На думку пластичних хірургів, сучасна мода на пухкі губи з’явилася на початку нульових і зараз цей тренд вже почав втрачати свою актуальність.
Про етнічні особливості даної переваги можна говорити лише розглядаючи період до поширення індустрії мас-медіа (початок ХХ століття), які зробили ключовий вплив на популяризацію цього феномену.
З чого все починалося
Деякі дослідники повноти губ у соціокультурному контексті епохи (зокрема, оглядач BBC Future Девід Робсон), пригадують навіть трактат Аристотеля і його учнів, в якому ті викривали володарів чуттєвих повних губ в наявності, м’яко кажучи, низьких розумових здібностей.
А людей з тонкими губами античні філософи назвали «гордими, як леви».
У волелюбних французів XIII століття було трепетне ставлення до пухких жіночих губ, як до неодмінного атрибуту жіночої краси. Один з авторів «Романа про Розу» (він був написаний двома середньовічними авторами Гійомом де Лоррісом і Жаном де Меном у першій та другій половині XIII століття) із захопленням оповідає про «маленький ротик з повними червоними губами» своєї коханої. У Франції того часу пухкі губи підкреслювали виняткову красу їх власниці.
Потім настав довгий період закріпачення подібного прояву жіночої сексуальності. За часів епохи Відродження майстри-художники, такі як Корреджо і Вай Ейк, зображували аскетично тонкі губи натурниць. Всі плотські стосунки тоді в Європі вважалися «брудними» і будь-який публічний прояв чуттєвості засуджувалося.
Макс Фактор і його «бутон троянди»
«Революція губ» сталася в першій половині ХХ століття, і один з її піонерів, всесвітньо відомий Max Factor. Саме він ввів у моду форму губ, що отримала назву «бутон троянди».
Ці та інші популярні варіації жіночих вуст десятиліттями, до початку Другої Світової війни, підкреслювали неприступність їх власниць, і цей імідж посилювався тиражуванням кінематографічних образів популярних актрис — Грети Гарбо, Марлен Дитріх.
Повнота повернулася після війни
На думку вітчизняних і зарубіжних вчених, мода на повні чуттєві губи повернулася (в тому числі, і в світовий кінематограф) після закінчення Другої Світової війни внаслідок того, що на той момент образ жінки-вамп перестав бути актуальним: війна значно скоротила кількість чоловіків, і представників сильної половини людства дами прагнули залучити будь-якими «видатними» формами. Мерлін Монро (уроджена Норма Джин Бейкер) зі своїми пухкими губами повністю відповідала новим вимогам часу.
Епоха пластики
З настанням 90-х років еталоном краси стали вважати афроамериканку з пухкими губами Наомі Кемпбелл, вона задала тон сучасній моді саме на таку форму губ. Досліди з введенням силікону для збільшення форми губ за кордоном робилися і раніше, але в нульових ця практика одержала масове поширення, поширившись по всьому світу.
Як свідчать результати соціологічних досліджень, в понятті сучасної жінки красиві губи, насамперед повні, вони додають впевненості у собі, свідчать про особисту і соціальну повноцінність.
Разом з тим, вітчизняна і зарубіжна преса рясніє масою прикладів недоречного застосування пластики губ з метою їх збільшення, зовнішність людини після таких операцій часто змінювалася настільки, що пацієнта важко було впізнати.
