Дуже активна дитина: як допомогти їй задовольнити цікавість

13 Лютого, 2024

0 3 хвилин на прочитання

«Не можна, це брудне! Не чіпай, поранишся!» Але скільки не забороняй, цікаві немовлята все одно хапають усе, що виявляється в межах їх досяжності. Поки діти освоюють навколишній простір, дорослим доведеться набратися терпіння.

Гіперактивна дитина

У вітальні її увагу особливо привертають книги, касети і компакт-диски. В супермаркеті вона витягає з полиць і кидає на підлогу все, до чого може дотягнутися з коляски. З тих пір як малюк навчився ходити, його батьки більшу частину часу виконують роль поліцейських.

«Саша зовсім невтомний і завжди готовий на нові «подвиги». Я переслідую його по п’ятах, прекрасно розумію, що виглядаю занудою, але просто не знаю, що ще зробити», – скаржиться мама півторарічного сина.

І до її слів могли б приєднатися всі батьки малюків того ж віку. Між тим педіатри вважають така неспокійна поведінка дітей абсолютно природна. Більше того, вона свідчить про нормальний психомоторний розвиток.

Якщо дитина від року до двох завжди веде себе тихо, сидить у своєму кутку і нічим не цікавиться, це швидше привід для занепокоєння, а не для радості. Невгамовний темперамент і жага діяльності мають своє пояснення.

Вони допомагають розвитку мислення і пробудження почуттів. Поліні, наприклад, подобається копирсатися в квіткових горщиках і копатися в котячому лотку зовсім не тому, що вона хоче дошкулити мамі.

Таким чином вона отримує нову інформацію про світ… З самого народження основним почуттям у дитини є дотик, саме з допомогою дотиків вона встановлює контакт зі світом. Дітям завжди цікаво чіпати різні на дотик речі: гладкі, м’які, теплі, вологі, дерев’яні, скляні.

Вони ведуть тактильну розвідку, щоб краще дослідити дійсність і адаптуватися до неї. Непереборне бажання до всього доторкнутися досягає апогею в той момент, коли вони починають самостійно пересуватися.

Ігри для допитливих

Щоб компенсувати деякі заборони, запропонуйте дитині ігри, які вгамують її жагу до відкриттів.

Ось кілька простих порад:

Заворожують електричні розетки? Змайструєте «дірявий ящичок», зробивши отвори в ємності з-під молока, наприклад. Дочка зможе проявити свою спритність, опускаючи в неї пробки від пляшок, шматочки паперу або білизняні прищіпки.
Любить поритися у вашій сумочці? Дістаньте з шафи стару сумку, якою більше не користуєтеся, і складіть в неї всякі дрібниці: брелок, гумові рукавички, носовичок, коробочки з-під фотоплівок…
Грає з вашими компакт-дисками? Виділіть для руйнівних експериментів якісь непотрібні диски і підступно залиште поруч з поличкою для дисків. Вони відвернуть увагу дочки.
• Постійно викидає речі з шафи? Зберіть шматочки різних тканин (бархату, бавовни, вовни) та складіть їх в скриньку його комода, до якого він має вільний доступ.
Без попиту бере ваші книги і папери? Розшукайте старі журнали і каталоги, які вона може безперешкодно гортати, бгати і рвати.
Любить господарювати в посудній шафі? Збережіть упаковки від йогуртів, сирів і т. п. Дитина буде складати їх у стоси, вставляти один в одного або годувати з них свого плюшевого ведмедя, не ризикуючи нічого розбити.
Подобається стукати предметами один об один або кидати їх на підлогу? Це вона намагається встановити зв’язок між причиною і наслідком. Щоб допомогти дочці, дайте їй щільно закриті пластмасові пляшки різної величини, попередньо кинувши в них зернятка рису або яєчні шкарлупки.

Деякі батьки називають цей вік «жахливим», але такий погляд на речі все ж упереджений. Розповідає мама однієї з маленьких послідовниць Мамая: «Оля вже розбила в будинку масу тендітних дрібничок, які були мені дуже дорогі.

Як тільки вона тягне до чого-небудь пухкі ручки, я готуюся до гіршого. В її пальчиках неймовірна руйнівна сила. Це, звичайно, мене дратує, але я можу зрозуміти дочка і тепер купую в будинок тільки небиткий посуд».

У півторарічному віці діти хапають все, що підвертається під руку, прагнучи проникнути в глибинні властивості предметів. Зір дає їм інформацію про кольори, форми, обсяг предмета, а дотик дозволяє визначити його вагу, структуру, матеріал, з якого він зроблений.

Звичайно, важко зберігати спокій, коли бачиш, що квартира перетворюється на поле битви. І все-таки, заштовхуючи бутерброд в гніздо відеомагнітофона, вивалюючи з шафи книги або витягаючи нитки з килима, дитина зовсім не хоче вас розлютити, вона просто проявляє свою здатність до навчання.

Період, коли хочеться все помацати це ключовий етап у розвитку мислення.

Кухонні баталії

Всі дії дітей націлені на те, щоб заволодіти ключами від загадкового світу і вибудувати ланцюжок власних наукових міркувань. Ця ж цікавість згодом пробудить у них бажання навчитися читати і писати.

Чому у банки кришка? Чому металева кружка холодна? Чому ганчірка падає без шуму? Ось основні питання буття, які займають малюків, коли вони самовіддано грають з вашим кухонним начинням.

Коли дитина тягне зі столу скатертину, щоб скинути з неї пульт від телевізора, вона з’ясовує сенс виразу «лежить на…». «У цьому віці всі засоби гарні, щоб перевірити деякі гіпотези і встановити причинно-наслідкові відносини між подіями, зауважує Міріам Рас. І чим більше у дитини можливостей застосувати свої здібності, тим краще вони розвиваються». Наші милі чудовиська стають не тільки більш розумними, але і більш спритними.

Граючи з новими для них предметами, вони відточують моторні навички.

Очманілі ручки

Мама Віті згадує, як радів її син, коли після багаторазових спроб йому вдалося самостійно надіти ковпачок на тюбик з губною помадою. «Він просив його, як тільки ми входили в ванну, розповідає вона. Відкривав, намагався закрити, кидав ковпачок.

Поступово жести стали такими впевненими, що в день, коли йому виповнилося 13 місяців, його зусилля увінчалися успіхом.

І це при тому, що у сина були десятки іграшок, які повинні були допомогти йому домогтися того ж самого!» Між шістьма і десятьма місяцями дитина вчиться перекладати речі з однієї руки в іншу, брати одночасно два предмета, потім один кидати, щоб взяти третій.

Між 12 і 18 місяцями він продовжує працювати над розвитком спритності: його захоплюють завдання на точність та ігри з маленькими предметами. Ось чому дітей так цікавлять порошинки.

З цієї ж причини багатьом з них не дають спокою електричні розетки. У всіх рано чи пізно виникає бажання що-небудь засунути в ці акуратні дірочки. Варто батькам відвернутися на хвилину, як дворічний Толя вставив в розетку кухонну вилку.

Його, звичайно, злегка тряхануло, але бажання експериментувати так і не відбило. Сьогодні всі електроприлади в будинку захищені. Коли допитливі малюки прочісують квартиру у пошуках місця для проведення дослідів, вони розвивають фізичні здібності, про які ми навіть не підозрювали.

Звичайно, небезпечно дертися на стілець, добираючись до телефону на столі, але при цьому дитина вчиться краще втримувати рівновагу. Ця стадія «пустощів» і ризикованих експериментів дуже важлива, оскільки дозволяє дітям повною мірою задіяти свої здібності і знайти віру в себе.

Всі батьки згодні з тим, що потрібно заохочувати успіхи дітей та розвивати в них впевненість у собі. Але як реагувати на дії півторарічної доньки, яка рве книжки та контракти, що лежать у батька на столі?

Заборони на все і вся сковують мислення дитини, примушують її замкнутися в собі або, навпаки, викликають бажання порушити волю батьків.

Але не можна також і дозволяти їм творити що завгодно: адже дітям потрібна не лише воля – важливо, щоб батьки ставили певні обмеження. Це допомагає їм краще пізнати себе і швидше розвиватися. З чого почати?

Можна обмежити кількість спокус, прибравши від дитини все, що їй дозволено чіпати (небезпечні речовини, інструменти, важливі папери…) і забезпечити достатній рівень безпеки всередині.

А можна влаштувати в квартирі куточок, де дитина могла б робити все, що спаде їй в голову, не піддаючи себе ризику. Якщо дати дитині «майданчик», на якому вона може діяти як їй заманеться, вона відчує, що батьки з повагою ставляться до її бажань і потреб. І легше змиритися з заборонами.

13 Лютого, 2024

0 3 хвилин на прочитання