Що робити, якщо близька людина потрапила в секту

Тема ця, звичайно, непроста. Коли хтось із близьких раптово захоплюється якоюсь релігійною ідеєю, то, з одного боку, дуже хочеться витягнути його з секти, а з іншого – потрібно поважати право на вибір віросповідання: якщо мова йде про дорослу людину, то її забереш за ручку з поганої компанії.

Що можна зробити з точки зору закону

Законодавство більшості країн (в тому числі України) визнає за кожною дорослою людиною право вільного вибору релігії, і багато релігійних організацій та церкви існують на цілком законних підставах.

Звичайно, є і заборонені релігійні організації, які діють нелегально – якщо ви зрозуміли, що ваш близька людина відвідує одну з них, то постарайтеся зібрати про цю організацію якомога більше відомостей – де і коли збираються, хто лідер або місцевий керівник, хто ще робить в секті. Добре, якщо ви зможете скооперуватися з іншими потерпілими від дій секти (колишніми сектантами або родичами людей, втягнутих в секту).

Коли ви упевнитеся, що це дійсно нелегальна секта, звертайтеся в поліцію, в суди, а можливо, і в службу безпеки.

Якщо ж ви впевнені, що в секті відбуваються будь-які протизаконні речі, але при цьому вона не є забороненою організацією – ви все одно можете спробувати зібрати докази того, що діяльність цієї організації порушує певні закони. Чим більше свідків і потерпілих – тим краще: були випадки, коли внаслідок таких скарг і судових позовів діяльність секти забороняли, а її керівників судили.

Як вести себе з людиною, щоб вона покинула секту

На жаль, в більшості випадків друзі та родичі не можуть або не вирішуються боротися з релігійною організацією в судах – це дійсно дуже проблематично. Залишається один вихід – вплинути на саму людину, яка зв’язалася з сектою.

Перш ніж діяти, потрібно постаратися вникнути в суть релігійного вчення і змісту богослужінь, зібрань і т.д.

По-перше, вам доведеться дискутувати на ці теми.
По-друге, необхідно з’ясувати, чи не застосовують сектанти будь-якого особливого психологічного впливу на людей (наприклад, гіпноз, медитативний транс і т.д.).

Але, зрозуміло, в дуже рідкісних випадках релігійний фанатик погодиться добровільно піти до такого фахівця!

Щоб не посилювати ситуацію, людину потрібно хоч на якийсь час ізолювати від відвідування секти – бували випадки, коли у людини «спадала пелена з очей» через якийсь час, проведений без спілкування з адептами секти, без відвідування зборів і читання літератури.

Як це організувати? Якщо ваша близька людина ще хоч трохи в здоровому глузді, запропонуйте їй спільну поїздку, відпустку – пару тижнів десь далеко, в ідеалі без інтернету. Апелюйте тим, що дуже її любите, і вам також важливо відчувати у відповідь його / її братську / подружню / батьківську любов, виражену, наприклад, в цій сімейній подорожі.

Загалом, ваше завдання – так чи інакше обмежити контакти родича з сектою.

Коли ж ніяких маніпуляцій з психікою не проводилося, а просто ваш родич є довірливою людиною, яка«повелась» на красиві слова про чесноти, праведний шлях і т.д., то діяти потрібно більш м’яко. Якщо ваших знань і красномовства вистачає на дискусії про теоретичні постулати цієї релігії, з метою спростування оних – дискутуйте, але не кричіть і не скандальте. Взагалі будьте м’які й добрі – людина повинна бачити, що ви їй не ворог.

Багато «пастирів» в сектах переконують «паству», що люди, навіть близькі, які прагнуть відвернути їх від церкви і віри, нібито спонукувані злими силами, є «темними і неосвіченими», і т.д. Завдання керівників сект – вселити сектантам недовіру до сім’ї і друзів, щоб ті не могли домовленостями і аргументами віддалити людину від секти.

Ваше завдання – не «в лоб» критикувати дане вірування, а показувати своїм прикладом близькій людині, що можна бути добрим, милосердним, люблячим і маючи інші «християнські» або інші якості, не будучи адептом релігії. Обов’язково показуйте родичу, як він вам важливий – не замикається від нього, не створюйте йому відчуття чужості і нерозуміння, адже це додатково затвердить його в думці, що він потрібен лише одновірцям а не рідним людям.

Дуже добре, якщо ви зможете постійно знаходити ситуації, коли від людини буде вимагатися допомога невіруючим близьким: наприклад, посидіти з лежачим дідусем, допомогти робити ремонт і т.д. – Добре, якщо ця допомога буде вимагати багато часу, але при цьому людина відчуватиме, що рідні йому дуже вдячні, цінують і люблять його.

Підведіть людину до думки, що важливіше за все – не молитви з абстрактними побажаннями про добро і любов, а конкретні добрі справи, які під силу звичайній людині, а не божеству.

Якщо ви зможете (наприклад, за допомогою інтернету) зібрати факти про те, що дана секта обманює людей, що її лідери просто наживаються на прихожанах – покажіть інформацію віруючому родичу, але не сподівайтеся, що він сприйме її відразу як треба – ймовірно, він вважатиме цю інформацію підступами ворогів.
Що робити, якщо близька людина активно агітує вас прийняти його віросповідання і також вступити в секту?

Повірте – це краще, ніж коли віруючий віддаляється від рідні і вдома, прагнучи обмежувати своє спілкування тільки зборами «братів і сестер». Коли він починає з вами розмови про релігію – не відмовляйтеся від можливості тактовно й аргументовано пояснити, чому ви не вірите в ці ідеї, в чому вбачаєте логічні нестиковки. Скажіть йому щиро, чому вас засмучує його новий світогляд – віддаленням від сім’ї і друзів, відмовою від хороших життєвих можливостей і т.д.

Якщо секта використовує як основу своєї теорії будь-яку з поширених (національних або світових) релігій, то ви можете звернути увагу віруючого на те, що лідери секти свавільно спотворили більш давнє (і менш радикальне) вчення.

Однак, варто розуміти, що як би ви не хотіли цього – не завжди можна переконати дорослу людину. Можливо, ваш родич так і залишиться сектантом, а ви – християнином або прихильником іншої конфесії.