.webp){kind=logo}
Чи варто зізнаватися чоловікові у зраді і як це зробити правильно
Як бути, якщо зрада з Вашого боку вже відбулася, чи потрібно неодмінно відкритися чоловіку і якщо так, як взагалі це зробити? Допоможемо наблизитися до вірного для вас рішенням.
Можливо й не треба говорити нічого, якщо ви дорожите шлюбом, чоловік зовсім не сприймає відкритих відносин, а зрада не вплинула на ваше ставлення до чоловіка. Але, ймовірно, варто в загальних рисах розповісти про те, що трапилося, якщо зрада починає змінювати ваше життя і світогляд, або якщо вас мучить вина перед чоловіком, з яким у вас дуже довірчі відносини.
Зізнатися чи ні
Є аргументи “за” і “проти”, але тільки вам вирішувати.
- Ви добре розумієте чоловіка, а він вас. У вас позаду вже багато криз, і велика ймовірність, що він зрозуміє, навіщо ви зрадили, і ви зможете залишитися парою.
- Ви хотіли б переглянути подружні стосунки, можливо, домовитися про “легалізацію” відносин на стороні.
- Ви відчуваєте сильну провину, хотіли б вирішити цю проблему розмовою.
- Відносини з коханцем починають ставати все більш важливими для вас, з’являються сумніви в необхідності збереження шлюбу.
- Чоловік однозначно захоче розлучення і не пробачить. Звичайно, якщо вас це ніяк не влаштовує.
- Відносини з коханцем вже завершені (або це був разовий випадок), а фактично ж в шлюбі нічого не змінилося, і ви хочете його зберегти.
- Ви матеріально залежні від чоловіка і вам складно буде швидко сепаруватися в разі розлучення.
- Ви побоюєтеся, що чоловік поділиться цією історією з родичами, друзями і т.д., і постраждає ваша репутація.
Постарайтеся приймати рішення, максимально відсторонившись від морального аспекту. Звичайно, для багатьох людей сама реальна причина того, чому дружина зізналася в зраді-тому що страждає, покаялася і т. д. Але навіть якщо ви дійсно каєтеся, чи варто через це піддавати серйозному випробуванню ваші стабільні відносини? А якщо ви, поклавши руку на серце, ні про що не шкодуєте, то тим більше не варто змушувати себе почувати сором.
Як починати цю розмову
Отже, як зізнатися чоловікові в зраді, якщо ви зважилися? Продумайте, на якому аспекті варто зробити акцент. Наприклад: “Ти знаєш, я хотіла тобі сказати – У мене з’явилися почуття до однієї людини…”. Або: “вважаю важливим, щоб ти знав – у мене був секс з N”. Або: “Я хочу тобі розповісти, у мене минулої осені була закоханість…”.
Обовязково врахуйте темперамент чоловіка і його можливу реакцію на ваші слова. Зважте його цінності і переконання, те, як він до вас ставиться.
Немає гарантій того, що завдяки точно підібраним фразам чоловік відразу пробачить і не образиться. Але згодом, згадуючи і обдумуючи вашу розмову, він сконцентрується на суті у вашій подачі інформації.
Наскільки детально розповідати про обставини і мотиви зради
Потрібно розуміти, що викласти однією-двома фразами – ще не все. Напевно чоловік захоче подробиць і буде задавати питання.
Можна в загальних рисах розповісти, чому ви це зробили – що ви переживали, які емоції у вас були. Також можна, якщо чоловік захотів дізнатися, відповісти на конкретні питання – коли і де зустрічалися.
Але дуже не радимо вдаватися в інтимні деталі і робити розповідь вже дуже барвистою. Чоловік неминуче буде ще довго згадувати всі подробиці цієї розповіді, домальовувати в уяві найнеприємніші для нього сцени, натрапляти на болючі думки в самі невідповідні моменти вашого з ним життя.
Цілком можна навіть безпосередньо відмовитися вдаватися в подробиці, сказавши щось типу: “це вже зовсім завершена історія, мені не хочеться колупатися в незначних для нас з тобою дрібницях, можна попросити тебе обійтися без розпитувань?».
Можна, якщо це правда, розповісти про те, що коханець підштовхнув вас до зв’язку з ним маніпулятивними діями. Але якщо це не так, наговорювати на людину, щоб зняти з себе відповідальність, не варто.
