Обрізання – це одна з тих операцій, які обговорюють не тільки в медичному, але в релігійному і етичному аспектах. Циркумцизія (лат. Circumcisio – круговий розріз), а саме так називають лікарі відсічення крайньої плоті, відома з незапам’ятних часів і популярна до цих пір. Але сучасна медицина дозволяє поглянути на неї з іншої точки зору.
Що саме обрізають
До сорокових тижні вагітності статевий член хлопчика повністю сформований, має довжину 2-2,5 см і зовні на всьому протязі закритий шкірним клаптем. Нижня частина цього «капюшона» називається крайньою плоттю. Складається орган з двох шарів – зовнішнього і внутрішнього, які лікарі називають листочками. За певних обставин або з релігійних міркувань обидва вони можуть бути одночасно видалені. Але з висновками поспішати не варто.
Функції крайньої плоті
В організмі людини немає нічого зайвого.
- Представляючи собою своєрідний «чохол», крайня плоть захищає голівку пеніса від впливу зовнішнього середовища і травм.
- На крайній плоті розташовані сальні залози, що виділяють секрет. Змішавшись з вологою, він утворює мастило (смегма), що перешкоджає пересиханню головки.
- У складі смегми є речовини, які «допомагають» крайній плоті відділятися від головки пеніса – як би дозрівати, щоб вільно відділятися від пеніса. Досягнувши кондиції крайня плоть легко зсувається, в потрібний момент відкриває голівку, а потім знову займає попереднє положення.
- На крайній плоті багато нервових закінчень, що відповідають за ерекцію і відчуття під час статевого акту.
Крайня плоть у немовлят
У новонароджених хлопчиків крайня плоть особливо довга: вона витягнута вперед і звужена настільки, що внутрішній листок буквально прилипає до голівки пеніса і заважає йому вивільнятися. Цей стан називається фізіологічний фімоз і найчастіше не турбує ні малюка, ні його батьків.
Буває, що невелика кількість смегми виходить назовні. І тоді мама бачить на пенісі дитини білий наліт зі специфічним запахом. Виділення легко змивається водою. Намагатися проникнути глибше, зрушуючи крайню плоть і оголюючи голівку статевого члена, не рекомендується, та й навряд чи вдасться без зусиль. А якщо їх докласти, то можна порушити природний хід подій і нашкодити малюкові.
Є й інший варіант розвитку подій – патологічний фімоз. Мати помічає, що кінець крайньої псуй почервонів, а малюк при сечовипусканні плаче. Доктор констатує порушення відтоку смегми, запалення тканин, уточнює діагноз і призначає лікування. Зазвичай після курсу терапії, причому досить часто без антибіотиків, дитина одужує. Але після повторного рецидиву доктор напевно порадить батькам подумати про обрізання крайньої плоті.
До 3 років голівка члена вільно відкривається тільки у 50% малюків, у решти це відбувається до 6 років, але може завершитися і в період статевого дозрівання.
Хто придумав обрізання
Дистанційна тканина не зможе перешкодити відтоку секрету і очищенню головки, а значить, ніякого запалення не трапиться. Так, не дуже глибоко вникаючи в суть проблеми, міркували стародавні ескулапи, розуміючи, що нічого іншого запропонувати не можуть: були відсутні не тільки нормальні дезінфікуючі засоби, часто навіть чистої води ніде було дістати. Згадка про обрізання як гігієнічну процедуру є в працях Філона Олександрійського – іудейського богослова і цілителя, який жив в середині I століття до нашої ери. Але багато релігії заперечують цю складову процедури і сприймають її як жертвоприношення Богу.
Вважається, що основними апологетами обрізання є іудеї і мусульмани, але насправді обряд існував і поза цих двох релігій, причому задовго до їх появи. Його практикували в язичницьких Фінікії, Вавилоні, Стародавньому Єгипті. У Каїрському музеї виставлена статуя фараона з обрізаною крайньою плоттю. Зберігся папірус, що зображає саму процедуру: двох дорослих юнаків обрізають ножами особливої форми. У багатьох племенах Африки та інших частин світу обрізання було і залишається головною складовою ініціації – посвячення підлітка в чоловіка. Через подібне проходили і ранні християни, поки римський імператор Костянтин Великий не наклав заборону.
Альтернативою обрізання малюка за медичними показання є метод поступового розтягування крайньої плоті. Після обстеження малюка лікар покаже, що треба робити. Слідуюча його порада, щодня протягом 10-15 хвилин в день спеціальними рухами, мама буде намагатися вивільнити головку пеніса. Процес йде повільно, і його не можна прискорювати. Доктор регулярно контролює результат.
Сучасний погляд на обрізання
До кінця ХХ століття обрізанню піддавалися 90% американських хлопчиків: операція вважалася гігієнічним заходом, оскільки, на думку вчених, вирішувала багато «чоловічих» проблеми. З часом незаперечність її «плюсів» похитнулася і продовжує набирати обертів. Суперечка лікарів про користь і шкоду обрізання триває. І на кожен аргумент захисників процедури знайдеться гідна відповідь у опонентів.
Аргументи проти обрізання
Думка педіатрів
У 1999 р Американська академія педіатрії рекомендувала покінчити з практикою обрізання всіх новонароджених хлопчиків через больовий шок, який відчувають малюки. З цієї причини медичні страхові компанії виключили процедуру із загальної вартості пологів і, відповідно, перестали її оплачувати.
Однак, твердження, що операція викликає сильний больовий шок, легко заперечити, згадавши, що процедура, якщо її проводити в клініці, а не в мечеті або синагозі, проходить під загальним або місцевим наркозом. А використання лазерного ножа дозволяє уникнути «кровопролиття» і зараження крові.
Думка урологів
Після обрізання підвищується ризик інфікування головки пеніса малюків, адже вона залишається відкритою для мікробів і вірусів, які ховаються в поглибленнях і складках паху. Паразити напевно здійснять свою чорну справу, якщо малюк буде ходити голеньким по квартирі або мама забариться і вчасно не поміняє переповнений підгузник.
Однак протистояти атакам мікробів зовсім нескладно, і засобів для дезінфекції більш ніж достатньо.
Думка дерматологів
Після обрізання шкіра на голівці пеніса стає дуже сухою, адже частина залоз, що виділяють мастило, видаляється. Через це на ній частіше з’являються мікротріщини. А крім того, чоловікові для здійснення статевого акту нерідко потрібне додаткове зволоження.
Однак виправити становище просто, використовуючи при догляді за паховою зоною зволожуючі і пом’якшувальні засоби.
Думка сексолога
Обрізання відкриває голівку «всім вітрам». Поступово шкіра на ній стає товщою, втрачаючи надмірну чутливість. А значить, і рівень задоволення від статевого контакту знижується. Але різницю відчуває тільки той, хто зробив обрізання у свідомому віці.
Однак в деяких випадках незначна втрата чутливості головки пеніса приносить користь: виключається передчасне сім’явивергання і статевий акт стає тривалим.
І ще одне «проти» лунає з табору правозахисних та екологічних організацій, які вважають, що видалення будь-якої частини тіла людини можливе тільки при його свідомій злагоді. Оскільки немовля не готове «постояти» за себе, то дитяче обрізання антигуманно і має бути заборонено. American Academy of Obstetricians and Gynecologists вважає, що медичних даних на підтримку обрізання як рутинної процедури не достатньо».
Головний аргумент за обрізання
Основним показанням до обрізання крайньої плоті у немовлят залишається все той же патологічний фімоз, але виявляє себе не просто почервонінням і запаленням, а порушенням сечовипускання.
- крайня плоть наповнюється сечею і перетворюється в кульку;
- сеча виходить через отвір краплями або тонким струменем;
- сечовипускання затримується, через що непропорційно збільшується об’єм сечового міхура.
І інші «плюси»: Далекоглядні лікарі та батьки, які турбуються про репродуктивне здоров’я дітей в майбутньому, призводять додаткові обґрунтування обрізання – загальні та специфічні. Але й вони теж неоднозначні.
Думка дерматологів
У щомісячнику «Archives of Dermatology» за березень 2000 р сказано, що необрізані чоловіки утричі частіше заражаються шкірно-венерологічними недугами та СНІД. В складках крайньої плоті довше затримуються і легко розмножуються віруси і носії статевих інфекцій, отримані від партнерів. Відомі рекомендації ВООЗ по бажаному обрізанню чоловіків, що проживають в країнах з високим рівнем поширення вірусу імунодефіциту, зокрема, африканських.
Думка онкологів
Опубліковані дослідження і про те, що смегма, довго залишається в складках, розкладається, набуває канцерогенні властивості і може викликати рак голівки статевого члена або крайньої плоті. Але як тоді пояснити такий парадокс: у світі близько 18% обрізаних чоловіків, більшість мають крайню плоть. А рак статевого члена і раніше залишається дуже рідкісним захворюванням (в середньому він діагностується у 0,3-5% чоловіків).
Причому в Європі та Америці від нього страждають 2% представників сильної статі, а в країнах Близького Сходу (де обрізання – норма) і тропічних – 10%. У Данії, наприклад, де обрізання вважається варварською процедурою і настійно не рекомендується, випадки раку статевого члена поодинокі.
Думка гінекологів
Партнерки чоловіків, які зазнали обрізання, значно рідше хворіють на рак шийки матки. Смегма, що не змита вчасно, розкладається і виділяє канцерогенні речовини, які дають імпульс для розвитку гострих кондилом, здатних переродиться в злоякісну пухлину. Але якщо дотримуватися санітарно-гігієнічних норми і регулярно митися, то небезпечних речовин на голівці пеніса не залишиться.
