Головна / Життя / Ставлення до помилок: що говорити малюкові?

Ставлення до помилок: що говорити малюкові?

Трапляється так, що в наших дітей несподівано виявляється прагнення до перфекціонізму, але виконати завдання ідеально їм поки не під силу. Щоб самооцінка не постраждала, важливо вчасно пояснити дитині, що помилки і поразки ‒ це невід’ємна частина життя.

Stavlennya do pomylok

«Нещодавно син приніс з дитячого саду зошит, вразивши мене ретельністю письма, ‒ розповідає Ольга, мама шестирічного Артема. – Це разюче відрізнялося від попередніх незграбних спроб пера.

Однак син сказав, що впорався «дуже погано», тому що не схоже на зразок вчителя. Я б не звернула уваги, якби не схожий випадок на заняттях з карате. Малюк розплакався, коли не зумів одразу повторити за тренером нові рухи».

Батьків насторожують такі епізоди, їм здається, що дитина страждає низькою самооцінкою. Однак для багатьох дітей у цьому віці природно порівнювати себе з іншими людьми: друзями, братами і сестрами, вихователями, і навіть власними батьками. «Дитині важливо відчувати, що вона все робить не гірше, ‒ пояснює дитячий психолог.





Йому здається, що є тільки один спосіб впоратися із завданням ‒ так, як показали дорослі. Крім того, дітям ще важко усвідомити, що людина не може бути однаково обдарована у всіх сферах.

Вони намагаються відповідати одноліткам, які в чомусь живуть краще, і навіть дорослим, які показують приклад. Батькам необхідно допомогти їм прийняти цю людську різницю, яка і робить світ різноманітним і цікавим».

Хвалити процес, а не результат

Подумайте, як ви зазвичай заохочуєте вашу дитину. Можливо, ви часто говорите: «Як здорово, що ваша команда виграла» або «Ти сьогодні ідеально зашнурував черевики». «Якщо ми постійно акцентуємо увагу на результаті, якого домоглась дитина, то вона почне думати, що успіх – це те єдине, що ви від нього очікуєте, ‒ говорить автор книги «Як приймати відповідні рішення» (The Big Book of Parenting Solution) Майкл Борба. ‒ Постарайтеся оцінити зусилля, які доклала дитина, не надаючи значення тому, наскільки добре їй вдалося завдання: «Я бачу, цей малюнок для бабусі вимагає дуже багато часу і уваги. Як, мабуть, цікаво малювати хмари, адже вони часто схожі на різних тварин».

Якщо дитина задіяна у змагальній грі, не варто загострювати увагу на те, хто переміг, навіть якщо виграш дістався вашому малюкові. Скажіть: «Правда весело було грати в лото з друзями?» Ваші слова допоможуть дитині відчути: гра просто для задоволення не менш значуща, ніж виграш або програш. Сама радість від спілкування з друзями – це вже приз.

Право на помилку

«Міша плутає цифри, і раніше я тут же звертала на це його увагу, ‒ ділиться Оксана. – Однак я помітила, що він так через це переживає, що втрачає інтерес до математики, хоча раніше вона йому дуже подобалася. Я спробувала не виправляти помилки так часто.





Дитині знову стало цікаво рухатися вперед і не страшно, що не все виходить вдало». «Якщо ви постійно вказуєте маляті на недоліки, то йому починає здаватися, що він просто зобов’язаний виконати завдання найкращим чином, інакше мама або тато будуть незадоволені, ‒ вважає Ольга Корецька. – Буде краще, якщо ви дозволите дитині принести на заняття домашню роботу, виконану нею самою, без вашої участі.

Помилки, виправлені разом з викладачем, дадуть малюкові відчуття, що він може впоратися сам, без постійного втручання батьків».

Не порівнювати з іншими

Наше бажання оцінити, як дитина встигає в порівнянні з її однолітками, абсолютно природно. Ми робимо це з народження малюка, намагаючись зрозуміти стан його здоров’я, здібності та інтереси.

Однак важливо проявляти делікатність і не ставити дитині приклад інших дітей. Зауваження типу «А ось брат у твоєму віці вже вмів кататися на двоколісному велосипеді» дає дитині відчуття, що вона повинна постійно з кимось змагатися і бути кращою.

Зрозуміло, важливо тверезо уявляти, як розвивається дитина. Однак нехай ці розмови залишаються між вами, вихователями і педіатром вашого малюка.

Малювання подушечками пальців, створення фігур з піску, збирання конструктора ‒ будь-які ігри і заняття, в яких немає необхідності перемагати, допоможуть дитині розслабитися і насолоджуватися процесом, не контролюючи результат.

Такі заняття також демонструють дитині, що є багато творчих сфер: малювання, ліплення, гра в ляльковий театр, де немає єдино правильного рішення і можна не боятися імпровізувати і пробувати різні варіанти втілення своїх ідей.

Ділитися власним досвідом

Дитина засмучується, якщо не все відразу розуміє чи правильно повторює з першого разу. Нехай вона почує від вас наочні історії подолання ваших труднощів у навчанні та освоєнні нового.

Якщо малюк цікавиться танцями, спортом або медициною і знає конкретних людей, що займається цим професійно, розкажіть, скільки тому довелося працювати і зробити неминучих помилок, щоб прийти до результату, який так захоплює вашу дитину
.

Звертайте увагу дитини на ті моменти, коли вам щось не вдається. Це може бути пролитий сік, пиріг, занадто довго простоявший в духовці, або хліб, який ви забули купити. Це допоможе дитині зрозуміти, що люди, в тому числі і мама з татом, не можуть все і завжди робити ідеально.

Демонструйте позитивний приклад того, як можна реагувати на невдачу. Посміхніться і скажіть, що в наступний раз вам просто треба не поспішати, розливаючи сік, або скласти план покупок, вирушаючи в магазин.

Ваша готовність ділитися з дитиною тими моментами життя, в яких ви недосконалі, дозволить їй спокійніше ставитися до того, що не все в житті відразу виходить так, як би хотілося.




Дата: 05/30/18 5:29
Категорія: Життя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.