Конфлікт «вчитель-учень»: як поводитися батькам?

Зміст
На чию сторону стати батькам школяра?
Як зрозуміти, хто був правий – дитина або педагог?
Що робити, якщо ви розумієте, що педагог неправий?
А що сказати дитині?

У вашого школяра трапився конфлікт з кимось із учителів. Ситуація, звичайно, тривожна для батьків, але напевно розв’язувана.

І це саме той випадок, коли батьки зобов’язані втрутитися і розібратися, так як мова не про підліткові сварки з ровесниками! А ось як вирішувати конфлікт «вчитель – учень» — підкаже наш сайт.

На чию сторону стати батькам школяра?

Якщо дитина стала учасником конфлікту з педагогом, то батькам, звичайно, доводиться складно.

З одного боку, не хочеться, щоб дитина була несправедливо ображена дорослою людиною, хочеться захистити своє чадо, що б там не сталося. З іншого, учитель все-таки є представником школи, він повинен представляти для учнів авторитет, і опускати цей авторитет без вагомої причини начебто не варто…

Що ж важливіше? Важливіше – дитина.

Так, діти не завжди мають рацію в конфліктах з дорослими людьми, іноді діти розповідають про події мамі і татові неправильно або навмисне викривлено, але…

Поки у вас немає чіткого розуміння, що сталося, і поки немає об’єктивних фактів, що говорять про неправоту дитини, будьте апріорі на її боці!
Чому? Тому, що з позиції учня – молодшої, недорослої, підлеглої людини – дуже важко на рівних вирішувати конфлікти з наділеною владою і авторитетом людиною – учителем. Школяр може бути тисячу разів правий, але Маріванна може гримнути, поставити погану оцінку, морально натиснути — звинувативши у неповазі до неї, вчителя… тобто далеко не кожна дитина може з гідністю відстоювати свою правоту там, де у педагога є козир «я доросла і тому моя думка правильніша і важливіша»!

Тому батько повинен спочатку стати на бік дитини – і розібратися в ситуації як дорослий з дорослим. Не факт, що малюк (чи підліток) виявиться правим, але мама і тато спочатку повинні стати для нього «адвокатами», а не «прокурорами».

Як зрозуміти, хто був правий – дитина або педагог?

Потрібно вислухати обидві сторони. Але треба розуміти, що і діти часом спотворюють ситуацію в свою користь (так-так, навіть самі хороші і правильно виховані діти!), і педагоги далеко не завжди об’єктивні… Якщо стався конфлікт з учителем — що робити батькам школяра?

Запитайте, що сталося на думку педагога. Вислухайте і не волаєте в жаху «не може бути, мій Василько не такий, ви наговорюєте!». Іноді буває, що «такий» якраз Василько!

Тут важливіше інше – придивіться і прислухайтеся, як взагалі ця людина судить про своїх підопічних, учнів? Наскільки вона взагалі схильна розбиратися, замислюватися про мотиви вчинків і поведінки учнів, по-людськи осмислювати кожен епізод і якусь загальну картину?

Наприклад, учитель побачить те, що учень не зробив завдання і нахамив («і взагалі він у вас такий зухвалий став, грубить!»), а інший – те, що у нього невзаємна симпатія до дівчинки, сварка з компанією друзів і проблеми з математикою…

Погано, коли педагог:

Шаблонними фразами звинувачує дитину в тому, що він якийсь не такий відносно всіх інших дітей («всі діти як діти, а ваш…»), при цьому не наводить будь-яких зрозумілих мотивів такої поведінки, якщо вона реально має місце.
Узагальнює всіх дітей, не бажаючи сконцентруватися на розмові про конкретного учня – вашому синові або дочці. «Ой, ну зараз час такий, такі діти пішли…», «Ой, так це ось весь клас, вони всі мені тут нерви тріпають…».
Одразу звинувачує вас, батьків, що ви не так виховали, і він виключно з вашої вини так погано себе веде. Навіть якщо це частково правда, і хлопчикові або дівчинці щось не додали в домашньому вихованні, то вчитель все одно не має права тримати такого учня в нелюбимчиках або відхрещуватися від нього – так як самі діти не винні в тому, як їх виховують.

Що робити, якщо ви розумієте, що педагог неправий?

Так йому про це і скажіть. Конфлікт між учителем і учнем необов’язково повинен закінчуватися перемогою з боку вчителя.

Якщо ви розумієте, що ваш син або донька тепер однозначно в нелюбимчиках у вчителя, або що ця вчителька просто сама по собі склочна, авторитарна або ще чимось неприємна людина – то оцініть, наскільки часто вашому чаду доведеться з нею контактувати. І якщо часто (наприклад, якщо мова про класного керівника або вчителя молодших класів), то при необхідності переводьте дитину в паралельний клас або в іншу школу.

А що сказати дитині?

Так і скажіть – що вчителі теж живі люди: вони бувають неправі, вони помиляються, у них бувають погані характери і дивні погляди на життя. Повага до старших – це добре і правильно, але це якщо педагог дає підстави поважати себе. Школяр повинен розуміти, що він не ув’язнений в тюрмі, зобов’язаний кланятися кожному наглядачеві: у нього є право судити про вчителів, дискутувати з ними, відстоювати перед ними свою точку зору, не давати себе ображати!