Здоров’я дитини найбільша цінність будь-якої сім’ї. На жаль, сучасні малюки часто хворіють простудними захворюваннями, і ці хвороби не минають безслідно.

Саме тому питання, чи варто видаляти аденоїди дитині, постає перед багатьма батьками. Постараємось розібратися в цьому питанні максимально докладно, щоб будь-яка мама могла прийняти в непростій ситуації правильне рішення. Про те, що таке аденоїди, чому вони утворюються і як з ними боротися, читайте на цій сторінці.

Аденоїди у дітей: чому вони з’являються і чим небезпечні

Деякі вважають, що аденоїди – це такі патологічні нарости на глоткових мигдаликах. Але насправді тканина, з якої складаються аденоїди, зовсім не є чужорідною для нашого організму. Вона являє собою не що інше, як збільшені в розмірі мигдалини, які з причини частих простудних захворювань вже не змогли повернутися до свого початкового розміру.

Самі мигдалини – це природний щит організму, який здобуває нові розміри зовсім не тому, що стався якийсь збій. Просто при попаданні всередину організму інфекції мигдалини як частина імунної системи починають реагувати – збільшуватися, щоб «відбити атаку» небезпечних бактерій.

В дорослої людини лімфоїдна тканина, з якої складаються мигдалини, не зростає: цією особливістю відрізняються лише мигдалини дітей у віці приблизно до 7-8 років. Тому питання, чи потрібно видаляти аденоїди у дитини, як правило, виникає перед батьками маленьких дітей.

Причинами появи аденоїдів є часті захворювання, що вражають слизову дихальних шляхів. Особливо негативно впливають на стан мигдаликів глотки фарингіт і ангіна. Медики стверджують, що за зростання мигдалин відповідає також генетика: якщо комусь з батьків у дитинстві видалили аденоїди, можливо, таку ж операцію доведеться пережити і дитині.

Серйозним чинником розвитку захворювання вважається також схильність до алергії: у алергіків імунітет дуже чуйно реагує на подразники, через що слизові оболонки органів дихання набрякають. Викликати проблеми з горлом може також погана екологія.

Якою б не була причина захворювання, воно може мати серйозні наслідки. Найсерйознішим ускладненням аденоїдів можна назвати отит і падіння слуху.

Крім того, сильно збільшені в розмірі мигдалини негативно позначаються на загальному стані здоров’я дитини. Тому ставитися до захворювання легковажно і пускати його на самоплив не можна.

Рекомендуємо батькам хворобливих дітей завжди бути напоготові і пам’ятати про можливості патологічного збільшення у них мигдалин.

Головними ознаками наявності проблеми є:

Утруднення дихання і хропіння під час сну.
Гугнявість голосу.
Часті ГРВІ.
Погіршення слуху.

Вирішуючи, чи видаляти аденоїди дитині, батькам слід врахувати факт, що доведеться вирізати не якийсь патологічний наріст, а рідну тканину організму, що відіграє важливу роль в імунній системі. Гарантій того, що після операції малюк стане більш міцним і перестане часто хворіти, немає.

Більш того, видалення аденоїдів може стати причиною почастішання випадків ГРВІ у дитини. Тому не варто поспішати вести дитину в кабінет хірурга, щоб вирізати з горла «всю гидоту». Спочатку потрібно спробувати зменшити розмір лімфатичної тканини за допомогою консервативних методів.

Так, наприклад, можна використовувати такі способи терапії:

Промивання носа розчином натрію хлору.
Закапування в ніс препаратів, що усувають алергічну реакцію, що володіють протизапальною або протимікробною дією.
Підвищення імунітету шляхом прийому вітамінно-мінеральних комплексів.
Обмеження прийому імуностимуляторів.
Якщо ці методики не дають ніякого результату, можна подумати про операцію.

Коли потрібно видаляти аденоїди у дитини

Сучасні лікарі все частіше говорять про те, що будь-яке хірургічне втручання потрібно намагатися будь-якими способами запобігати.

Видаляти мигдалини грамотні фахівці рекомендують тільки при 3 ступені захворювання та при наявності таких ускладнень:

Проблеми зі слухом. Збільшена лімфоїдна тканина може пережимати слухові проходи, в результаті малюк почне гірше чути. В такому випадку операція просто необхідна, щоб повернути дитині можливість нормально чути.
Зміна форми обличчя. Буває так, що великі мигдалини починають не тільки пережимати тканини органів, розташованих поруч з глоткою, але і тиснути на кістки черепа обличчя. В результаті змінюється його форма, викривляється прикус. Аденоїди у дитини в такому випадку можуть бути навіть причиною проблем з мовою.
Хронічний отит, фарингіт, трахеїт або синусит. Якщо в складках слизової оселяться колонії хвороботворних бактерій, мигдалини перетворяться в небезпечне для організму джерело інфекції. Тому хронічні хвороби глотки – серйозне показання до операції з видалення аденоїдів.
Напади апное. Особливо небезпечні такі напади під час сну: малюк може просто не прокинутися.
Часті головні болі, загальна слабкість. Якщо дитина скаржиться на млявість, не висипається навіть після тривалого сну, не цікавиться спортом, апатична, можливо, вона страждає через постійне кисневе голодування. У такому разі краще видалити аденоїди.
Схильність до алергії. Збільшені мигдалини таять в собі чималу небезпеку для життя алергіків.
Перш, ніж прийняти остаточне рішення з приводу операції, мамі і татові рекомендується проконсультуватися з двома різними лікарями. Якщо всі фахівці, яким був показаний малюк, порадять зробити йому операцію, сперечатися з ними не варто. В такому випадку залишається вибрати лише методику проведення операції.

Як сьогодні видаляють аденоїди у дітей

Мигдалини не мають нервових закінчень, тому при аденотомії раніше не використовували анестезію. Для зменшення неприємних відчуттів маленьким пацієнтам перед операцією давали морозиво. Сьогодні аденотомію, або видалення аденоїдів, виконують під загальною або місцевою анестезією. В якості хірургічного інструменту для подібної операції зазвичай використовують спеціальний ніж, який дозволяє провести всі маніпуляції буквально в лічені секунди.

Крім класичної аденотомії у наш час високих технологій для лікування захворювання застосовують також лазерну, ендоскопічну, радіохвильові методики, кріотерапію.

Кожен з цих сучасних методів має свої плюси:

Видалення аденоїдів лазером. Це безкровний метод, який дозволяє провести операцію з мінімальним дискомфортом для малюка. Ще одним плюсом лазера є швидкий відновний період після операції. Мінусом методу можна назвати його високу вартість.
Ендоскопічний метод дає дуже високий результат. Але в нашій країні устаткування для даної операції є далеко не в кожній поліклініці.
Радіохвильова аденотомія. Для такого виду операції застосовується апарат Сургітрон, яким тканини «розплавляються». Так само, як і лазер, цей апарат приносить мінімальний дискомфорт і дозволяє істотно скоротити тривалість відновного періоду після операції. Але ціна на процедуру по кишені далеко не кожній родині.
Кріотерапія і плазмова методика – це видалення патологічних наростів за допомогою низьких температур. Перевага цих методів – відсутність крові і більш легке протікання відновлювального періоду. Але після «холодного» видалення аденоїди здатні повертатися. До того ж на місці проведення операції нерідко залишаються рубці, які призводять до виникнення різних проблем у глотці.
Враховуючи те, як видаляють аденоїди у дітей в сучасних клініках, батьки можуть не боятися, що операція стане для малюка страшним потрясінням, здатним підірвати його психіку. Головне – вибрати хорошу клініку і досвідчених фахівців.

Видаляти аденоїди лікарі зазвичай рекомендують ранньої осені, коли імунітет дитини досить сильний. Після операції потрібно обов’язково дотримуватися всіх рекомендації лікаря: закапувати в носик малюка спеціальні ліки, стежити за його меню, яке обов’язково повинно бути дієтичним, виконувати дихальну гімнастику.

Потрібно пам’ятати: лімфатична тканина має властивість розростатися навіть після операції. Особливо високий ризик рецидиву у дітей-алергіків і у малюків, у яких мигдалини розростаються через генетичну схильність.

На щастя, подібні випадки трапляються не так часто. Якщо ж ваш малюк відноситься до даної групи ризику, не потрібно сумувати і опускати руки: пробуйте звертатися до консервативних методаів лікування захворювання, щоб тримати його на контролі.

Головне, не падайте духом, тому що, швидше за все, буквально через пару років дитина переросте цю проблему, і все у неї буде добре.