Як живуть асексуали і чи потрібні їм відносини

Приблизно кожна сота людина на планеті не має сексуального бажання і не вважає це проблемою. Такі люди називають себе асексуалами. Вони не хворі і не давали обітниці безшлюбності. Просто не хочуть і все.

Це явище ще не піддавалося глобальному дослідженню (хоча термін з’явився в кінці 60-х років минулого століття), тому психологи, сексологи і соціологи ще не зрозуміли, як його трактувати.

Асексуали не відчувають сексуального потягу зовсім або відчувають дуже слабо. При цьому відсутність бажання об’єктивно не пов’язана, наприклад, з хворобою сечостатевої системи. Тобто сам процес фізіологічно можливий, але бажання немає.

За великим рахунком, асексуальність не заважає жити і працювати і не небезпечна для оточуючих. Вона лише самим асексуалам ускладнює пошук партнера, який прийме їх позицію. Втім, асексуальність не виключає різні романтичні взаємодії (обійми і поцілунки), що багатьох партнерів може влаштовувати.

До речі, асексуали (особливо чоловіки) можуть мастурбувати, але це заняття не несе для них еротичного підтексту, а швидше розглядається як фізіологічний процес скидання «накопиченого», наприклад, як сечовипускання. Або цей акт може бути вчинений у профілактичних цілях, щоб уникнути застійного простатиту.

Асексуали, або «безстатеві», вважають свою особливість сексуальною орієнтацією, такою ж як гетеро-, гомо або бі-. І так само, як інші секс-меншини, створюють свої спільноти. Найбільша називається AVEN (Asexual Visibility and Education Network).

Його основна мета — полегшити безстатевим самоіндентифікацію і допомогти знаходити собі подібних, оскільки, не відчуваючи потреби в сексі, ці люди, як і всі інші, відчувають потребу в любові, прийнятті і ласці. Треба віддати належне їх соціальній відповідальності.

Версія про існування «безстатевих» виникла у сексолога Альфреда Кінсі в кінці 40-х — початку 50-х років минулого століття, коли він складав свою шкалу сексуальності». Ідея була проста, як все геніальне: з допомогою спеціальних тестів доктор розподілив усіх людей за ступенем потягу їх до свої і протилежної статі.

«0» — абсолютні гетеросексуали, «6» — абсолютні гомосексуалісти, решта — проміжні варіанти (3 і 4, як неважко здогадатися, бісексуали, мають майже однаковий потяг і до своїх, і до чужих). Як з’ясувалося, стовідсоткових гетеросексуалів на світі не сильно більше, ніж стовідсоткових гомосексуалістів і це був перший залп великої сексуальної революції ХХ століття. Але мова не про це.

Випадковою знахідкою в дослідженні Кінсі виявилося деяка кількість людей (в основному жінок), які не зазнавали потягу взагалі ні до якої статі. Він назвав їх «категорією Х», припустив, що вони схильні до аутоеротизму (самозадоволення), відчувають потяг лише до самих себе, але в цілому нешкідливі і безпечні.

До 90-х років минулого століття ніхто більше цією темою не займався. А в 90-і у зв’язку з загрозою Сніду у Великобританії було проведено масштабне дослідження сексуальності, ось тоді-то і з’явилася ця цифра: 1% населення не зазнає сексуального потягу ні до кого. Що, однак, не заважає їм займатися мастурбацією. Можливо, асексуальність це вища стадія нарцисизму?

Існує думка, ніби асексуальність це просто дуже слабка статева конституція. Але по своїй суті асексуальність — психоемоційний стан, і людина з будь-якою статевою конституцією може опинитися в ситуації, коли секс перестає приваблювати.

Не треба плутати асексуальність з цнотливістю (свідомим контролем сексуальних бажань) або фригідністю (сексуальною дисфункцією).

В цьому стані людині не до сексу. Звичайно, асексуальність — величина непостійна, з часом все може повернутися на свої місця, якщо у людини є в цьому необхідність. Асексуальність може бути наслідком табуювання сексуальної тематики: діти нічого не знають про секс, і батьки ними не займаються. Але таке ставлення до життя — утопія.

Для дорослих людей асексуальність не норма поведінки і моралі, а психологічна проблема, яку потрібно вирішувати з допомогою фахівців. Людина без психологічних проблем не стане розповідати всім і вся про своє особисте життя або його відсутність.

Асексуальність це не вада і не чеснота, це відображення нашої дійсності, коли люди занурюються в щоденні турботи і проблеми, відключаючись від емоцій і бажань. Асексуальну людину можна порівняти з роботом: всі її дії раціональні, а почуттів вона не відчуває.