Чому в “живих біо-йогуртах” мало користі і якими пробіотиками їх замінити

Користь натуральних джерел корисних мікроорганізмів загальновідома. Включення пробіотиків в щоденний раціон дозволяє підтримувати життєздатність кишкової мікрофлори. Від її активності залежать швидкість імунної відповіді, обсяг жирових відкладень, здатність організму утилізувати отрути і токсини, стан шкіри, життєвий тонус і навіть діяльність головного мозку.

На жаль, прилавки торгових мереж рясніють псевдопробіотиками – товарами, чиї оздоровчі здібності неабияк перебільшені. У цій статті ми з’ясуємо, чому не варто довіряти виробникам більшості широко рекламованих кисломолочних продуктів і чим обумовлена ефективність ферментованих пробіотиків рослинного походження.

Чому не працюють магазинні «пробіотики»

Далеко не всі харчові пробіотики володіють реальним оздоровчим потенціалом. Значна частина споживчої аудиторії, переконаної в ефективності йогурту, кефіру, соків та інших продуктів, черпають інформацію з професійно організованих рекламних кампаній, що просувають товари конкретних виробників. Але рекламні слогани часто вводять довірливих покупців в оману.

Насправді, колонії мікроорганізмів, впроваджені в харчові продукти, гостро реагують навіть на незначні зміни умов зовнішнього середовища. Наявність в складі кисломолочних продуктів рафінованого цукру, барвників, підсилювачів смаку і консервантів позбавляє бактерії більшої частини їх корисних властивостей. А порушення умов зберігання здатне радикально скоротити їх фактичну чисельність.

З цієї причини згадані пробіотики просто не здатні збагатити кишкову мікрофлору і вплинути на її склад і дієздатність.

Ферментні пробіотики рослинного походження

Існує окремий клас пробіотиків, що представляють собою ферментовані фрукти, овочі та частини їстівних рослин.

Ферментація – це зміна складу органічних речовин під дією ферментів, що виділяються найпростішими організмами – бактеріями.

Ферментовані продукти стають багатим джерелом корисних мікроорганізмів, вітамінів і мікроелементів. Підвищується їх засвоюваність і поліпшуються смакові якості. Ферментовані продукти мають важливу перевагу перед молочнокислими пробіотиками: вони містять рослинну клітковину.

Крім того, клітковина є незамінним джерелом їжі для існуючої кишкової мікрофлори, стимулюючи її розмноження.

Розглянемо п’ять найбільш популярних ферментованих пробіотиків рослинного походження.

Квашена капуста

Квашена капуста – широко поширений в Україні продукт, який отримують із сирої капусти, піддаючи її молочнокислому бродінню. Вона є цінним джерелом вітамінів групи В, вітамінів С, А і Р.

Солоний огірок

Смачний, корисний і низькокалорійний продукт, що містить в 100 грамах всього лише 11 ккал. Крім живих бактерій, вони забезпечать ваш організм калієм, магнієм і натрієм, а також вітамінами А і С.

Місо

Місо являє собою продукт бродіння соєвих бобів, рису і пшениці – окремо або в різних комбінаціях.

Найпоширенішою варіацією цієї страви є місо, виготовлене з рису. Місо широко використовується в японській кухні, де на його основі готують супи, другі страви і різноманітні закуски. У складі місо можна виявити вітаміни групи В, вітаміни A, D, E, а також цинк, кальцій, залізо і мідь.

Натто

Це блюдо готують з попередньо розмочених соєвих бобів. В них додають сінну паличку, яка запускає процес бродіння. Завдяки ферментації відбувається часткове перетравлення соєвої основи: білки розщеплюються до амінокислот. Готова страва відрізняється своєрідним запахом і специфічним смаком.

Натто добре поєднується з рисом, локшиною або овочами, але також може вживатися окремо. Це японське блюдо є джерелом білка, селену, кальцію, калію, магнію, вітамінів групи В і вітаміну К2.

Були отримані попередні дані клінічних досліджень про наявність фібринолітичної активності одного з ферментів, присутніх в натто – наттокинази. Можливо, наттокиназа має здатність руйнувати тромби, що формуються в кровоносних судинах. Однак ці результати вимагають додаткових підтверджень.

Таким чином, рослинні пробіотики набагато ефективніші розрекламованих «живих» продуктів з магазину. Проте високий вміст кухонної солі і гострих приправ в деяких ферментованих продуктах накладає певні обмеження на їх споживання: солона і гостра їжа повинна з обережністю використовуватися людьми, які страждають гіпертензією, захворюваннями підшлункової залози, нирок і шлунково-кишкового тракту.

Харчові джерела мікробіоти, описані в статті, можуть служити виключно в якості профілактичного і загальнозміцнюючого засобу. При розвитку серйозних патологічних станів, пов’язаних з порушенням діяльності кишкової мікрофлори, слід звернутися до гастроентеролога, який призначить комплексне лікування, що включає лікарські форми пробіотиків.