Що таке емоційне обслуговування і як його уникнути?

Зовнішні прояви почуттів та емоцій, зрозуміло, притаманні всім людям.

Однак, всі ми не раз бували в ситуаціях, коли заради того, щоб здатися гарною в чиїхось очах, потрібно приховати свої справжні переживання або відреагувати не так, як хочеться, а так, щоб не викликати несхвалення. Це і називають емоційним обслуговуванням.

Розповімо про це докладніше і порадимо, як мінімізувати емоційне обслуговування в своєму житті.

Емоційне обслуговування: що це таке?

Почнемо з життєвих прикладів.

Наприклад, ви прокидаєтеся рано вранці понеділка, одягаєтеся і виходите під проливний дощ. Попереду у вас довгий робочий день, зарплату затримують, до того ж розболівся зуб. І тут вас бачить сусідка. Швидше за все, ви одінете на обличчя усмішку і скажете «все добре!» на її питання про ваші справи.

Якщо ви зазвичай так і робите в подібних ситуаціях, то така поведінка і є емоційним обслуговуванням у відношенні абсолютно чужої, між іншим, людини. Ви хочете показати, що ви почуваєте себе набагато краще, ніж насправді, щоб ця сусідка не почала думати, що «Маша з тридцятої квартири така непривітна завжди, навіть не посміхнеться!».

Чому вас турбує такий можливий відгук про себе? Та тому, що непривітність, мовчазність, похмурість в нашій культурі розцінюються як асоціальна поведінка, не дозволена суспільством.

Особливо товариство не любить, якщо бути «милою» відмовляється жінка. Адже доброта, послужливість, м’якість, делікатність, емоційна теплота – це якості, які притаманні жіночності в її традиційному розумінні. І дійсно, добра, мила, сяюча усмішкою жінка – це прекрасно, але… Навіть у наш час суспільство не поспішає миритися з тим, що і жінки, і чоловіки не завжди перебувають у спокійному або радісному стані, не завжди хочуть посміхатися, взагалі можуть не хотіти будь-якого спілкування і не згодні видавати тільки очікувану позитивну реакцію на який-небудь запит.

Дитина, не бажаюча на вимогу виховательки йти грати з іншими дітьми, називається букою. Дівчина, яка відмовилася прийти на побачення і пояснивша, що кавалер їй не подобається – стерва. І так далі.

Заслужити несхвалення кого-небудь взагалі дуже просто: наприклад, не зрадіти раптовим гостям, не приділити дві години на телефонну розмову «ні про що» з мамою, після довгого й бурхливого дня вдома з маленькими дітьми не обійняти чоловіка, котрий прийшов з роботи…

До речі, існує і професійне емоційне обслуговування – практично у всіх професіях, де мова йде про роботу з людьми, від співробітників потрібно ретельно приховувати будь-які негативні емоції і показувати тільки позитивний настрій. Наприклад, це частина роботи продавців, офіціантів, консультантів, касирів і т. д.

Чим відрізняється токсичне емоційне обслуговування від нетоксичного?

Як же бути?

Повністю уникнути емоційного обслуговування в комунікації з живими людьми нереально: в кінці кінців, ви теж не хотіли б, щоб всі навколо демонстрували вам своє ниття, поганий настрій або повне ігнорування, та й самі не хочете стати «колючим їжачком». Тому важливо розрізняти, яке емоційне обслуговування нормальне, а яке – «токсичне», шкідливе для вас і вашої психіки.

Критерій токсичності/нетоксичності дуже простий – чи отримуєте ви у відповідь ті ж поступки, на які самі йдете?

Вас влаштовує баланс «емоційна послуга – за емоційну послугу»? Приміром, якщо подрузі погано, і вона скаржиться вам, вимагаючи вислухати і поспівчувати – то це не обов’язково психологічна маніпуляція, просто потім ви теж зможете прийти до неї за підтримкою і розмовами про ваші проблеми. А ось якщо подруга регулярно використовує вас як «жилетку», але при цьому не поспішає допомагати вам у відповідь тоді, коли підтримки потребуєте вже ви – ось це і є токсичне емоційне обслуговування.

Те ж саме, якщо мова йде про контакти з незнайомцями або далекими знайомими.

Ви не хотіли б постійно бачити похмурі фізіономії колег і відчувати їх подразнення, тому самі готові і посміхнутися, і знайти для цих людей добре слово, жарт або ввічливу фразу. Але якщо хтось з колег починає вас примушувати до демонстрації позитивних емоцій практично примусово («А чого ти така кисла сидиш? Сталося щось? Правда все нормально, або розповідати не хочеш? Ну якщо все добре, то давай, усміхнись!»), це однозначно токсична поведінка.

Як відмовити в емоційному обслуговуванні?

Вчитися відмовляти і не вестися, якщо вас підштовхують до токсичного емоційного обслуговування, абсолютно необхідно. Всім не догодиш і для всіх хорошою не будеш – та це й не треба. Адже чим більше людина готова віддати (в плані емоційного обслуговування), то, швидше за все, менше подяки за це отримає.

Як відмовляти?

Просто не зображайте якісь емоції, якщо насправді їх немає. Відсутність радості – не обов’язково означає ворожість, злість, смуток і т. д., так що не бійтеся бути перед людьми не радіючою – цим ви нікого не ображаєте. Немає нічого поганого і неправильного в тому, щоб спілкуватися без посмішки і награного позитиву – і ви маєте на це право!
Не ховайте свій справжній емоційний стан, особливо перед людьми, яких вважаєте близькими. Ви втомилися, хочете мовчки полежати і подивитися фільм – так і скажіть про це чоловікові, який чекає від вас пристрасного інтиму або довгої розмови про його справи!
Не робіть чогось, якщо можете усвідомити, що цим лише хочете заслужити краще думку про себе. Так, звичайно, всі ми іноді хочемо зробити щось хороше та корисне для когось: але одна справа, коли вам просто приємно побалувати чоловіка смачною вечерею і почути від нього «Спасибі!», а інша – коли ви розумієте, що ця людина вважатиме вас не хазайновитою, «поганою жінкою», якщо ви не станете йому готувати. У другому випадку вечеря – це емоційне обслуговування заради схвалення.
Не робіть що-небудь, якщо це впливає на думку абсолютно беззмістовної і чужої для вас людини. Уявіть собі – можна не посміхатися сусідам, не підтримувати бесіду, ініційовану таксистом, можна відмовлятися випити з випадковими попутниками в поїзді, і т. д. І так, можливо, вони про вас погано подумають. Однак, це зовсім не ваша проблема!
Не соромтеся того, що вам не радісно, і не вибачайтеся за ваш поганий настрій. Якщо вам сумно, тривожно, нудно і т. д. – це не означає, що ви погана людина. Це ваші реальні емоції. До речі, говорити про них з близькими людьми – теж нормально!
А якщо в стосунках ви занадто часто стикаєтеся з тим, що від вас хочуть емоційного обслуговування, то це привід задуматися, а чи потрібні вам ці відносини?

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі