Мами, тата та інші родичі! Давайте домовимося відразу, наш сайт не розкаже вам, як вибрати професію дитині замість неї самої! І взагалі, сьогодні потрібно бути готовим до того, що людина буде змінювати професію декілька разів за своє життя.
Цей непростий вибір дитина повинна зробити сама, а завдання рідних людей це допомогти вибрати професію, зорієнтувати в океані можливостей, показати максимум варіантів! Про це і піде мова в даній статті!
З якого віку підлітку варто серйозно орієнтуватися на професію
Зрозуміло, кожна дитина за дитинство змінює безліч «майбутніх професій».
Але настає вік, коли питання «ким ти хочеш бути?» перестає бути «черговим приколом» у бабусь-дідусів-тіток-дядьків, а стає цілком реальною проблемою. І справа в тому, що в останні пару десятиліть вік прийняття остаточного рішення про отримання тієї чи іншої спеціальності стрімко зменшується!
Як правило, вже з 8-9 класу відповідальні мами і тата вимагають від свого чада визначитися (іноді аж надто неприховано підсовуючи йому власне бачення вирішення питання). А далі – останні 3-4 роки в школі стають для підлітка не просто роками шкільного навчання, а «підготовкою в такий-то вуз».
Посилене вивчення предметів, які потрібні для вступу та успішної здачі ЄДІ (атестат повинен бути хорошим, адже він впливає на вступ), на дальній план відходять всякі «непрофільні» інтереси і хобі – адже максимум зусиль треба направити на головне, на поступлення!
Дорікнути таким батькам за їх допомогу у виборі професії складно – планка дійсно досить висока, успішний вступ вимагає хорошої підготовки, а приділяти достатньо уваги всім предметам і позашкільним захопленням, не втрачаючи в якості навчання, просто не вистачить часу.
Але проблема в тому, що навіть самий відповідальний школяр цілком може помилитися у виборі професії, коли йому 13-14 років, а до початку кар’єри за обраною стезею – ще добрий десяток років навчання! І нерідка ситуація – швидкоплинне захоплення дитини якоюсь професією обертається початком стомлюючої підготовки в той вуз, який згодом виявляється йому нецікавий.
Як вирішувати цю ситуацію, в усередненому варіанті? Можливо, про те, як допомогти дитині вибрати професію, замислюватися занадто рано не треба.
Варто дати дитині максимальні можливості активно вивчати дійсно цікаві йому предмети, також розвиватися в свої захоплення, пробувати щось нове і т.д. А більш конкретне рішення можна відкласти на останній шкільний рік – коли буде ясно, який напрямок підлітка більше цікавить.
Є два аспекти, як допомогти підліткові обрати професію
Надавати всі можливості для різних хобі, захоплень та інтересів – адже якесь із них може стати основою для вибору майбутньої професії! Прислухайтеся до дитини – що його цікавить, що б він хотів спробувати?
Це потрібно робити з самого раннього віку, як тільки малюк починає виявляти якісь здібності і схильності! Побічно можуть допомогти вибрати професію дитині секції, гуртки, творчі студії, репетитори шкільних предметів та іноземних мов, дитячі та молодіжні табори (з навчанням чого-небудь або мовною практикою), і т.д.
Показувати підлітку професії, які його цікавлять максимально реалістично, розповідати про них. Якщо це можливо – на канікулах можна влаштувати підлітка підробляти в цікавлячій його сфері.
Дуже здорово, якщо хто-небудь з ваших знайомих є представником даної професії, може про неї толково розповісти. Добре, якщо є можливість провести екскурсію на підприємство (на конкретне робоче місце)! Зрозуміло, допоможе обрати професію також читання статей, книг та інших матеріалів про цю професію, інтерв’ю з її видатними представниками, і т.д.
Якщо дитина мріє отримати незвичайну професію
Ми про це вже сказали на самому початку – самостійний вибір молодої особистості не можна засуджувати, а тим більше – забороняти і вимагати вибрати якийсь інший вуз або факультет. Це його життя, і він має повне право проживати його так, як йому хочеться! Ваше завдання – лише допомогти вибрати підлітку професію!
Але все ж тривогу батьків за майбутнє рідної дитини зрозуміти можна.
- У людини з дипломом по творчій спеціальності зазвичай набагато ширші можливості працевлаштування, ніж написано в дипломі. Наприклад, художники-живописці можуть робити розписи в інтер’єрах, займатися ілюстрацією книг та іншої друкованої продукції, дизайном сайтів і т.д. Актори можуть займатися проведенням масових заходів, бути провідними свят, шоу або телепрограм. Тобто, як правило, завжди є можливість після закінчення вузу трохи перепрофілюватися, якщо складно знайти роботу суто за фахом.
- Є «вічні» професії. До них можна віднести, наприклад, ті, що пов’язані з ручною працею – це меблярі, будівельники, швачки, і т.д. Майстри з «золотими руками» завжди будуть затребувані, це люди, яких найменше стосуються криза і безробіття.
- Деякі професії мають великий потенціал у майбутньому, але поки що здаються екзотичними. Можливо, вибір вашої дитини виявиться перспективним через кілька років, і він одним з перших виявиться затребуваним на ринку працевлаштування!
- Якщо людина дійсно захоплена своєю справою, то у неї є шанси на успіх навіть у тому випадку, коли професійна ніша досить вузька!
Хочете допомогти вибрати дитині професію, яка їй буде по-справжньому подобатися? Дайте йому «пробний рік».
Нехай вона вступить до вузу своєї мрії і провчиться там рік – за цей час дитина зможе зрозуміти, чи дійсно їй близька обрана професія, чи так вона виглядає «зсередини», як представлялася до вступу.
І якщо виявиться, що це не її стезя, то постарайтеся не засуджувати і підтримати дитину, коли вона захоче перевестися або вступити заново в інший вуз – план Б може виявитися набагато більш обдуманим!
