Школа – новий і дуже відповідальний етап в житті дитини і батьків. Іноді оцінками приділяється уваги навіть більше, ніж отриманим знанням. Батьки забувають про те, що головне завдання школи – не лише дати знання, а й навчити їх правильно застосовувати, знаходити важливу інформацію в різних джерелах, відокремлювати її від другорядної. І головне – навчити робити це самостійно.
Яким чином виховати цю самостійність в учня, як навчити його робити домашні завдання самому, розповімо сьогодні.
Початкова школа
Для першокласника в школі все в новинку. Особливо якщо він непосида і легко відволікається на все підряд. Перша вчителька, сусідка по парті, новий гаджет, подарований до Дня знань – буквально все відволікає від думок про уроки.
Проте вже з першого класу можна надавати дитині поле для самостійної діяльності – в розумних межах і не на шкоду навчальному процесу. Наприклад, в перші півроку школи читання і вирішення математичних задачок потрібно контролювати. А роботу в прописах вже можна повністю довірити учню.
У другому півріччі першокласник вже може пробувати вирішувати приклади і завдання самостійно – для початку в чернетці, переписуючи в чистовик після перевірки батьками.
- ігри на концентрацію пам’яті і увагу (шашки, шахи, міста…);
- розробка системи заохочень за будь-які самостійні дії, навіть не пов’язані з навчанням (прибирання іграшок, винос сміття без нагадувань повинні винагороджуватися походами в цирк, кіно та іншими приємностями»);
- установка пріоритетів-дитина повинна розуміти, що перш за все вона повинна вивчити уроки, а потім може займатися улюбленими справами;
- надання школяреві вибору в деяких моментах, пов’язаних з «домашкою» (вирішити, що вчити в першу чергу, зібрати в парку матеріал для поробок, красиво заповнити щоденник і т. д.)
Поступово, приблизно до третього класу, ви зрозумієте, наскільки можна послабити контроль, які дисципліни ваш учень може вивчати «майже самостійно».
Середня і старша щабель
Це час підліткового віку, коли будь-який контроль з боку батьків сприймається в багнети. “Домашка” часто виконується дуже швидко і недбало, а то і зовсім на ходу, під час перерви.
Інша крайність – повна відсутність самостійності у виконанні уроків. Нерідкі випадки, коли з учнем 7-8 класу батьки вчать уроки за одним столом: шукають матеріали для рефератів і доповідей в інтернеті, виконують завдання на контурних картах, складають схеми електричних ланцюгів тощо.
Так, учень при цьому може мати відмінні оцінки. Біда в тому, що школяр в такому випадку не отримує власного досвіду пошуку інформації, застосування отриманих знань на практиці.
- строгі часові рамки. Підліток вже відмінно орієнтується по годинах, тому може контролювати, скільки часу піде на виконання того чи іншого завдання, скільки годин у нього залишиться на відпочинок і розваги;
- від складного до простого. В першу чергу виконуються завдання, що вимагають більше часу і уваги;
- допомогу від батьків учень отримує, тільки якщо не зрозумів/не зміг виконати сам. Перш ніж просити про допомогу школяр повинен викласти батькам свої варіанти/спроби виконання завдання;
- навіть якщо батько підключається до виконання уроків, він не повинен видавати учневі відповідь або рішення відразу. Постарайтеся логічно підвести дитину до потрібного/правильного висновку. І, зрозуміло, похваліть за те, що «сам додумався».
Головне, в разі помилки не підвищуйте голос на дитину в будь-якому віці. Як вважають психологи, відсутність самостійності при виконанні уроків – банальний брак уваги з боку батьків і спроба його компенсувати. Тому намагайтеся частіше хвалити і менше лаяти.
І пам’ятайте, що школа – це лише один із ступенів в житті дитини. На цьому шляху вона повинна навчитися знаходити відповіді на питання, робити помилки, розуміти і виправляти їх, працювати не заради оцінки, а для отримання знань.
