Дитина плаче вночі: як допомогти

Настає вечір. Вдома все спокійно, і раптом ваш малюк починає плакати, на перший погляд без всякої причини. І так майже щоразу. Як його заспокоїти?

Олена зізнається в розгубленості: «Моєму малюку три тижні, і у нього досить спокійний характер. Але ближче до ночі його охоплюють почуття. Як ніби Саша від чого страждає. І його нічим не можна втішити».

Всі батьки добре знайомі з цим вечірнім або нічним плачем, який деякі фахівці називають «плач роздратування». І зовсім незрозуміло, чому він такий засмучений, адже підгузник тільки що змінили, а сам малюк точно ситий?

Біологічне програмування

Деякі фахівці думають, що всьому виною коліки: кишечник дитини ще не остаточно сформований, в ньому блокуються гази, і від цього відбуваються дуже сильні спазми. Якщо дитина крутиться, підтискає ніжки до живота і пронизливо кричить, швидше за все, це так.

Як би то не було, таким чином діти знімають напругу, що накопичилася протягом дня. А вона є безумовно, адже розвиток на першому році життя йде семимильними кроками. До того ж подібні вечірні ридання – з розряду біологічного програмування.

Після заходу сонця новонароджені, як і більш старші діти і дорослі, схильні до нічних страхів. Те, що здається дрібницею зі сходом сонця, напередодні ввечері здатне викликати сильну тривогу і навіть на час позбавити сну.

Нейрофізіологи давно довели, що відразу після народження мозок дитини ще недостатньо дозрів, щоб пристосуватися до ритму день-ніч. Знадобиться десять-дванадцять місяців (дев’ять – в утробі плюс один – три місяця життя, а недоношеним дітям ще більше часу, щоб дитина включилась в ритм зміни дня і ночі. Отже, труднощі з засипанням вечорами – абсолютно нормальне явище в житті новонародженого.

Тихо чи голосно

Коли малюк тихо плаче ночами, як правило, це не від голоду, не від болю – просто він несподівано прокинувся між двома циклами сну. Тривалість кожного циклу, близько 50 хвилин, вони змінюють один одного, а між ними відбуваються мікропробуждення, які тривають декілька секунд.

Як допомогти

Тому марно задаватися питанням, чи ми робимо щось не так. Рекомендується по можливості зберігати спокій. Не слід переносити хвилювання на дитину і проектувати на неї свій власний страх. Якщо мама дратується і нервує, вона мимоволі передає свій стан дитині, адже в цей період між ними існує дуже міцний зв’язок. Новонароджений вбирає всі емоції як губка.

Він сприймає і висловлює хвилювання матері. Тому нам потрібно спробувати знайти способи допомогти йому. Покласти руку на живіт, трохи покачати, скупати у ванні з теплою водою (без мила), трохи помасажувати ручки і ніжки з маслом для новонароджених.

Щоб відволікти малюка, можна дати йому подивитися на знайомі предмети, дати послухати «звуки будинку» (наприклад, як з крана тече вода…), дати йому помацати предмети з різною текстурою (м’яка штора, рушник, губка, його улюблена іграшка…).

Можна спробувати все, враховуючи темперамент дитини. Потрібно сказати дитині дуже ніжно: «Не забувай, що я тебе люблю, я тут, щоб допомогти тобі…», перш ніж продовжити: «А тепер засинай, у тебе вийде».

Спробуй пристосуватися

Одне ми знаємо напевно: дитина, навіть дуже маленька, здатнасамостійно заспокоїтися і придушити своє хвилювання. За умови, що ви дасте їй можливість це зробити. Тобто будете уникати неправильних кроків, які можуть завести вас в справжню пастку.

Наприклад, укладати малюка у візок і катати, як тільки він заплаче вночі. Ми знаємо, що це пастка: малюк кожен вечір стане вимагати прогулянку, перш ніж заснути! Те ж саме з заколисуванням на руках – не можна цим зловживати.

Якщо ми не випускаємо дитину з рук, не даємо їй можливості пристосуватися самостійно, ми формуємо у неї звичку до «заспокійливої руки», без якої вона не може обійтися. Якщо все дуже погано, можна заколисати дитину на руках, щоб заспокоїти і щоб наднирники не почали виробляти кортизол (гормон стресу).

Але потім слід негайно покласти її назад в ліжечко і трохи приголубити, щоб підбадьорити і підготувати до сну. Навіть якщо дитині тільки 4-5 тижнів, вона відчує впевненість, якщо самостійно знайде спосіб заспокоїтися.

І остання порада: якщо ви відчуваєте, що втомилися від нескінченного плачу, якщо вам здається, що ви більше не можете витримувати втому, без коливань перекладіть на тата, бабусю чи подругу турботу про малюка… Одна спокійна ніч – і до вас знову повернуться енергія і сили.