“Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» – запитували нас в дитинстві. Через роки багато хто продовжує задаватися цим питанням. Можливо, варто було б змістити фокус і запитати себе, не ким, а якими ми хотіли б стати, адже запорука щастя криється зовсім не в конкретній посаді, соціальному статусі і сумі на банківському рахунку.
Так які вони-люди, які перебувають в ладу з собою і зі світом, яким можна тільки позаздрити?
Не беруть все близько до серця
Маргарет Тетчер говорила: “персональним нападкам на мене я тільки радію: це означає, що у противника не залишилося жодного політичного аргументу”.
Щоб перестати це робити, потрібно запам’ятати: будь-яка критика на Вашу адресу більше говорить про співрозмовника, його досвід і погляди, ніж про вас і результати вашої праці.
Не дозволяють своєму минулому визначати сьогодення і майбутнє
“Вчіться у минулого, живіть сьогодні, сподівайтеся на завтра», — говорив Альберт Ейнштейн.
Це означає, що варто пам’ятати свою історію і вчитися на помилках, але при цьому не озиратися назад на кожному кроці, звинувачуючи в тому, що відбувається важке дитинство, травми і жорстоких батьків.
Не женуться за досконалістю
Клінічний психолог Карен Німмо стверджує, що чи не кожен другий клієнт нарікає на те, що нібито недостатньо хороший: не такий розумний, талановитий, красивий, щасливий, забезпечений, як хотілося б. А значить, не годиться для тієї чи іншої роботи або недостойний свого партнера.
Люди, у яких дійсно варто повчитися, не прагнуть задерти планку занадто високо. Вони вивчають себе і ставлять перед собою ті цілі, над досягненням яких їм дійсно хочеться працювати.
Вони знають, коли треба зупинитися, вивчити свій досвід, зробити висновки і, може, навіть розвернутися на 180 градусів і піти в іншому напрямку. Вони намагаються викладатися, але при цьому знають, що вже досить гарні. В першу чергу за власними мірками.
Не бояться ризикувати
Звичайно, вони не роблять зовсім вже необдуманих кроків, не йдуть на невиправданий ризик, особливо якщо їх дії можуть нашкодити іншим. Але вони не бояться пробувати нове, навіть якщо не впевнені в результаті справи.
Дають іншим жити так, як ті хочуть
Немов дотримуючись поради мексиканського письменника Мігеля Руїса, такі люди “відповідають за свої вчинки, але не беруть на себе відповідальність за інших». А значить, не засуджують їх і не лихословлять — ні нишком, ні в публічному просторі.
У них завжди є своя думка, думки і міркування, але діляться вони ними тільки в тому випадку, якщо знають, що не зачеплять почуття інших.
Вміють любити
Паоло Коельо пише “»те, яке майбутнє тебе чекає, цілком залежить від твоєї здатності любити”. Йти по життю з відкритим і люблячим серцем непросто: напевно знайдуться ті, хто зробить вам боляче, випадково або навмисно.
Живуть на повну
Всі ми знаємо, що життя закінчиться, але багато хто живе так, немов весь час світу в їх розпорядженні. І їм, і багатьом з нас варто повчитися у людей, які знають: важливо не те, скільки ми проживемо, а те, якою буде якість нашого життя.
Такі люди живуть із задоволенням, а коли їхні дні добігають кінця, спокійно приймають це, знаючи, що зробили все, що могли і хотіли.
