Як виховати оптиміста. 5 порад

Всі діти народжуються оптимістами, але з часом їх віра в себе і оточуючих починає слабшати, а радісні надії розсіюються. Прикро, що це відбувається з вини дорослих. Як же поводитися, щоб дитина росла, не втрачаючи свій оптимізм?

Є чудове оповідання «Маленький Кит». У героя розповіді неприємності: він не хоче дзвонити своєму начальнику, нервує, свариться з дружиною, і єдина його відрада — маленький син, якого він кличе Китом. Батько «тікає» від усіх і йде з хлопчиком гуляти. І поступово його душа починає потихеньку розправляти крила. Повернувшись з прогулянки, тато перед сном висаджує його на горщик, і хлопчик просить йому що-небудь почитати в процесі. Батько бере першу-ліпшу під руку казку. Цією книгою виявляється історія про Вовка і сімох козенят. Хлопчик відкриває книгу, дивиться картинки і починає з ним складати казку. «Ось мама коза. Вона збирається на роботу. А ось козлятка, вони весело граються…» Наступною має бути картинка з вовком, і батько мимоволі стискається в грудку. Він дуже не хоче, щоб випарувався гарний настрій сина, не хоче, щоб у його душі розсіявся той добрий світ, яким він зігріває всіх навколо. Але ось Кит перегорнув сторінку і продовжив, як ні в чому не бувало: «А ось тато. Він прийшов з роботи і грає з козенятами…». І це звичайне дитяче сприйняття, добре і оптимістичне.

ПОРАДА №1

Постарайтеся якомога рідше оцінювати дитину. Будь-яка, і позитивна, і негативна оцінка губить дитячий оптимізм. Якщо ви весь час хвалите малюка, він боїться, що наступного разу у нього не вийде так само добре і оцінка буде не такою високою. Критика теж не сприяє розвитку дитини. Так що ж робити, якщо не хвалити і не лаяти? Постарайтеся переключити увагу малюка. Наприклад, коли він прийде зі своїм малюнком, поцікавтеся, що там зображено (навіть якщо ви все прекрасно розумієте). Після відповіді здивуйтеся: «справді? Я думала це не замок, а звичайний будинок». Попросіть дитину довести, що на малюнку саме замок, спитайте, хто в ньому живе, чим цей персонаж зараз займається і т. п. Можна навіть послатися на те, що ви прийняли замок за звичайний будинок, тому що не видно башточок. У цьому випадку дитина отримає стимул навчитися малювати башточки. Таким чином, з одного боку, перемикається увагу малюка, а з іншого боку, ви створюєте у нього мотивацію розвивати свої здібності і далі.

ПОРАДА №2

Пам’ятайте, що малюк пізнає світ, вчиться висловлювати свої емоції, керувати своєю поведінкою і т. п. тільки в спілкуванні з іншими людьми. Саме спілкування надає сенс всьому тому, що дитина бачить навколо себе. Це може бути емоційне спілкування, коли дитина сидить, проосто обнявшись з вами. У такі моменти, що дуже важливо, у малюка з’являється довіра до світу. Це може бути і будь-яка спільна діяльність, коли ви малюєте, ліпите пельмені, читаєте вголос, дивитися мультфільми і т. д. Головне – пам’ятати, що дитина потребує, щоб ви розділяли її інтереси і щоб її життя з вами було цікавим.

ПОРАДА №3

Наступна порада випливає з попередньої, вона теж пов’язана з моментами тісного спілкування. Звичайно, малюк буде стикатися з різними невдачами – побіг і розбив коліно, хотів зліпити сніговика, і не вийшло, вийшов виступати на ранках і забув віршик і т. п. Можна, звичайно, дитину посварити або втішити, а можна запропонувати конструктивне рішення, наприклад: «Давай разом повернемося і подивимося, чому ти спіткнувся», «Давай разом вчитися ліпити сніговика», «Навчи мене ліпити кульки, у мене не виходить» і т. п. Ви побачите, як моментально висохнуть сльози і малюк із задоволенням буде ходити, бігати, ліпити різні фігури, читати вірші і т. п. Більше того, при такій невдачі малюк вже сам буде заспокоювати себе: «Нічого, я навчуся! І сніговика зліплю, та пісеньку заспіваю, і будиночок намалюю».

ПОРАДА №4

Вчіть дитину фантазувати. Фантазія розширює межі світу, в якому живе дитина. А ще вміння фантазувати є прекрасним засобом переживання невдач. Крім того, саме фантазія і уява роблять дитину справжнім чарівником. І тоді все стає веселим і цікавим: страшне перестає бути страшним, неприємності виявляються здоланними, нудне може виявитися цікавим, а ти сам з маленького, слабкого і беззахисного перетворюєшся у всемогутнього і всесильного!

ПОРАДА №5

Грайте разом з дитиною. Гра порівняно з уявою носить активний характер. І тут треба зрозуміти, що грати можна і навіть потрібно не тільки з іграшками, що не можна обмежувати гру строго закріпленими місцями. І не варто звертати уваги на те, що святкова скатертина може стати завісою, а новий чемодан – місцем, де можна сховатися. І, головне, грати – це завжди не тільки цікаво, але й весело. А веселощі і радість є неодмінними супутниками оптимізму. Так що забудьте про кризу, світові проблеми і життєві неприємності, і подивіться на світ очима своєї дитини. Станьте разом з нею оптимістами… хоч на годинку!

 

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі