Красива і грамотна мова це дуже важливий показник інтелектуального розвитку. Чим багатше словниковий запас дитини, тим більш розвиненою вона росте, тим легше їй дається навчання всьому новому!
Словниковий запас дитини: норма для кожного віку
У кожному своєму віці дитина повинна володіти певним мінімумом слів і активно ними користуватися. У перші роки життя підрахувати словниковий запас дитини не складає труднощів.
- До рочку малюкові допустимо вимовляти 4-5 слів (мама, тато, дай, на).
- До півтора років словниковий запас розширюється до десятка-двох слів.
- Дворічний малюк повинен оперувати приблизно півсотнею слів. Зрозуміло, вимовляє він їх спотворено, але сам факт знання цих слів говорить про те, що в «базі даних» вони вже є!
- Три рочки – від 250 до 750 слів.
- Чотири роки – близько півтора-двох тисяч слів.
- До шести років (до першого класу) дитина повинна володіти трьома-чотирма тисячами слів.
- У дорослої людини словниковий запас зазвичай становить близько ста тисяч слів.
Але є такий момент: навіть немовлята розуміють на слух набагато більше слів рідної мови, ніж використовують у своїй промові. Дитина 3-4 років розуміє практично всі загальновживані слова, хоча розмовляє набагато простіше, ніж дорослі.
Однак, це впізнавання слів на слух не вважається словарний запасом.
Як збільшити словарний запас дитини
Нескладно здогадатися, що запас слів рідної мови, які знає дитина, поповнюється завдяки спілкуванню з оточуючими людьми і читанню будь-яких текстів.
До того, як дитина почне впевнено читати (зазвичай це трапляється в 6-7 років), усне мовлення – її єдине джерело поповнення словникового запасу. Саме побутове спілкування оточуючих людей формує той набір слів, які дитина буде використовувати в повсякденності.
Навіть якщо згодом вона дізнається набагато більше слів (з книг, від вчителів і т.д.) – то є ризик, що вона не буде ними активно користуватися, мова залишиться простою і бідною за асортиментом використовуваних слів.
«Перерости» своє сімейне оточення може активно читаюча дитина – якщо мова книг для неї стає цікавішою і важливішою тої побутової мови, яку вона чує від людей навколо. Але не всі діти самі захоплено читають «залпом», а примусове читання рідко призводить до позитивних змін в усному мовленні.
Тому головна порада батькам, як розширити словарний запас дитини – збагачуйте власну мову (причому не тільки в розмовах з дитиною, але і в спілкуванні з іншими родичами, друзями і т.д.).
- Рідше використовуйте односкладові відповіді, уривчасті фрази. Звичайно, повністю без них не обійдешся, але якщо є можливість використовувати більш складні мовні конструкції – то не лінуйтеся це робити!
- З дітьми можна і потрібно говорити «складно». У дітей прекрасна пам’ять – не бійтеся навантажувати її новими словами і поняттями! Навіть коли вам здається, що дитина не зрозуміє пояснень з використанням якихось слів і термінів, то не поспішайте адаптуватися під «дитячу мову»! Або говорите відразу “по-дорослому” (можливо, малюк з контексту зрозуміє, що ви мали на увазі, і заодно запам’ятає нове слово), або пояснюйте значення нових слів. Насправді, не так вже складно пояснити, приміром, що таке «атмосфера» або «кровообіг» – а дитина отримає нові знання!
- Як можна раніше відмовляйтеся від сюсюкання, «бабусиної» мови – особливо зі звуковим спотворенням слів («гав-гав» замість «собака» і т. д.). На стадії, коли дитина вивчає рідну мову, їй вкрай важливо чути і запам’ятовувати всі слова правильно!
- Намагайтеся говорити красиво. Підбирайте в усному мовленні різноманітні синоніми, використовуйте різні прикметники і метафори. Краще знайти більш точне визначення для чого-небудь, ніж використовувати узагальнюючий «штамп» (наприклад, замість «красива картинка» – «загадковий нічний пейзаж з місяцем, з сріблястими хвилями темного моря»).
Але і читання як фактор збагачення словникового запасу дитини з рахунків списувати не можна.
Підбирайте дитині книги різної спрямованості – народні казки, проза та поезія різних авторів, науково-популярні видання тощо. Нехай малюк порівнює різні стилі викладу, запам’ятовує нові слова (від застарілих українських слів до наукових термінів і слів іноземного походження). Те ж саме можна порадити щодо вибору фільмів, мультфільмів, телепередач і т.д.
Коли дитина ще маленька і вчити її читати рано, обов’язково читайте їй вголос!
Причому, не варто припиняти спільне читання вголос і після того, як вона почне розбирати літери – поки немає впевненого побіжного читання про себе, не можна говорити про те, що дитина повноцінно вникає в книгу.
Просіть дитину уточнювати відповіді на різні питання: як це можна сказати інакше, яке слово точніше описує цей предмет, які ще подробиці вона могла помітити і передати на словах.
Для збагачення словникового запасу дитини служать численні мовні ігри (наприклад, «Трилітрова банка»: гравці по черзі називають предмети на загадану букву, які можна покласти в трилітрову банку – програє той, хто в свою чергу не зможе згадати жодного відповідного слова).
