Чоловік охолов у почуттях: чи можна зацікавити його знову?

Страх багатьох заміжніх дам, що раптом чоловік охолоне, розлюбить, змінить своє ставлення? Але піддаватися таким побоюванням особливо не варто.

CHolovik oholov u pochuttyah 1

Одружений заради зручності?

Досі є чоловіки, які одружуються тому що «пора»: тому що це певний статус, тому що з’являються думки про дитину, тому що від законної дружини простіше вимагати якихось зобов’язань, починаючи зі звичайного побутового обслуговування.

І якщо закоханість була присутня до весілля або десь спочатку сімейного життя, то її згасання на користь просто спільного побуту виявиться цілком закономірним явищем.

Чи проблема це? Так, це проблема, якщо ви очікували від шлюбу єдності двох людей на підставі взаємних почуттів. І не така вже проблема, якщо вам і самій важливіші якісь практичні аспекти шлюбу як угоди між двома людьми, які живуть разом і ведуть спільний побут.

Чоловіки з таких сімейних союзів йдуть рідко, і в принципі, пара має всі шанси бути разом довго. Але чи щасливо?

Він розлюбив чи йому важко бути чоловіком?

Буває таке, що чоловік інакше уявляв собі сімейне життя – з меншою часткою особистої відповідальності. Тобто, через якийсь час його цілком може відвідати відкриття, що одруженим людям доводиться рахуватися з комфортом партнерки і її уявленнями про спільне життя, разом вести побут, планувати бюджет і т.д. і тут-то чоловік і може охолонути не до дружини як до жінки, а до несення всього цього комплексу відповідальності.

Для нього виникає колізія інфантильного підходу – з одного боку, йому хочеться відчути колишню свободу і легкість, з іншого, він можливо немає наміру заради цього розлучатися. Але через смутне відчуття, що бути сім’янином якось важкувато, чоловік може почати пред’являти дружині претензії по дрібницях, усуватися, «йти» в роботу, захоплення, проведення часу з друзями або ще якісь справи.

Дружина не перестає бути важливою, коханою людиною, але чоловік біжить від дорослості і відповідальності.

Іноді він так і пояснює свою поведінку, мовляв, втомився, хочеться розвіятися, хочеться займатися чимось ще крім сімейних справ, і т д. а дружині тим часом просто не вистачає уваги, спілкування, взаємодії…

CHolovik oholov u pochuttyah

І що ж робити?

Варто зрозуміти, з яким з двох вищеописаних сценаріїв ви зіткнулися.

Якщо вам дістався чоловік« “діловий партнер”, то марно намагатися розтопити його серце власним душевним ставленням, ніжністю, уважністю, послужливістю і т.д. Максимум, чого ви досягнете – кращої “оплати” в якійсь матеріальній формі. Зазвичай такі чоловіки (якщо мова не зовсім вже про домашніх  деспотів) непогано співвідносять “внесок” обох сторін один в одного, і намагаються врівноважити старання жінки в зрозумілій їм «валюті» — подарунки, покупки, корисні «чоловічі» справи, і т. д. А ось з емоційним вкладенням все погано. Такі чоловіки просто не відчувають, що жінка недоотримує від них емоційної взаємодії, і їй потрібно це теж (і часом куди більше, ніж якісь речі або послуги).

І виходить, що чоловік вважає себе цілком хорошим і щедрим чоловіком, а дружина розуміє, що від неї “відкупилися”, відмахнулися, а тепла почуттів недодали…

Що робити? Якщо вам не так уже й погано в такому “бартерному” шлюбі, можете просто не намагатися вичавити з чоловіка те, що у нього виходить погано (тобто романтичні емоції), і мати те, що він пропонує – забезпечений побут і т.п. Але і тут важливо не терпіти і не переконувати себе, що ось ви полюбите його зараз, а він вас забезпечить цим коли-небудь потім.

Якщо вже не вийшло взаєморозуміння на умовах емоційного взаємовкладення, то нехай буде хоча б проста життєва вигода для обох сторін шлюбного союзу. Але якщо вам зовсім не підходить життя з людиною без відповідної любові, краще йдіть від холодного беземоційного чоловіка.

Якщо ж Ви маєте справу з інфантилом, який втомлюється бути уважним сім’янином, то вихід – показати йому, що шлюб не синонім несвободи. Що дружина підтримає його в складнощах і не буде сприймати його як «ходячий гаманець».

Тут ситуація зворотня попередній, інфантилам потрібна емпатія і розуміння їх внутрішніх метань.

Найчастіше вони успішно долають перші кризи подружнього життя, починають менше боятися бути чоловіками, і в відносини подружжя повертається теплота і довіра.

Однак все це можливо, якщо інфантил в період страждань і метань не спробує поскандалити, піти, змінити або накоїти ще якихось дурниць, які дружині навряд чи захочеться прощати (і це її право).

В будь-якому випадку не варто «няньчити» і задобрювати чоловіка, якщо той почав ставитися холодно. Він доросла людина, і його можна спробувати зрозуміти, але не на шкоду собі і власній гідності. Ви не повинні заслуговувати і випрошувати любов чоловіка – адже любов або є, або ні. Можливо, його почуття повернуться після якоїсь кризи, але якщо ні, не звинувачуйте себе, що ви «недопрацювали» або «недолюбили».

Коментувати