Діти

Що робити, якщо дитина ігнорує батьків

Якою повинна бути ідеальна дитина? Більшість мам відповість на це питання: «Слухняною». Але, на жаль, слухняне дитя дістається далеко не всім батькам.

dytyna ne sluhaye

Рідкісні сім’ї не стикаються з проблемою, коли дитина ігнорує прохання батьків і зовсім не бажає втілюватися в їхній ідеал. Як в такому випадку знайти спільну мову з нею?

Неслухняна дитина: чому вона так себе веде

Чим старшою стає дитина, тим більше хочеться відчувати себе самостійною. Коли малюк починає усвідомлювати себе як особистість, у нього з’являється необхідність приймати усвідомлені рішення. Тому на пропозиції і прохання мами він все частіше відповідає: «Не хочу».

Впертість маленького чоловічка не завжди є примхою або проявом розбещеності. Опираючись волі близьких, малюк намагається знайти себе.

Психологи виділяють кілька основних причин, за якими дитина починає ігнорувати прохання дорослих:

  • Дитина хоче мати особистий простір. Педагоги помітили одну закономірність: особливу впертість проявляють діти найвибагливіших мам, котрі намагаються повністю контролювати всі дії своїх чад. У подібному випадку малюки, страждаючи від гіперконтролю, намагаються вирватися з полону маминої опіки, опираючись її бажанням.
  • Зрозуміло, в силу свого віку, їм складно диференціювати ці бажання на корисні і шкідливі для себе. Тому вони чинять опір всьому без розбору.
  • Надзвичайна цікавість. Дітям з високим рівнем пізнавальної активності настільки цікавий навколишній світ, що вони просто не завжди встигають почути мамині заборони або прохання. Цікавість змушує їх забувати про небезпеки.
  • Дитині не вистачає сили волі боротися із спокусами. Часом малюк, який прекрасно знає, що певні речі робити не можна (наприклад, ласувати цукерками перед обідом), не може встояти перед спокусою з’їсти цукерку, коли мама не бачить. А все тому, що та сила волі, яка допомагає мамі і татові в схожій ситуації встояти перед спокусою, у малюка поки не встигла сформуватися.
  • Мама пред’являє занадто багато вимог відразу, тому дитина просто ігнорує її: виконати всі доручення все одно неможливо, а вибирати серед них найважливіше дитина не вміє, тому просто не звертає уваги на материні прохання.
  • Ще одна причина, з якої дитина ігнорує маму – це нерозуміння, навіщо мама від нього вимагає того, що він не хоче. Малюк вважає, що виконувати прохання мами невигідно. Якщо ж його переконати в зворотному, він буде вести себе по-іншому.
 

Дитина загралася і ігнорує мамині питання просто тому, що не чує їх. Як не дивно, таке може відбуватися з дітьми будь-якого віку.

У непослуху можуть бути й інші причини, але, якими б вони не були, турботливі, люблячі батьки зможуть їх знайти та виправити, щоб знайти зі своєю дитиною спільну мову.

Дитина ігнорує прохання дорослих: як вирішити проблему

Завоювати повагу і увагу дитини батьки зможуть, якщо самі будуть уважні до неї. Мамі і татові слід будувати свої відносини з дитиною на наступних принципах:

Взаєморозуміння і взаємоповага замість повного підпорядкування дитини волі дорослим. Якою б маленькою і слабкою поки не була дитина, вона вже людина, що володіє почуттям власної гідності. Тому не можна з малюком весь час розмовляти в наказовому тоні, змушувати робити те, чого дитина не хоче. Для того, щоб дитина не робила фатальних помилок, їй слід запропонувати виконувати певні дії, показавши їх у максимально привабливому світлі.

Малюк не бажає мити руки перед їжею? Тоді можна не мити їх, а пограти в морську війну з безжальними мікробами, в якій переможцем стане володар найчистіших ручок.

Пред’явлення реальних вимог. Якщо дитина ігнорує маму і тата через те, що вони вимагають від неї занадто багато чого, правильніше буде почати конкретизувати свої вимоги. Не кричати: «Наведи порядок на столі!», а давати чітку покрокову інструкцію: «Склади зошити в папки, ручки та олівці – пенал, підручники постав на полицю, робочу поверхню протри від пилу вологою ганчіркою».

Перш, ніж щось сказати, усунути всі відволікаючі чинники. Марно звертатися з проханням до дитини, захопленої переглядом телевізора або грою на комп’ютер. В такі хвилини діти ігнорують батьків, вихователя та інших дорослих, оскільки втрачають зв’язок із зовнішнім світом. Досить приглушити звук колонок – і малюк повернеться в реальність, у якій зможе почути маму і її вимогу.

Потрібно обов’язково пояснювати дитині, для чого потрібно робити те, чого від неї чекають дорослі. При цьому важливо пам’ятати, що віддалені цілі погано мотивують дітей. Не варто говорити школяреві, що заняття музикою йому знадобляться для розширення професійних можливостей. У 7-8 років малюк навряд чи переживає за майбутню кар’єру. А ось розповідь про те, що заняття музикою – це можливість завоювати авторитет у ровесників і вчителів, а також шанс роздобути в якості нагороди за старанне навчання заповітну іграшку, може подіяти так, як потрібно.

Важливо не наказувати, а просити. Якщо дитина ігнорує вихователя чи батьків, можна спробувати висловити прохання такими словами, щоб син зрозумів: виконавши її, він зробить дуже благородну справу, майже подвиг. Ну який малюк відмовиться на пару хвилинок відчути себе справжнім лицарем? Якому підлітку не захочеться приміряти на себе роль супергероя?

Розмовляти з дитиною потрібно не тільки тоді, коли від неї вимагається, але і в ті хвилини, коли сам малюк звертається з питанням, проханням, розповіддю. Якщо він буде відчувати, що його чують, він і сам навчиться бути уважним до інших людей.

Іноді, коли це не буде небезпечним для життя дитини, потрібно дозволяти упертюху відчути наслідки непослуху. Наприклад, дозволити забруднитися в калюжі, а потім не піти в магазин за ласощами, бо його туди в такому вигляді «не пустять».

Щоб вирішити проблему, що робити, якщо дитина ігнорує прохання батьків, коли мова йде про розпещену, примхливу, надмірно егоїстичну дитину, можна спробувати теж ігнорувати її прохання: нехай зрозуміє, що її поведінка впливає на поведінку дорослих.

А часом мамі і татові варто проявити трохи більше твердості, щоб потім у них не виникло більш серйозної проблеми.

На жаль, багато сучасних батьків перетворюються на рабів власних дітей, а потім пожинають сумні плоди своєї неправильної позиції.

Психологи і педагоги нагадують: у вихованні дитини не повинно бути крайнощів. Шукайте золоту середину, вчіться розуміти свою дитину і вселяти їй повну довіру, і тоді проблем не виникатиме.

Може зацікавити:

Підписатися
Сповістити про
guest

0 Коментарі
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Back to top button