.webp){kind=logo}
Як подолати власну підозрілість
Мучить тривога, що щось піде не так, і напевно вже пішло, але ви ще не дізналися? Вам напевно властива підозрілість. Як боротися з недовірливістю? Це складно, але можливо!
По-справжньому недовірливі люди вважають себе здоровими раціоналістами. Але нав’язливі думки про можливі проблеми, хвороби, зради і т.д. ще нікому не робили життя кращим.
Прибрати недовірливість допоможе і ретельна перевірка всіх побоювань, і, навпаки, привчання себе оцінювати тільки фактичні події. Зараз пояснимо, як ці протилежні поради зістиковуються.
Недовірливість та іпохондрія чи раціоналізм
Щоб побороти недовірливість, спочатку потрібно визнати, що це вона і є. Які симптоми говорять про те, що ви недовірлива людина, а не просто об’єктивно оцінюєте життєві ризики?
- Ви приймаєте можливі неприємності за вже доконані. Наприклад, страх з приводу здоров’я змушує недовірливих людей приймати ліки, як ніби хвороба вже діагностована, хоча це не так.
- Підвищена вразливість і образливість – теж симптоми, адже недовірливі люди живуть в безперервному очікуванні, що оточуючі хочуть їх образити.
- Підозрілість і спроби виявити обман і шкідництво. Звичайно, неможливо виключити те, що хтось хоче вам насолити, але якщо ви постійно намагаєтеся з’ясувати, хто і як вам задумав шкодити, це вже недовірливість.
Перевіряти, якщо не довіряєте
Іноді найкращий спосіб позбутися недовірливості і тривожності, взяти і всерйоз перевірити всі свої побоювання. Наприклад – пройти повне медичне обстеження, сповна заплативши за нього.
Але такий підхід доречний не завжди, а тільки в тих випадках, коли фантазії з певного приводу викликані якраз повною відсутністю інформації і тим, що ви ніколи не намагалися йти доказовим шляхом. Тобто, наприклад, серед “уявних хворих” чимало тих, хто насправді роками не показуються лікарям, і поняття не мають про реальний стан свого здоров’я.
Коли спроби перевірити і довести шкідливі
Однак трапляється навпаки – недовірливість людини виражається в тому, що вона прискіпливо і неприємно для оточуючих перевіряє найменші ризики.
Наприклад, недовірлива мама може три рази в день вимірювати здоровій дитині температуру, недовірливий чоловік – підглядати листування і підслуховувати розмови дружини. Відповідно, в паніку ввергає найменше «підтвердження» підозр – у дитини 37.2, в телефоні дружини знайшовся непізнаний контакт з чоловічим ім’ям. Це породжує новий виток тривожності і твердження в думках про необхідність тотального контролю.
Щоб вибратися з цього циклу недовірливості, який, ясна річ, не призводить ні до чого хорошого, потрібно перестати контролювати все і всіх зусиллям волі. Не намагатися порушувати чужі особисті кордону, не випитувати, не шукати додаткові відтінки сенсу. Складно!
Оточуючим стане з вами спокійніше, відносини з людьми покращаться, та й організм напевно зрадіє припиненню ваших спроб вилікувати невідомо що.
А якщо підозрілість починає ставати зовсім вже маніакальною, це привід для роботи з психологом, психотерапевтом, а в особливих випадках – з психіатром.
