Пояснити в одній статті все-все, що хвилює батьків підлітків, і виписати повний і універсальний рецепт того, як правильно виховати підлітка, мабуть, неможливо.
Але підняти цю тему однозначно варто – хоча б тому, що «народна педагогіка» повниться такими жахливими міфами і недомовками щодо виховання тінейджерів, що на реальних підлітків це позначається не найкращим чином…
Виховання дівчаток і хлопчиків: гендерне або безгендерне
Коли в сім’ї є син або дочка, то часто батьківський запит формулюється наступним чином: “як правильно виховувати підлітка дівчинку” (ну або, відповідно, “як виховувати підлітка хлопчика”). Навіщо – нуу, як же, дівчинка, вона ж майбутня дружина і мати. З хлопчиками, до речі, все трохи простіше: вони, в гіршому випадку, «майбутні годувальники сім’ї».
Ні, слава Кларі Цеткін, у нас вже рідко вважають за необхідне вчити підростаючих панянок виключно домоводству і яким-небудь танцям. І в переважній більшості сімей від дівчинкиа, як і від хлопчика, очікується хороше навчання в школі і вступ до ВНЗ.
Що ж виходить? Син, якщо він вчиться, не пускається у всі тяжкі і хоча б здатний зробити собі чай і пельмені – вже молодець, гордість і радість батьків. А дочка… їй зазвичай складніше. Від неї в моделі гендерного виховання підлітків очікується, що вона повинна формувати в собі “жіночі” якості – м’якість, терпимість, посидючість, доброту, бажання допомагати і опікуватися. Їй мало бути «молодцем» в якихось особистих досягненнях – від неї очікують, що вона стане зручною і приємною для оточуючих, для сім’ї (батьківської, а в майбутньому своєї власної)…
Що в підсумку? Маємо величезну кількість дівчат, які перебувають у повній упевненості, що жити добре – це знайти чоловіка і стати для нього максимально корисною, комфортною і приємною.
Маємо хлопців, які впевнені, що хороша дружина – це обслуга, завдяки якій вдома чисто і ситно, а всі інші – погані меркантильні баби, на яких такому хорошому хлопчикові і дивитися нічого!
Тобто, весь цей «народний інститут професійних дружин і чоловіків» не направлений на те, щоб виховувати з дівчинки підлітка і з хлопчика тінейджера самодостатніх особистостей, які не потребують ні «обслуги», ні «годувальника», але здатних у майбутньому створити відносини, що базуються на повазі та взаємному інтересі.
Навчити, незалежно від статі, виконувати побутові справи на тому рівні, щоб ніколи не вважати, що їх повинен робити хтось інший. Навчити поважати інших людей, навіть якщо вони зовсім інші.
Важкі підлітки і їх виховання
Але, звичайно, добре ідилічно міркувати про те, як кого виховувати, якщо підліток піддається педагогічному впливу. А як же виховати важкого підлітка – такого, який, здається, і взагалі нікого й нічого не слухає, і творить рідкісну дичину без найменших докорів сумління?..
Цілком розуміємо весь сумбур в батьківській душі щодо таких дітей – з одного боку, хочеться все заборонити, відняти, надавати ременя і покарати; а з іншого-хочеться якось допомогти, залишитися батьком дитині, а не караючим органом.
Тут важливо розуміти, що заборонити можна і потрібно, а з чим підлітку дійсно потрібно «перемучитися».
Звичайно, будь-якою ціною варто захищати тінейджера від випивки, наркотиків і т. д., звичайно, має сенс захищати від реально поганих компаній (але, до речі, не всі галасливі і безглузді однолітки це погана компанія).
А як не можна виховувати підлітка? Не можна забороняти йому особисті смаки – вони, зрештою, еволюціонують: дивні шмотки вирушать в смітник, а волосся відросте (або не відросте, але під волосяним покривом черепа у молодої людини з’являться різні цікаві та конструктивні думки).
Не можна забороняти уподобання в музиці і субкультурах (а то під що ваше чадо в свої затридцать буде ностальгічно згадувати свої п’ятнадцять, не під Бетховена ж?).
Не можна оголошувати нісенітницею закоханості, дружби, проблеми соціалізації і т. д. Бо якусь хімію-фізику людині в дорослому віці ще можна буде забути (і вивчити заново, якщо буде реально потрібно), а ось комунікативні навички точно знадобляться.
Зрештою, освіта в сучасному світі – доступна в дуже багатьох формах і в будь-якому віці штука, і заганяти вчитися «з-під палиці» необов’язково – цей вибір людина може зробити пізніше, маючи певний досвід…
Все-таки потрібно розуміти, що виховання в підлітковому віці це фінальний етап педагогічного процесу. Зазвичай вже пізно виправляти педагогічні помилки, допущені в ранньому віці, і складно контролювати і виправляти з підлітка дорослу людину. Швидше за все, найважливіше тут – підтримка на порозі дорослості, перетворення з батьків у дорослого друга, який може бути делікатний і не відмовить у допомозі.
