Гіперсексуальність: що це насправді, і чи потрібно лікування?

Надмірний сексуальний потяг – це проблема, яка буває і у чоловіків, і у жінок. Розповімо про те, через що виникає гіперсексуальність і як можна справитися з цією проблемою.

Що таке гіперсексуальність і чому вона виникає?

Це сильний, частий, іноді неконтрольований статевий потяг. У чоловіків це має суто фізіологічні прояви – мимовільну ерекцію і еякуляцію без достатніх (в загальноприйнятому розумінні) збуджуючих факторів. І у чоловіків, і у жінок при цьому відбуваються зміни в поведінці – вони активно шукають сексуальних контактів, часто не особливо перебираючи партнерами/партнерками, і мають підвищений інтерес до будь-якого еротичного контенту.

Взагалі-то, виділяють три типи статевої конституції, в залежності від того, наскільки часто людина може і хоче займатися сексом: слабкий, середній та сильний. При слабкій статевій конституції інтимні стосунки потрібні людині дуже рідко, і без них вона не особливо страждає, а при сильній – відповідно, інтим потрібен людині часто.

Відбувається це різниця через різницю у виробленні статевих гормонів – якщо їх виробляється багато, то статева конституція буде сильною.
Крім того, статеві гормони визначають окремі риси зовнішності людини (наприклад, підвищене оволосіння, статура з яскраво вираженого чоловічого або жіночого типажу, тощо). Є окремі етнічні групи, яким властиво більш активне вироблення гормонів, ніж у європейців – наприклад, це кавказці, араби, іспанці, латиноамериканці та інші представники південних народів: чоловіки у них плечисті, зазвичай з густими бородами й вусами, жінки з пишними формами, підлітки обох статей у них раніше дорослішають і проходять пубертатний вік. Це не є аномалією.

Гіперсексуальність – це стан, також викликаний активним впливом статевих гормонів, але в надмірній, неприродній кількості. Якщо дружині хочеться раз у тиждень, а чоловікові три рази в день – то у неї слабка статева конституція, а у нього сильна, але обидва знаходяться в діапазоні норми.

А от якщо людина не може стримуватися і контролювати себе – наприклад, примушує до сексу партнерку, навіть якщо вона активно відмовляється, збуджується практично на всіх жінок, просто дивлячись на них, дуже часто мастурбує, якщо поруч немає сексуальної партнерки – то це очевидна гіперсексуальність.

У рідкісних випадках людина може бути гіперсексуалом все життя, частіше це відбувається періодично. Причини можуть бути такі:

Підлітковий і юнацький вік, статеве дозрівання супроводжується великим викидом гормонів у порівнянні з нормальним режимом роботи організму дорослого чоловіка або жінки.
Один із симптомів якого-небудь психічного захворювання (цим характеризується шизофренія, іноді маніакально-депресивні стани). Проявляється не обов’язково постійно, а в періоди загострень.
Симптом деяких захворювань ендокринної системи.
Побічний ефект прийому деяких лікарських препаратів.
Один з ефектів вживання деяких наркотичних речовин (наприклад, екстазі).

Яке лікування або коригувальні заходи вживають при гіперсексуальності?

В питанні того, як позбавитися від надмірного статевого потягу, має значення те, чим він викликаний. Само собою зрозуміло, що, якщо діагностовано певне захворювання, в тому числі і психічне, то лікують його відповідними медикаментозними засобами, за потреби – в умовах стаціонару. Якщо лікування ефективне, то гіперсексуальність проходить разом з іншими симптомами. Навіть шизофреніки і люди з маніакально-депресивними розладами стають гіперсексуальними лише в періоди загострень і при відсутності належного лікування, але повертаються до нормального статевого поведінки в періоди рецесій.

Гормональні розлади лікують гормональними препаратами, «приглушаючими» підвищене вироблення тестостерону або естрогену в організмі. Але, зрозуміло, такі препарати не можна вживати самовільно без рекомендації ендокринолога, без одержання результатів обстежень і т. д., інакше можна отримати ще який-небудь збій у функціонуванні гормональної та/або статевої систем.

Важливий момент – не можна гормональними препаратами «глушити» підвищену сексуальність у підлітків та юнаків/дівчат, так як це вік фізіологічного і психологічного дозрівання особистості, природний етап, через який повинен пройти нормальний людський організм, і нічого хворобливого і ненормального в підлітковій гіперсексуальності немає.
Взагалі ж, і в підлітковому, і в дорослому віці можна вживати заходів, які допомагають людині менше зациклюватися на сексуальному аспекті життя. Це:

Заняття спортом, тренування;
Будь-яка фізична робота в достатній кількості;
Регулярна активна розумова праця – робота або навчання;
Сублімація через творчість.

Деяким людям, схильним до екстравертності, допомагає соціальна активність. Але велика кількість спілкування і соціальних контактів може бути неприємна і втомлива для інтровертів. Втім, навмисне прагнути до соціальної ізоляції і гарно проводити час на самоті гіперсексуальним людям теж не варто, оскільки в самоті бажання і фантазії загострюються, а при рідкісних виходах «в люди» людині стає складніше стримуватися і вести себе адекватно.

Якщо ви зіткнулися з подібною проблемою у кого-небудь з ваших близьких, то марно цю людину соромити, лаяти, намагатися перевиховати і прищепити високі моральні норми і т. д., так як в будь-якому випадку це не проблема поганого виховання, а фізіологічний стан.

Якщо мова йде про психічно нездорову людину, то вона взагалі може не контролювати себе і немає сенсу лаяти. Якщо ж з психікою все гаразд, то чоловік (чи жінка) може і сам розуміти, як погано те, що з ним відбувається, і утримуватися від будь-яких недоречних дій у багатьох випадках суто зусиллям волі. Допомагати людині потрібно не читанням моралі, а лікуванням – замість нотацій і звинувачень порадьте, до якого лікаря або психолога можна сходити, щоб почати боротися з цим станом.