Сучасне онлайн-шахрайство: як розпізнати обман і не втратити гроші

секунд тому

0 4 хвилин на прочитання

Інтернет став зручною платформою для навчання, покупок і спілкування, але разом із цим відкрив величезні можливості для шахраїв. Щоб не потрапити в пастку, важливо розуміти, як виглядають найпоширеніші схеми обману, та що робити, якщо ви з ними зіткнулися.

1. OLX- і маркетплейс-шахраї

Ситуація: Ви продаєте товар, і вам пише “покупець”, який хоче терміново купити, не ставить жодних питань, і надсилає підозріле посилання на “OLX-доставку”.

Типові фрази:

“Я оплатив, вам має прийти SMS — підтвердіть картку.”
“Оформлю доставку сам, просто введіть дані карти.”

Як розпізнати шахрая:

Невідоме посилання, не з olx.ua.
Вас просять ввести дані картки “для отримання” грошей.
Покупець нав’язливо поспішає.

Що робити:

Не переходьте за сторонніми посиланнями.
Оформлюйте доставку тільки через сам сайт.
Якщо ввели дані картки — терміново блокуйте її.

2. Дзвінки “з банку”

Ситуація: Дзвонить “служба безпеки банку” і каже, що вашу картку зламують. Пропонують захистити рахунок, якщо назвете код із SMS або PIN.

Типові фрази:

“На вашій картці підозрілий платіж. Скажіть код з SMS.”
“Щоб зупинити списання, назвіть 3 цифри ззаду картки.”

Червоні прапори:

Жоден банк не просить кодів по телефону.
Всі такі дзвінки — шахрайські.

Що робити:

Завжди телефонуйте самі на номер банку з офіційного сайту.
Не передавайте жодних даних у месенджерах або телефоном.

3. Інвестиційні афери

Ситуація: Ви бачите рекламу про “прибуткові інвестиції”. Вас переконують, що потрібно внести 200–500$ на старт, і все буде автоматично приносити прибуток.

Схема:

Вас веде через “менеджерів”.
Показують фейкову платформу з “доходом”.
Після поповнення рахунку вивести гроші неможливо.

Підозрілі ознаки:

Обіцяють гарантований дохід.
Немає реальної ліцензії.
Просять встановити TeamViewer або AnyDesk.

Як діяти:

Перевірте компанію в Google, на сайті НБУ, відгуки.
Не встановлюйте програми для доступу до ПК.

4. Дзвінки з погрозами: “боржник”, “слідство”, “колектори”

Ситуація: Дзвонить невідомий і каже, що ви або родич винен гроші. Вимагає щось сказати або зробити негайно. Часто — з криками, погрозами, маніпуляцією.

Що це:

Псевдоколектори або шахраї, які використовують бази номерів.
Їх мета — залякати і витягнути інформацію або гроші.

Типові фрази:

“Ви поручитель, і якщо не скажете, будете відповідати.”
“Ми вже викликали поліцію, ви винесли гроші з банку.”

Що робити:

Не вступайте в розмову. Розірвіть дзвінок.
Збережіть номер і поскаржтесь оператору.
Попередьте близьких, особливо літніх людей.

5. Освітні онлайн-курси — “зняли гроші після реєстрації”

Ситуація: Ви реєструєтесь на безкоштовний вебінар або курс, залишаєте дані картки — і з рахунку починають зникати кошти.

Схема:

На сайті дрібним шрифтом написано, що ви підписуєтесь на платний тариф.
Платформа виглядає професійно, але не має ліцензії.

Типові ознаки:

Одразу просять картку “для реєстрації”.
Не зрозуміло, яка компанія стоїть за курсом.
Відсутня зрозуміла політика повернення коштів.

Що робити:

Уважно читайте умови.
Відкликайте підписки в банку.
Робіть скріншоти, звертайтесь у підтримку банку.

6. Зламані акаунти друзів у Facebook / Instagram

Ситуація: Вам пише знайомий, просить терміново переказати гроші — нібито на лікування, ремонт, штраф тощо.

Як це виглядає:

Коротке повідомлення без стилю, характерного для цієї людини.
Просять кинути гроші на “іншу картку”.

Що робити:

Одразу дзвоніть людині напряму.
Повідомте, що її акаунт зламали.
Не переказуйте нічого, навіть 100 грн.

7. Повідомлення про “виграш”

Ситуація: Надходить SMS або лист: “Ви виграли iPhone/гривні/телевізор — сплатіть податок або доставку”.

Ціль: змусити вас переказати невелику суму, обіцяючи великий виграш.

Чому це шахрайство:

Ви не брали участі в розіграші.
Немає реального сайту, підтвердження.
Після переказу — повна тиша.

Що робити:

Ігнорувати.
Поскаржитись на номер або сайт, що розповсюджує фейкову інформацію.

Інші типи шахрайства:

Псевдолікування: продаж “чудодійних засобів” із фейковими відгуками.
Підроблені благодійні збори: крадені фото дітей, вигадані хвороби.
Фейкові роботодавці: передплата за “тестове завдання”, курс чи форму.
Підписки через SMS: ви натискаєте банер, і з вас щодня знімають 3–10 грн.
Псевдоспівробітники державних органів у месенджерах: просять дані картки або фото паспорта.

Як захиститися:

Завжди перевіряйте сайти — через Google, реєстри, відгуки.
Не передавайте особисті дані телефоном.
Не вводьте картку, якщо не впевнені в ресурсі.
Увімкніть 2FA для пошти, банків, соцмереж.
Навчіть літніх батьків — покажіть їм, як виглядає шахрайство.

Якщо вже сталося:

Зберіть докази: скріншоти, номери, листи.
Зверніться до банку — заблокуйте картку, вимагайте chargeback.
Напишіть заяву до кіберполіції: https://cyberpolice.gov.ua

Пам’ятайте: шахраї завжди грають на емоціях — страху, жадібності, надії. Найкращий захист — обережність і здоровий глузд.

Соціальна інженерія — мистецтво маніпуляції вашою довірою

Соціальна інженерія — це різновид шахрайства, коли зловмисники не зламують комп’ютерні системи чи сервери, а маніпулюють людьми, щоб отримати доступ до їхніх даних, грошей або особистої інформації. Це дуже підступний метод, оскільки він базується на психології і емоціях, а не на технічних вразливостях.

Основні техніки соціальної інженерії

Phishing (фішинг)
Надсилання підробних листів, SMS чи повідомлень у месенджерах, які імітують офіційні звернення від банку, державних установ або відомих компаній. Мета — змусити вас перейти за посиланням і ввести логін, пароль або навіть реквізити банківської картки.
Приклад: Ви отримуєте SMS із текстом, що ваш рахунок заблоковано, і вас просять терміново пройти авторизацію за посиланням. Насправді це ловушка шахраїв.
Pretexting (створення фальшивої легенди)
Шахрай вигадує правдоподібну історію або особу, щоб отримати від вас конфіденційну інформацію. Наприклад, він може представитися працівником служби безпеки банку і запитати про ваші персональні дані “для перевірки”.
Приклад: Телефонують і кажуть, що з вашого рахунку намагалися вкрасти гроші, і просять підтвердити код із SMS.
Baiting (спокушання)
Зловмисники використовують “наживку” — це може бути безкоштовний файл, програма або подарунок, щоб змусити вас завантажити шкідливе ПЗ.
Приклад: Обіцяють безкоштовний доступ до преміум-контенту, якщо ви перейдете за посиланням і введете свої дані.
Quizzes and Surveys (опитування та вікторини)
Онлайн-опитування чи вікторини, що збирають особисту інформацію під виглядом цікавих ігор або тестів. Ці дані потім можуть використовуватися для злому акаунтів або створення цілеспрямованих атак.
Приклад: Заповнюєте тест “Який ти герой фільму?”, а насправді даєте відповіді на питання, які використовують у відновленні паролів.
Impersonation (видавання за іншу особу)
Шахраї видають себе за ваших знайомих, колег чи керівників, щоб попросити терміново переказати гроші або надати доступ до важливих систем.
Приклад: Отримуєте листа від “начальника”, де просить терміново перерахувати кошти на “важливий рахунок”.

Як захиститися від соціальної інженерії?

Перевіряйте інформацію: Ніколи не передавайте особисті дані по телефону чи через посилання в повідомленнях. Краще самостійно зателефонуйте у банк або організацію, щоб уточнити деталі.
Будьте обережні з невідомими повідомленнями: Не клікайте на сумнівні посилання та не завантажуйте файли з неперевірених джерел.
Використовуйте двофакторну автентифікацію: Це додатковий захист навіть якщо ваші паролі стануть відомі шахраям.
Навчайтеся розпізнавати психологічні пастки: Зловмисники часто створюють відчуття терміновості, паніки або страху, щоб змусити вас діяти необдумано. Зупиніться і обдумайте ситуацію.
Регулярно оновлюйте паролі і перевіряйте акаунти: Слідкуйте за підозрілою активністю і негайно реагуйте на незвичні дії.