Аденоїди: лікувати або видаляти?

Організм людини має безліч лімфатичних вузлів. Лімфовузли є і в носоглотці. Вони називаються глоткові мигдалини.
У нормі вони малопомітні, однак, виступаючи частиною глоткового лімфатичного кільця, вони є важливим елементом імунної системи. У дитячому організмі вони так само важливі, як і в дорослому. У минулому видалення мигдаликів було дуже частим явищем, але сьогодні медики борються за збереження мигдалин безліччю способів.
Аденоїди – розросла лімфоїдна тканина, з якої складаються мигдалини. Дане захворювання (аденоїдит) найчастіше зачіпає 3-7-ліиніх діточок, проте деколи воно виникає як у грудних дітей, так і у дорослих.

Розрощення мигдалин

Розрощення мигдалин, як правило, спочатку супроводжується порушенням носового дихання (особливо вночі), непроходячою нежиттю. Також відзначаються наявність хропіння в період сну, погіршення слуху, спотворення мови, гугнявість. При відсутності лікування на мимовільне позбавлення від аденоїдиту сподіватися не варто. Якщо дитина страждає аденоїдитом протягом декількох місяців, то це може призвести до появи незворотних або важких змін у зовнішності і виникненню інших захворювань.
Регулярне виділення слизу з носа виступає причиною постійного роздратування верхньої губи, через яке вона припухає. Згодом змінюється і форма обличчя дитини. Спостерігаються витягування нижньої щелепи і подовження верхньої, викривлення прикусу, а також неправильний ріст верхніх зубів. Дитина постійно тримає рот відкритим, через це його обличчя набуває «аденоїдний» вигляд. При хронічній формі аденоїдиту з часом деформується грудна клітка, часто змінам піддається і череп. Що цікаво, ці зміни незворотні.

Затяжний аденоїдит у дітей – причина розвитку безлічі хвороб.

Доводити до такого не варто. У разі появи будь-яких ознак аденоїдиту потрібно тут же звернутися до лікаря. Варто звертати увагу на те, як спить дитина. При появі похрапивання і ротового дихання потрібно відправитися до отоларинголога, притому навіть якщо в денний час ніяких симптомів не спостерігається. Якщо вчасно приступити до лікування, то цілком можна обійтися лікарськими препаратами.

Три стадії аденоїдиту

Для першої стадії характерне невелике розростання мигдаликів, при якому дві третини носоглотки залишаються відкритими. У дитини майже не спостерігаються симптоми, можна помітити лише трохи утруднене дихання. На цій стадії важко поставити вірний діагноз, оскільки аденоїди можна добре розглянути тільки за допомогою рентгена.
На другій стадії відкритою залишається лише третина носоглотки, аденоїдит починає проявляти себе сильніше: з’являється хропіння, істотно ускладнюється носове дихання (вдень ситуація поліпшується). Слух дитини погіршується. На цій стадії отоларинголог за допомогою спеціальних інструментів з легкістю поставить діагноз.
Для третьої стадії характерно закриття носоглотки і практично повна відсутність носового дихання в будь-який час доби. З плином часу стан дитини погіршується, можлива зупинка розвитку мови у зв’язку з сильним погіршенням слуху.

Лікування аденоїдиту

Доводити хворобу до останньої стадії неприпустимо. Для лікування аденоїдіту на двох останніх стадіях застосовується аденотомія (хірургічне видалення аденоїдів). На першій стадії лікарі, як правило, виписують лікарські препарати, їх цілком достатньо для повного лікування. Вдаватися до хірургічних методів варто тільки в тому випадку, коли жоден з консервативних методів не допомагає, а аденоїдні вегетації погіршують якість життя дитини.
У разі коли хірургічне втручання неминуче, потрібно переконатися, що в процесі операції буде застосована анестезія.

Через що виникає аденоїдит?

У більшості випадків причиною виступає ослаблений імунітет. Щоб знизити ризик появи цієї хвороби, потрібно піклуватися про здоров’я дитини, гартувати його.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі