і від моделі моногамних шлюбів ми стрімко віддаляємося.

Чи бувають по-справжньому вірні чоловіки? 2

Простота в пошуку знайомств (в тому числі і анонімно), відсутність суттєвих ризиків при зраді – фактори, які роблять зради буденністю. А якщо навіть і не фактичні зради (секс на стороні), то умовну невірність — флірт, перегляд порнографії, прояви інтересу до чужих дівчат…

І буде неправильно сказати, що чоловіки «розпустилися», «зіпсувалися», забули про кару небесну і тещин фірмовий удар сковорідкою. Вони такими були завжди! Просто моногамний спосіб життя перестав бути запорукою економічної та соціальної успішності.

І чоловіки, і жінки легко виживають поодинці, і без особливих проблем можуть знаходити собі нових чоловіків і жінок.

Люди (особливо чоловіки) перестають боятися розлучень і вважати їх особистим крахом.
Статистики зрад, звичайно, не існує. Але логічно припустити, що невірні чоловіки, швидше за все, більш фінансово успішні (бо коханка – це витрати!), краще соціалізовані і комунікабельні, і, найімовірніше, атеїсти і не прихильники традицій. А такими частіше бувають більш освічені люди, городяни, що займають більш високі сходинки соціальної ієрархії.

Чи бувають по-справжньому вірні чоловіки? 3

Тобто, у більшості випадків, якщо чоловік відчуває, що йому «нічого не буде», — то він буде зраджувати. Не на етапі бурхливої закоханості, звичайно. Та й розставання після недовгих відносин частіше відбуваються не через зраду, а з банальної причини розбіжності характерів після періоду “гормональної пристрасті”. А ось в довгих шлюбах і відбуваються ті самі “ліваки”, які, як свідчить парадоксальна приказка, зміцнюють шлюб. Втім, не впевнені щодо такого дивного способу зміцнення шлюбних уз – зрештою, бути обманутою і не єдиною у свого чоловіка навряд чи приємно хоч одній дружині.

Однак, отримавши такі невтішні відповіді на питання, чи бувають вірні чоловіки, хочеться задуматися про те, а серед кого ж шукати того унікуму, який не буде змраджувати за обдуманим власним рішенням, а не тому що віра не дозволяє?

Та серед все тих же досить успішних, освічених і цивілізованих чоловіків! Для яких серйозні стосунки і шлюб – не економічно і соціально вигідне створення «осередку суспільства», а рішення, що грунтується виключно на симпатії до особистості конкретної жінки. Тобто, чоловік, який жениться «просто так», а не заради приданого/жіночої руки в будинку/«інкубатора» для спадкоємців навряд чи зрадить дружині. Так як в цьому випадку чоловік бачить в ній не набір зручних функцій (а адже навіть функціональні речі ламаються, псуються, набридають), а особистість, яка йому цікава.

Про автора Марічка Павленко 2177 Публікації
Блогер, журналіст, автор статей. Закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар