Страх багатьох заміжніх дам, що раптом чоловік охолоне, розлюбить, змінить своє ставлення? Але піддаватися таким побоюванням особливо не варто.
Одружений заради зручності
Досі є чоловіки, які одружуються тому що «пора»: тому що це певний статус, тому що з’являються думки про дитину, тому що від законної дружини простіше вимагати якихось зобов’язань, починаючи зі звичайного побутового обслуговування.
І якщо закоханість була присутня до весілля або десь спочатку сімейного життя, то її згасання на користь просто спільного побуту виявиться цілком закономірним явищем.
Чоловіки з таких сімейних союзів йдуть рідко, і в принципі, пара має всі шанси бути разом довго. Але чи щасливо?
Він розлюбив чи йому важко бути чоловіком
Буває таке, що чоловік інакше уявляв собі сімейне життя з меншою часткою особистої відповідальності. Тобто, через якийсь час його цілком може відвідати відкриття, що одруженим людям доводиться рахуватися з комфортом партнерки і її уявленнями про спільне життя, разом вести побут, планувати бюджет і т.д. і тут-то чоловік і може охолонути не до дружини як до жінки, а до несення всього цього комплексу відповідальності.
Але через смутне відчуття, що бути сім’янином якось важкувато, чоловік може почати пред’являти дружині претензії по дрібницях, усуватися, «йти» в роботу, захоплення, проведення часу з друзями або ще якісь справи.
Дружина не перестає бути важливою, коханою людиною, але чоловік біжить від дорослості і відповідальності.
Іноді він так і пояснює свою поведінку, мовляв, втомився, хочеться розвіятися, хочеться займатися чимось ще крім сімейних справ, а дружині тим часом просто не вистачає уваги, спілкування, взаємодії…
І що ж робити
Варто зрозуміти, з яким з двох вищеописаних сценаріїв ви зіткнулися.
Якщо вам дістався чоловік« “діловий партнер”, то марно намагатися розтопити його серце власним душевним ставленням, ніжністю, уважністю, послужливістю. Максимум, чого ви досягнете – кращої “оплати” в якійсь матеріальній формі. Зазвичай такі чоловіки (якщо мова не зовсім вже про домашніх деспотів) непогано співвідносять “внесок” обох сторін один в одного, і намагаються врівноважити старання жінки в зрозумілій їм «валюті» — подарунки, покупки, корисні «чоловічі» справи. А ось з емоційним вкладенням все погано. Такі чоловіки просто не відчувають, що жінка недоотримує від них емоційної взаємодії, і їй потрібно це теж (і часом куди більше, ніж якісь речі або послуги).
Що робити? Якщо вам не так уже й погано в такому “бартерному” шлюбі, можете просто не намагатися вичавити з чоловіка те, що у нього виходить погано (тобто романтичні емоції), і мати те, що він пропонує – забезпечений побут. Але і тут важливо не терпіти і не переконувати себе, що ось ви полюбите його зараз, а він вас забезпечить цим коли-небудь потім.
Якщо вже не вийшло взаєморозуміння на умовах емоційного взаємовкладення, то нехай буде хоча б проста життєва вигода для обох сторін шлюбного союзу. Але якщо вам зовсім не підходить життя з людиною без відповідної любові, краще йдіть від холодного беземоційного чоловіка.
Якщо ж Ви маєте справу з інфантилом, який втомлюється бути уважним сім’янином, то вихід – показати йому, що шлюб не синонім несвободи. Що дружина підтримає його в складнощах і не буде сприймати його як «ходячий гаманець».
Тут ситуація зворотня попередній, інфантилам потрібна емпатія і розуміння їх внутрішніх метань.
Однак все це можливо, якщо інфантил в період страждань і метань не спробує поскандалити, піти, змінити або накоїти ще якихось дурниць, які дружині навряд чи захочеться прощати (і це її право).
В будь-якому випадку не варто «няньчити» і задобрювати чоловіка, якщо той почав ставитися холодно. Він доросла людина, і його можна спробувати зрозуміти, але не на шкоду собі і власній гідності. Ви не повинні заслуговувати і випрошувати любов чоловіка, адже любов або є, або ні. Можливо, його почуття повернуться після якоїсь кризи, але якщо ні, не звинувачуйте себе, що ви «недопрацювали» або «недолюбили».
