«Ні, не можу, мені чоловік забороняє…» — як часто ви чули цю фразу від подруг або вимовляли її самі? Настав час розібратися, як діяти, зіткнувшись з чоловічими заборонами!
Заборони в сімейному житті: аргументи «за» і «проти»
Взагалі-то слово «не можна», озвучене дорослій самостійній людині, – це вже дуже тривожний дзвіночок у будь-яких відносинах. Якщо хтось комусь вголос озвучує яку-небудь заборону – це значить, що вже є певна суперечність, вирішити яку за замовчуванням не виходить, і один партнер вирішує натиснути на волю іншого, «прогнути» його, ущемити його думку на користь власної.
Хоча, якщо розібратися, у будь-якої пари все-таки є список «не можна», які є апріорі, і озвучувати їх просто не потрібно.
Наприклад, не можна зраджувати. Апріорні «не можна» зазвичай нікого не напружують, тому що їх неозвученість означає, що і чоловік, і дружина згодні на це обмеження за власною ініціативою. А якщо ні?
Звісно, можна дати пораду – взагалі не слідувати заборонам від чоловіка, оскільки, по суті, ніхто нікому не має права ультимативно нав’язувати свої правила і вимоги. Однак, реальне життя складніше.
Наприклад, якщо шлюб в цілому вдалий, думок про розставання не виникає, чоловік дійсно коханий, та ще й є діти, то просто так розвернутися, махнути хвостиком і втекти, якщо чоловік забороняє щось робити, не так вже й легко! І як правило, такі шлюби розпадаються тоді, коли заборони чоловіка починають торкатися принципових для дружини питань, і її терпіння вичерпується.
Також можна знайти чимало життєвих прикладів, коли заборони приносили користь, наприклад, у боротьбі з шкідливими для здоров’я звичками.
Іноді варто подумати про те, що, можливо, це дійсно непоганий шанс впоратися з якоюсь звичкою, на яку власної сили волі не вистачає.
Як себе вести, якщо не хочеться слідувати заборонам чоловіка
По-перше, не звинувачуйте себе і не вважайте саму себе поганою дружиною, негідною такого чудового чоловіка. Ви не рабиня, ви вільна людина і будь-які обмеження у вашому житті повинні бути виключно актом вашої доброї волі, а не нав’язаними кимось (хоч навіть і коханою людиною). Але, звичайно, чоловік не чужа людина, і одного лаконічного «ні» зазвичай недостатньо.
Якщо чоловік пояснює заборону тим, що йому або комусь із домашніх ваша поведінка заважає, подумайте, як зробити так, щоб постраждалих не було. Наприклад, ви хочете піти на другу роботу – але частину зароблених грошей витратите на домробітницю або няню дитині.
Хочете іноді вживати алкоголь, але не будете пити в присутності дітей і показуватися їм нетверезою. І так далі. Це стосується тих випадків, коли ваші вчинки дійсно можуть безпосередньо стосуватися чоловіка і сім’ї.
Але є категорія заборон, на які взагалі складно шукати раціональні контраргументи, так як самі заборони нелогічні і базуються на зовсім іншому світогляді.
Наприклад, дружина хоче ходити на заняття стрип-пластикою, а чоловік вважає це чимось аморальним і негожим для порядної заміжньої дами. Або дружина хоче коротко постригтися, а чоловік хоче бачити її тільки з довгим волоссям.
Або жінка хоче стати вегетаріанкою, а чоловік забороняє змінювати раціон і змушує їсти м’ясне. У таких випадках рідко допомагають множинні виправдання і вмовляння: бо якщо чоловік забороняє щось не тому, що воно заважає йому особисто, а тому, що це нібито неприйнятно з точки зору його моралі, то.
Крім того, варто тікати подалі від мужиків, які виставляють заборони без аргументів або з аргументами «я чоловік, мені видніше», «я-глава сім’ї, а ти повинна слухатися». Якщо щось подібне озвучується – значить, чоловік просто не бачить у вас особистість, не поважає і не цінує.
