Це питання мучить усіх батьків, навіть якщо дитина ще ходить у дитячий садок. А мамам і татам школярів вибір доведеться робити вже в найближчі роки, так що часу на роздуми залишається небагато. Щоб зорієнтуватися в недалекому майбутньому, ми звернулися за допомогою до футурогола.
Наукова футурологія дає прогнози з урахуванням реальних статистичних даних. До сміливих фантазій псевдовчених і голлівудських сценаристів вона відношення не має. Напевно хтось буде розчарований моїми словами, але в найближчому майбутньому жодних кардинальних змін в лоні сім’ї не намічається.
Але зміни будуть відбуватися, щоправда, на іншому рівні. Цивілізовані країни вже ступили на цей шлях, і Україна переймає їхній досвід. У розвитку суспільства беруть участь кілька двигунів, або «драйверів», як ми їх називаємо.
Найпотужніші з них ‒ це, мабуть, сучасні технології та економіка. Якщо технології, в першу чергу медицина, дозволили нам помітно збільшити тривалість життя, то сучасні економічні передумови ведуть до зниження народжуваності. Пам’ятаєте, як зовсім недавно нас лякали швидким перенаселенням Землі?
Але ми бачимо, що нічого подібного не відбувається. В європейських державах природна система регулювання народжує на світ рівно стільки людей, скільки потрібно. Хоча і в Азії вже зараз намічається та ж тенденція.
Якщо батьки хочуть дати своїм нащадкам гарну освіту, доводиться рахувати гроші і поступатися віковими традиціями. В Україні ми спостерігаємо схожі явища. Грошове питання стоїть гостро, і воно стримує народжуваність. Погодьтеся, адже про що ми думаємо? Про те, як дати дитині таку освіту, яка допомогла б їй в майбутньому жити безбідно.
Правда, тут виникає ще одна проблема: перед тим як робити ставки, треба хоча б приблизно уявляти, які професії будуть затребувані на момент випуску з вузу. Років 20-30 тому такий прогноз зробити можна було.
А що ми маємо сьогодні? Загляньте в розділ вакансій на сайті будь-якої великої IT-компанії, і ви побачите, що їм потрібні «розробники сервісу хмарного майнінгу», «текстурщики-модельєри», «проектувальники високонавантажених відмовостійких систем», «фахівці по роботі з користувацькими сценаріями». Висновок очевидний: сьогодні ми відверто не знаємо, які професії з’являться через 5-10 років.
Ми все частіше чуємо історії про юних стартаперів, які у 18 років заробляють мільйони доларів. Ясно, що ніякого сенсу в отриманні вищої освіти вони не бачать.
Дійсно, зорієнтуватися сучасним батькам непросто. Але дороговказні зірки розгледіти все ж можна. Ключовим двигуном розвитку в найближчі десятиліття стануть високі технології.
Їх будуть впроваджувати в усі області життя, від енергетики та медицини до спорту та сфери розваг. Але, мабуть, найважливішою подією стане створення штучного інтелекту (ШІ).
Але це не означає, що найбільш затребуваною залишиться професія програміста. Швидше, потрібні будуть люди, які добре розуміють і математику, педагогіку одночасно. Все тому, що розробка ШІ вимагає відразу двох цих умінь.
Генний рівень
Завдяки генній інженерії в майбутньому ще на етапі зачаття у батьків з’явиться можливість закладати в дитини певні риси характеру. Зараз це здається вигадкою, проте рік тому вчені довели, що виправляти генетичні поломки, що ведуть до серйозних вроджених захворювань, вони вже можуть, і це абсолютно безпечно.
Класична система освіти поступово буде відмирати. Все більше стає батьків, які розуміють: дітям важливіше отримувати не знання, а навички роботи з неосяжним потоком інформації. І вчитися застосовувати її в реальному житті максимально ефективно.
Адже знання не тільки стали загальнодоступними завдяки інтернету, вони ще і швидко застарівають. Рано чи пізно навчання обов’язково перестане базуватися на безглуздому зубрінні фактів. «Прийде бажана пора» ‒ і ресурси дитячого мозку будуть спрямовані насамперед на розвиток здатності думати, аналізувати, синтезувати і робити вибір.
Правда, не варто забувати і про універсальні якості, які є запорукою успішності в будь-яку епоху. Йдеться насамперед про вміння робити те, про що домовилися в установлений строк, а якщо ще й креативно, то такій людині ціни не буде: вона зможе працювати ким і де завгодно.
Цей привабливий сценарій цілком вірогідний ще й тому, що завдяки сучасним засобам зв’язку буде набирати популярність дистанційне навчання в режимі онлайн. Сучасні діти зможуть жити в Україні, а вчитися в будь-якій частині світу. Терміни навчання теж скоротяться.
Безумовно, ті дисципліни, де потрібні фундаментальні або комплексні знання, наприклад медицина або юриспруденція, будуть викладатися за стандартною схемою. Але в інших областях, швидше, буде взято курс на освоєння вузьких спеціальностей.
Щоб отримати роботу, від кандидата вимагатимуть глибокого знання окремого предмета або якої-небудь однієї специфічної технології. Освоїти її можна буде, скажімо, за півроку. Що стосується комп’ютерних геніїв, то вже зараз ясно, що ходити на лекції до літнього професора протягом 5 років їм зовсім не потрібно.
Батьки теж встигнуть отримати бонуси від настання нової технологічної ери. Футурологи кажуть, що в найближчі десятиріччя слід очікувати розвитку так званої Gig Economy. Це коли людина працює одночасно в декількох місцях, в тому числі дистанційно.
Судячи з усього, грошей від роботи фултайм ми будемо отримувати все менше, а паралельних разових проектів стане більше. Що стосується гуманітарних професій, в цій сфері вже зараз відзначається повсюдний перехід на фріланс.
Адже навіть лікарям вже офіційно дозволено проводити консультації онлайн. Якщо обоє батьків фрілансери, часу один на одного і на дітей у них з’являється більше. А ця обставина помітно сприяє зміцненню сім’ї.
