Бажання реалізувати будь–який глобальний проект: схуднути, накачатися, отримати вищу освіту, освоїти програмування, вивчити англійську — це завжди самообман. Неможливо планувати мотивацію на місяці й роки вперед. Можна тільки твердо знати, що ваше бажання, наприклад, вчити англійську тут і зараз — перебувати в цьому процесі. Тому чесно буде говорити не «я хочу вивчити англійську», а «я хочу її вчити в даний момент». А яка мотивація буде завтра — життя покаже.
Що таке усвідомлені рішення
Бажання вивчити англійську — це просто гарна ідея, якою розум захоплюється. Реальний процес навчання мови — інша площина — вона з самовпевненими передбаченнями може не перетинатися зовсім. Тому середній термін життя великих планів — лічені години. У підсумку про них навіть не згадують.
Будь-який тривалий процес — це не справа одного вольового вибору, а щоденні повторювані рішення. Не можна взяти і вирішити накачати гарний прес. Це рішення доведеться приймати перед тренуванням щодня. І ніяких стовідсоткових прогнозів майбутніх прагнень не буває.
Аналогічно йде справа і з шкідливими звичками: іграшки, інтернет-серфінг, обжерливість та ін. Одним сильним рішенням себе підпорядкувати не вийде. Вирішувати доведеться на кожному кроці заново, поки новий алгоритм поведінки не ввійде в звичку.
Практика усвідомлених рішень
Якщо вам знайомий смак каяття за бездарно проведені години, ця практика для вас.
Про згаяний час жалкують через рішення, прийняті несвідомо. Ніби вирішує одна людина — якась безхребетна ганчірка, а розсьорбує інша — серйозна і відповідальна.
Вирішила, наприклад, людина відволіктися від роботи — пошукати в інтернеті півгодинки, а отямився через півдня. І жалкує. Ніби сам собі не належав.
Коли приймаєш рішення механічно у напівзабутті, перестаєш розуміти, чого насправді хочеш і що по суті робиш. А свідомість повертається під конвоєм каяття.
Щоб не виникало приводів для жалю, необхідно віддавати собі звіт в тому, чого хочеш і як робиш.
Якщо, наприклад, захотілося відволіктися від роботи, приймайте це рішення усвідомлено. Відволікайтеся як би спеціально. Та залишайте конкретний проміжок часу — скажімо, тридцять хвилин. Коли вони закінчаться, приймайте рішення знову — продовжити відволікатися ще півгодини або повернутися до роботи. І так — щоразу. Можете встановити таймер, щоб не «проспати» час для усвідомленого рішення.
Можливо, ви повернетеся до роботи відразу, можливо — через годину. У будь-якому випадку, приводів для жалю не залишиться, адже ви будете знати, що провели час саме так, як хотіли.
У разі докорів сумління за безконтрольну обжерливість — принцип той же. Уявіть, що перед вами п’ять м’яких французьких булок. Віддайте собі звіт в тому, скільки хочеться з’їсти, прийміть рішення. Наприклад, дві. З’ївши їх, запитайте себе знову: «чого я хочу?» З’їсти ще одну? Відмінно! Головне — робити це як би навмисно, усвідомлюючи, що ви хочете саме цього.
Так само — з курінням. Не паліть механічно. Нехай кожна цигарка стане черговим усвідомленим рішенням.
І так у всьому. На кожному новому кроці віддавайте собі звіт в тому, чого хочеться. Рекомендую впустити цю практику в своє життя. Витягайте себе із забуття і приймайте рішення усвідомлено.
Це не зробить вас продуктивним роботом. Але загальна продуктивність може зрости, а жаль і зовсім піде з вашого життя.
