.webp){kind=logo}
Тілесно-орієнтована терапія: що це таке
Модне словосполучення “тілесно-орієнтована терапія”, напевно, не з чуток знайоме багатьом, хто цікавиться темою психології і психотерапевтичних практик.
Однак, що це насправді і як відрізнити ефектне шарлатанство від дійсно ефективних і науково обгрунтованих тілесно-орієнтованих практик?
Суть тілесно-орієнтованої психотерапії
Про те, що душевний (тобто, кажучи сучасною науковою мовою, психічний стан впливає на тіло людини, замислювалися і мудреці старовини, і ті вчені та медики, які розробили основи сучасного психоаналізу і психотерапії.
Явище взаємозв’язку фізичного здоров’я з психікою назвали психосоматикою. Розвиватися цей напрямок психотерапії почав з середини двадцятого століття, найбільший внесок у нього зробив Вільгельм Райх – австрійський психотерапевт, послідовник і учень Зигмунда Фрейда.
Потім з’явилося ще багато людей, які також зайнялися розробками власних практик, спрямованих на поліпшення психічного стану через вплив на тіло – серед них є практики, які визнані офіційною наукою, так і межуючі з езотерикою та іншими не пов’язаними з медициною теоріями.
У підсумку це відбивається на пластиці тіла і на самовідчутті – людина може відчувати постійну втому, біль у спині, головний біль.
Тілесно-орієнтована психотерапія може допомогти розслабити м’язи і через нормалізацію фізичного стану вирішити ті психологічні проблеми, які є у людини.
Типи вправ і технік, які застосовуються
В тілесно-орієнтованій терапії можуть застосовуватися комплекси фізичних вправ, масаж, а також дихальні техніки.
Вправи спрямовані не на тренування (це не спортивне навантаження!), а на те, щоб людина почала краще відчувати своє тіло, його проблеми і розуміти, як керувати ним так, щоб відчувати себе краще і комфортніше.
Опрацьовуються «затиски» м’язів спини, плечей і шиї, а також мімічні затискачі (наприклад, щелепних м’язів). Людина вчиться шукати ті положення, в яких їй стає добре і зручно.
Іноді в таких практиках використовують елементи йоги – тобто послідовна зміна поз.
Буває групова тілесно-орієнтована терапія – тобто вправи виконують люди зі схожими проблемами, в групі. У групах деколи застосовують вправи і практики, засновані саме на публічності виконання тих чи інших дій – наприклад, щоб прибрати комплекси при взаємодії з іншими людьми. Також в групах виконують вправи, які більше схожі з іграми або акторськими тренінгами.
Як відрізнити шарлатанство від реально корисної терапії
Щоб зрозуміти, що відбувається з конкретною людиною і яка тілесно-орієнтована терапія їй потрібна, психотерапевт повинен провести сеанс спілкування з пацієнтом, з’ясування його проблем і стану.
Не варто йти в ті групи, де для всіх охочих відразу починаються ті чи інші практики, причому обіцяний гарантований ефект – можливо, шкоди не буде, але і користь стане справою випадку: комусь стане краще, комусь ні.
- Терапія не повинна бути болючою – бувають вправи, що викликають м’язову втому, але не біль.
- Терапія не повинна принижувати пацієнта, порушувати його особисті кордони, вимагати будь-яких дій інтимного характеру (з «терапевтом» або іншими учасниками).
- Якщо звучать слова типу «чакри», «кундаліні», «енергія», «душа» і т. п. – це не має нічого спільного з офіційною медициною і психотерапією. Ви, звичайно, вправі вірити в подібні речі, але біоенергетика — це не психотерапія.
- Тілесно-орієнтованою терапією повинні займатися медики. Якщо «гуру» не має медичної освіти, позиціонує себе як йог/масажист/арт-терапевт і т. д. – це самоучка, який займається, в кращому випадку, не шкідливими, але просто непотрібними речами.
Чим індивідуальніший підхід і чим кваліфікованіший спеціаліст (він повинен мати освіту психіатра або хоча б психолога) – тим імовірніша ефективність тілесно-орієнтованої терапії.
