У сучасному світі все більше пар йдуть від традиційного гендерного розподілу ролей у парі. Вони вибирають відносини, які побудовані на принципі рівноправності. Розповімо, чим це краще і як побудувати рівноправні відносини.
Рівноправність у відносинах: як це
На жаль, і в двадцять першому столітті ще чимало людей думає, що рівноправність це одна з злобних вигадок радикальних феміністок, які мріють, щоб жінки укладали шпали і ніколи не приймали запрошень сходити в ресторан.
Однак, мова тут зовсім про інше: як взаємодіяти двом унікальним особистостям: без стереотипів «баба повинна…» і «мужик повинен…». І на щастя, багато людей вже це розуміють!
Отже, що ж таке рівноправні відносини між чоловіком і жінкою?
На стадії знайомства, флірту і побачень
Ініціювати знайомство може як чоловік, так і жінка. Причому ініціатива від жінки це не кокетливі погляди в очікуванні, коли на неї звернуть увагу, а повноцінне знайомство – спілкування, пропозиція обмінятися контактами.
Дівчина може писати першою (ура-ура!).
В кафе і кіно кожен платить за себе. Так-так, це сакраментальне питання, яке зазвичай першим спливає, коли починається обговорення рівноправних відносин. Однак, дилема «хто платить?» може вирішуватися по-іншому – наприклад, один раз запрошує і платить він, а другий раз – вона. Або – з нього похід в кафе, з неї домашня вечеря (або навпаки!).
Гендерно-орієнтовані «ритуали ввічливості» (типу подати пальто, відкрити двері) можуть дотримуватися, все-таки це звична більшості людей частина культури поведінки. Чи ж не дотримуватися, так як це всього лише справа звички. А якщо чоловік несе важкий тягар, чому б жінці не відчинити перед ним двері?
Дівчині можна не старатися бути надто жіночною. Адже якщо для вас важлива перспектива розвитку відносин, вам важливо, щоб вас любили не тільки на підборах, але і в берцах, не тільки в облягаючих сукнях, але і в об’ємних светрах, як довговолосою, так і стриженою, загалом, такою, як ви є!
А це залишається в силі, тому що ніяка дівчина не зобов’язана починати відносини, якщо кавалер їй не подобається, якщо вона відчуває його незацікавленість, легковажність, неповагу. Просто завдання чоловіка ускладнюється, не «купити» жіночу увагу, а зацікавити жінку своєю особистістю і своїм шанобливим ставленням до неї!
У шлюбі або при спільному проживанні
Ще один міф про рівноправність статей – мовляв, це добре тільки до весілля, до спільного побуту, до народження дітей, а от потім уникнути гендерного розподілу ролей у сім’ї не вдасться. Але і це помилка! По-справжньому дорослі і адекватні люди, навпаки, створюють сім’ї з великим порозумінням, виходячи з принципів рівноправності!
- Відсутність поділу домашніх справ на «чоловічі» і «жіночі». Все що необхідно, роблять обидва. Або ж, можливо, хтось добровільно виконує те, що йому подобається робити, те, що в нього/неї краще виходить, те, на що у нього/неї є час. Причому не з точки зору «ти жінка, ти вмієш і готувати, і прати, і прибирати, а я нічого не вмію і не люблю, тому буду лежати на дивані»! Якщо хтось чогось не вміє – намагається навчитися, якщо не любить – намагається компенсувати якимось іншим корисним внеском у спільний побут.
- Народження дітей і догляд за ними вважається репродуктивною працею. Якщо вагітність, пологи, годування грудьми неминуче падає на жінку, чоловік бере на себе інші завдання: прання дитячих речей, заколисування, годування з ложечки, ігри і т. д. І навіть якщо складається об’єктивна ситуація, що чоловікові доводиться дуже багато працювати заради забезпечення сім’ї, і додому він приходить де-факто тільки поспати, то це повинно компенсуватися жінці тим, що вона може найняти няню на якийсь час, купити собі і дитині необхідні продукти і речі, і т. д.
- Працюють обоє – так, щоб кожен мав особисті фінанси і можливість вкластися в якісь загальні витрати, покупки і т. д. А якщо складається ситуація, що хтось виявляється тимчасово безробітним або заробляє значно менше, то другий партнер, звичайно, може допомогти фінансово, і навіть якийсь час забезпечувати двох, якщо це прийнятно для обох.
- Якщо хтось із подружжя хворіє, потрапляє в складну ситуацію, яка потребує допомоги – він може просити і отримувати. Не тому, що «слабка жінка», а тому що близькі люди допомагають один одному. І до речі, чоловіки теж хворіють, виявляються звільненими і т. д., і у них є право просити про допомогу свою жінку!
У виборі захоплень, інтересів, занять… обидва поважають вибір один одного і дають одне одному рівні можливості. Наприклад, якщо чоловік може спокійно виїхати на кілька днів до друзів з ночівлею, то і дружина може вчинити так само.
Що робити, щоб відносини були рівноправними
- Люди обох статей можуть виконувати безліч різних справ – не треба ні від кого нічого вимагати з аргументом «ну ти ж мужик, іди й зроби, це не жіноча справа!» (або «ну ти жінка, а жінка має таке вміти!..»). І самій не потрібно бігти виконувати що-небудь тільки по тій причині, що ви народилися з вагіною і молочними залозами: ваша фізіологія ніяк не покращує ваші навички варіння супів або зміни дитячих підгузників!
- Не треба вимагати від партнера/партнерки більше «мужності» або «жіночності», якщо людина сама того не хоче. Для справжньої рівноправності неприйнятні вимоги типу «Підкачайся, а то як не мужик!» або «Носила б сукні частіше, ти в них така жіночна!».
- Важливо розуміти, що основну відповідальність за себе і своє життя кожна людина несе сама. Чоловік може допомогти, виручити, підтримати і т. д., але не треба вважати, що в серйозних відносинах він апріорі бере відповідальність за всі ваші проблеми, за наслідки ваших рішень і т. д.
- У рівноправності немає «халяви». Чоловік не отримує «безкоштовну борщеварку» з можливістю спихнути на неї весь побут і виховання дітей. Але й жінка не сідає йому на шию у фінансовому плані, щоб просто відмовитися від роботи без особливих причин.
І якщо рівноправні відносини беруться будувати не інфантильні, а дорослі люди, які підходять до всього усвідомлено, то результатом стане партнерство з дуже високим рівнем довіри та розумінням одне одного!
