Чому жінок так лякає розлучення з нелюбимим чоловіком

Чому заміжні жінки роками живуть з нелюбимими чоловіками, терплять їх забаганки і навіть образи, тягнуть на собі дітей і будинок і ні слова не говорять? Що заважає їм змінити нещасливе життя? Подати на розлучення, врешті-решт? Відповідь – соромно і страшно. До самотньої жінки з дитиною ставлення в суспільстві як і раніше зневажливе.

Страх залишитися одною

Шлюб сам по собі не такий цінний, як відносини між людьми. Дивно, яка може бути спорідненість душ між двома випадковими знайомими і яка прірва між подружжям. Іноді неможливо зрозуміти, на чому тримається той чи інший шлюб, в якому немає ні дружби, ні потягу, ні поваги, — і завжди виявляється, що цей шлюб тримався на страху.

Страх залишитися одній, бути знедоленою своїм оточенням, звинуваченою в розпаді сім’ї, приниженою розлученням, виявляється набагато сильнішим, ніж страх за себе і своє загублене життя.

Жінки і сьогодні відчувають власну “жіночопридатність” як свій обов’язок перед сім’єю і суспільством. Якщо дівчину не беруть в дружини, а ще гірше, якщо вона сама поки не готова до шлюбу, то її переповнює почуття провини і неповноцінності. Надто вже великий тягар стереотипів, щоб з легкістю його скинути. Занадто мало свободи дається жінкам для прийняття орієнтованих лише на власні інтереси рішень.

Неси свій хрест і не скаржся

Заміжній жінці відчувати самотність соромно. Якщо чоловік хороший, в загальноприйнятому розумінні, то і скаржитися нічого, а якщо поганий, то або розлучайся, або неси свій хрест і не скаржся.

Якщо подружня пара не має дітей, то саме їх-то і не вистачає для щастя, а якщо діти є, то потрібна або ще одна, або машина, дача, відпустка на море. Суспільство завжди знайде те, чого сім’ї не вистачає для щастя.

CHomu zhinok tak lyakaye rozluchennya

Внутрішня дисгармонія в сім’ях підкріплюється і зовнішніми факторами – кредитами, іпотекою, пошуками роботи. Жінки тішать себе думкою, що ось з боргами розрахуємося і заживемо щасливо — чоловік буде приділяти увагу, настрій покращиться. Вони знаходять масу пояснень своєму внутрішньому стану, тому що визнати правду страшно.

За моїми спостереженнями, дружини (неважливо яких чоловіків) витрачають роки на те, щоб зізнатися собі, що вони самотні в шлюбі.

Найчастіше жінки проходять через народження дітей, консультації у магів і ворожок, зради (як з боку чоловіка, так і самої жінки), катування себе дієтами, косметичними процедурами, фізичними навантаженнями.

Він взяв її заміж з дитиною: історія відносин

Вони були одружені вже 8 років, коли Христина відчула, що більше не хоче жити. Її чоловік Ілля здавався всім ідеальним. Він піклувався про неї та її доньку від першого шлюбу, багато працював, весь вільний час проводив з сім’єю, був ввічливим з її друзями та родичами, міг підтримати будь-яку розмову…

Однак за зачиненими дверима їхньої квартири, наодинці з Христиною Ілля змінювався. Він майже завжди зло і уїдливо відгукувався про її зовнішність, думки, інтереси, був абсолютно байдужий до того, що відбувалося у неї на роботі або з донькою.

Іллі був цікавий тільки він сам, те, що було пов’язано з Христиною і її дочкою, викликало у нього в кращому випадку байдужість, в гіршому — зневагу, що межує з гидливістю. Вони жили як сусіди, з тією лише різницею, що сусіди не ділять ліжко.

На самому початку, коли вони тільки познайомилися, Ілля проявив все те, чого чекала від чоловіка Христина: наполегливість, турботу… і головне, йому вдалося вселити в неї впевненість, що поруч з ним їй нічого боятися в цьому житті, що вона буде в безпеці. Саме тому Христина так швидко зважилася на шлюб.

Після весілля стали жити у Христини. За квартиру якось за замовчуванням продовжувала платити вона. Обов’язок забезпечувати себе і дочка теж залишилася на ній. Ілля просто зрідка ходив в магазин і питав, чи потрібно щось купити додому. Христина ніколи не намагалася змінити це, було незручно заводити таку розмову, та й грошей начебто вистачало.

Бували, правда, моменти, коли її накривала хвиля відчаю, вона не могла виносити холодність Іллі, його критику, свою відповідальність за все, і тоді вона істерично кричала на чоловіка. Він після таких “розмов” мовчки вставав і йшов в іншу кімнату, а іноді і зовсім кудись з дому і не повертався до ранку. У такі ночі вона лежала одна в їхній спальні і тихо плакала… а вранці сама просила вибачення.

Христина не пам’ятала, коли і чому була щаслива з Іллею, їй складно було навіть уявити, що таке можливо. Але розлучитися вона боялася. Їй здавалося, вона залишиться одна з дитиною на руках — жалюгідна і нікому не потрібна. Люди будуть показувати на неї пальцем, батьки дорікати за те, що знову не змогла зберегти сім’ю. “Триматися за мужика потрібно було, а не характер показувати! Два розлучення в тридцять років!”.

Цей рік був особливо складним для неї — до нерозуміння з чоловіком додалися проблеми на роботі, захворів батько… Ілля, як і раніше, не помічав її. І після чергової сварки вона не прийшла миритися. Ні на наступний день, ні через день.

Вона не трималася з гордості, вона просто втомилася від усього і від Іллі в тому числі. Їй взагалі більше не хотілося жити, від думок припинити муки врятувало тільки розуміння, що “її дочка нікому не буде потрібна”. І вона як зомбі вставала вранці, годувала дочку, проводжала в школу, ходила на роботу.

Після декількох тижнів мовчання Ілля сказав, що йому все набридло і він йде. Христина приготувалася випробувати біль, але раптом усвідомила, що не відчуває нічого, крім полегшення. Вона знову промовчала у відповідь, він зібрав якісь речі і пішов. Вже наступного дня Христина подала заяву на розлучення і знову відчула легкість — відчуття, про яке забула за роки шлюбу.

Ілля з’явився через місяць, він хотів повернутися і вперше сам просив вибачення. Але це нічого не змінило. Христина зрозуміла, що хоче спокійного і радісного життя разом з донькою, вона сама в змозі про себе подбати. Її більше не лякало, що вона буде нікому не потрібна, — надто вже вона була самотня в двох шлюбах.

Занижена самооцінка після невдалих відносин

Складно уявити, скільки б ще героїня витримала в таких умовах до нервового зриву. А він був неминучий, тому що резерви нашої психіки не безмежні. За маніпуляцію чоловіка Христина вчепилася, як за останню соломинку для звільнення.

Вступаючи в другий шлюб, героїня цієї історії вже знецінювала себе, інакше неможливо пояснити, чому вона дозволяла чоловікові образливі висловлювання на свою адресу. За її плечима були невдалі стосунки і, по всій видимості, втрата віри в себе. Тому другий шлюб вона сприйняла як подарунок долі.

В суспільстві склалося навіть таке формулювання:”він взяв її заміж з дитиною”. Неначе наявність дітей – це інфекційне захворювання, і чоловік ризикує здоров’ям і життям. Багато жінок вважають себе менш гідними щастя, якщо у них є діти від попередніх відносин.

Можливо, саме занижена самооцінка сприяла тому, що Христина розхвалювала чоловіка перед рідними. По-перше, вона показувала їм, що комусь потрібна, по-друге, якщо у неї хороший чоловік, то і вона сама хороша.

В результаті її близькі не знали всієї правди, не бачили, як вона страждала, і не були готові до її відвертості. Страх самотності і клеймо нікчемності утримували цю жінку в багаторічних хворобливих відносинах, але саме в шлюбі вона зіткнулася з справжньою самотністю.

CHomu zhinok tak lyakaye rozluchennya 1

Навіщо потрібні такі відносини

Заміжня жінка більш самотня, ніж вільна, тому що кожен день вона прокидається з думкою, що формально не одна. Є чоловік, з яким вона як би ділить дах, зарплату, обов’язки, прикрощі, радості, мрії — своє життя. Але в реальності жінці доводиться з багатьма справлятися одній, і в першу чергу — зі своїм внутрішнім станом. Не настільки важливо, з ким ти офіційно, якщо не отримуєш допомоги у важку хвилину.

Сенс деяких шлюбів дружини пояснити не можуть – самі заробляють, готують, прибирають, самі виховують дітей, вирішують побутові питання, підтримують або лають себе, навіть сексуально самі змушені себе задовольняти. І здавалося б, навіщо потрібні такі відносини, але жінки залишаються в них і навіть не думають про пошук нового партнера.

Іноді відчуття вічної тривоги і загнаності стає порятунком від почуття самотності. Жінці просто ніколи подумати про себе, осмислити свій стан. І вона бере роботу додому, оформляє ще один кредит, звалює на себе, крім турбот про свою сім’ю, проблеми друзів, знайомих і малознайомих людей. Така “втеча” допомагає зберегти статус-кво в житті, тому що для будь-яких змін потрібно прислухатися перш за все до себе, а не до оточуючих.

Поради психолога

Якщо ваша ситуація чимось нагадує історію Христини, знайте, що ніхто, жодна людина на землі не має права Вас принижувати! Сміливо заявляйте про це. Якщо чоловік не цікавиться вашими проблемами і вважає, що ви повинні вирішувати їх самі, без його моральної підтримки, то справа не в вас, а в чоловікові.

Якщо у відносинах має місце ігнорування, провокування почуття провини, байдужості, помсти, то простору для любові в них не залишається. Відносини вибудовують обидва партнери, і обидва повинні прикладати зусилля для їх збереження.

Не приховуйте від близьких реальний стан речей. Якщо раптом ви зустрілися з нерозумінням і навіть докорами з їх боку, знайдіть в собі сили не замкнутися, а відстояти себе. Нагадайте своїм рідним і друзям, що вони повинні бути на вашому боці. Поясніть, чому ви раніше не могли розповісти про те, що відбувається, що ви соромилися, а тепер дуже потребуєте їх підтримки.

Автори та правова інформація

Коментувати