Бабусі люблять проводити час з онуками – більшість з нас вважає це чимось на зразок аксіоми. І тим дивніше для нас виявляється ситуація, коли бабуся не хоче допомагати з онуками, відсторонюється від них і від пов’язаних з ними клопотів.
Чому ваша мама не хоче ставати бабусею
Буває так, що «не хочу сидіти з онуками!» заявляє жінка, яка спочатку якось не особливо горіла бажанням ставати бабусею. Звичайно, навряд чи мамине бажання / небажання будь-яким чином зупинить вас в ухваленні рішення про народження дитини, але все-таки потрібно розібратися в її міркуваннях з цього приводу.
Хоча б для того, щоб потім її антипатія до онука не стала проблемою для самого малюка, який абсолютно не винен, що він був небажаним онуком для бабусі!
Іноді не хочуть онуків (і відмовляють доньок від появи дитини) ті жінки, для яких їх власне материнство чомусь було обтяжливим, складним, а можливо – теж небажаним. Малюк сприймається ними як перешкода нормального життя, і вони намагаються продовжити для дорослої доньки щасливу бездітну молодість.
Наскільки щирі такі материнські поради? Так на 100%! Мати дійсно вважає, що варто вберегти доньку від необдуманого вчинку, від життєвої помилки, варто зробити так, щоб молоді роки дочки були щасливіші, ніж її власна молодість (а щастя для такої матері, за результатами її особистого досвіду = бездітність).
Що ви, її дочка, зумієте знайти щастя в дитині (чого їй самій в житті не вдалося). І ось тоді її буде з’їдати банальна заздрість і відчуття себе невдахою, яка свого часу не змогла стати щасливою мамою!
І ось через це мати може використовувати дуже неприємні психологічні прийоми, аби відмовити дочку від народження онука. Наприклад, вона може довгі роки говорити дочці, що та абсолютно не придатна для материнства і буде поганою мамою – «ти ще сама дитина, ти безвідповідальна, ти не потягнеш дитину», і т.д.
Мати знайде і вкаже всі реальні та уявні причини, чому дочці не варто народжувати – поруч з нею поганий чоловік (ага, поведінка класичної злої тещі додається), цей чоловік не зміг / не зможе забезпечувати сім’ю, дочка не така успішна / відповідальна / розумна, як нібито необхідно, і т.д.
Але правда в одному – така бабуся просто боїться, що буде по-чорному заздрити щасливій молодій мамі з малюком!
І ось, коли дочка все-таки народжує всупереч бажанню матері, новоспечена бабуся може вдатися до єдиного доступного їй засобу зробити так, щоб дочка відчула всі тяготи материнства. Вона каже (або натякає всією своєю поведінкою), що не хоче спілкуватися з онуком і не бажає брати участі у вирощуванні спадкоємця.
Звичайно, це «покарання» щодо дорослої жінки безглуздо – дитина вже є, і якщо молода мама рада своєму материнству, то навряд чи така демонстративна поведінка бабусі змусить її переглянути своє ставлення до дитини.
Звичайно, дуже рідко, але все-таки бувають «бабусі-чайлдфрі» – жінки, яких дійсно дратують власні онуки (або всі маленькі діти взагалі). Чому так – причин може бути багато, та й не має значення. Важливо інше – а як же поводитися, якщо бабуся не хоче бачити онука?
Що робити
Варто зрозуміти, що мама взагалі нічого не винна ні вам, ні вашій дитині. Можна довго розмірковувати на тему «чому бабусі не хочуть сидіти з онуками», але … насправді, ніяких «бабусиних обов’язків» немає!
Онуки – вони хоч і рідні істоти для бабусь і дідусів, але це не їх власні діти, а відповідальність за дітей є тільки у тих людей, які їх народили – тобто у батьків!
Загалом якщо ваша мама бере на себе якусь допомогу вашій дитині, якщо вона з ним спілкується і проводить час – то спасибі їй. А якщо у неї немає такого бажання – прийміть це як даність і не нав’язуйте їй онука: краще від цього нікому не буде.
Постарайтеся поспостерігати, як ваша мама відноситься до онука і як сам малюк до неї ставиться. Якщо в її поведінці помітна холодність і ворожість, яку дитина напевно відчуває – то краще для малюка скоротити це спілкування до мінімуму.
Ні в якому разі не налаштовуйте дитину проти бабусі, не кажіть «бабуся тебе не любить», і т.д. – Просто намагайтеся рідше зводити їх разом (особливо тет-а-тет), ось і все.
ідіотизм !