Побутові сварки через дрібниці – вже якась норма нашого життя. Накричати на чоловіка через те, що він не там кинув одяг? Влаштувати з цього приводу істерику, реальну істерику, з криками, маханням руками, згадуванням всього, в чому він винен за 10 років? Чому б ні. Тільки потім, десь через годину, починаєш дивуватися собі, а що це було? Чоловіки, звісно, можуть займатися тим самим.
Причини зривів
Справді, в таких ситуаціях ми самі бачимо, що реакція була надто сильною, бурхливою і не логічною. І такі стани зараз спостерігаються в безлічі українців. І так, всі ми розуміємо чому, нам не просто є на що списати свої емоційні стани, це ще й реально причина проблеми, або каталізатор. Втома від війни, в багатьох вже пішов 10 рік, для більшості він другий, а може й третій…хтозна коли ви це читаєте.
Кожен з нас і так носить в собі купу проблем, переживань, незадоволеності життям, собою. Ми запихаємо це в себе все глибше, кажемо собі, що іншим важче, що у нас не все так погано. Насправді, як би не було погано, можна уявити собі ще важче. І ховати свої проблеми і емоції все глибше. Але чому ми потім дивуємось, що нас прориває через дрібниці? Ці дрібниці просто каталізатори.
Біда тільки в тому, що викричатись на близьких, зриватись на них, а вони на вас, це не вирішення проблеми, навіть тимчасовим варіантом це вважати не можна. А ще не можна списувати все на війну. Навіть якщо все через неї і тільки. Це просто стає причиною нічого не робити з своїм станом. Ми кажемо собі, коли все закінчиться – стане краще. Насправді, психологічні проблеми після війни тільки погнуться. Зараз ми травмовані, нам важко, ми травмуємось постійно, читаючи новини, розмовляючи з близькими про втрати людей, про перспективи свого життя…Але після всього почнеться посттравматичний синдром. І краще від нього не стане. Тому діяти потрібно тепер.
Поглянемо на проблему ширше, узагальнимо все. Розуміння можливих причин цього може допомогти вам краще керувати своїми емоціями і покращити стосунки з рідними.
- Накопичений стрес. Стрес, що накопичується в нашому житті, може спричинити емоційний вибух у вигляді крику і зриву. Це можуть бути різні форми стресу – робочий, особистий, фінансовий або навіть надмірна кількість обов’язків із сімейного життя.
- Недовиражені емоції. Іноді люди утримують свої емоції всередині, бо бояться їх виражати або вважають, що це може здатися слабким. Але неконтрольована стриманість емоцій може призвести до їх вибуху у відповідний момент.
- Низька емоційна грамотність. Незнання та незрілість в управлінні власними емоціями може призвести до того, що ви реагуєте агресивно на різні подразники.
- Незадоволеність в сімейних відносинах. Проблеми в стосунках з близькими, невирішені конфлікти, чи недоповнені очікування можуть призводити до емоційного напруження і вибухів.
- Негативний вплив оточення. Отримання негативного впливу від інших людей або від середовища може підштовхнути вас до агресивної поведінки.
- Фізіологічні причини. Деякі фізіологічні стани, такі як брак сну, неврологічні проблеми або гормональні зміни, можуть впливати на вашу емоційну стійкість.
Що робити
Якщо ви помічаєте, що зриваєтеся на близьких без причини, важливо звернутися до цієї проблеми і зробити кроки для її вирішення.
- Визначте, коли і з чим пов’язані ваші емоційні вибухи. Спостерігайте за своєю поведінкою і спробуйте визначити паттерни.
- Вивчіть стратегії керування стресом, такі як медитація, йога, фізична активність або хобі, що допомагає розслабитися.
- Навчіться ефективному спілкуванню та вирішенню конфліктів. Здатність висловлювати свої думки і почуття адекватно та спокійно може допомогти покращити взаєморозуміння.
- Зверніться за підтримкою до психолога або терапевта, який допоможе з’ясувати корені вашої агресії і знайти способи покращення вашої поведінки.
- Важливо також звернути увагу на фізичний стан. Дотримуйтесь здорового способу життя, забезпечте достатньо сну та правильне харчування.
Більшість читачів скажуть, що ці поради не мають сенсу. Це все і так зрозуміло. Скажіть куди натиснути, щоб все стало добре.
Справді, такі думки постійно виникають, коли люди починають стикатися з “проблемами з головою”. Ми звикли цим легковажити.
Психічні стани та хвороби це дуже серйозна проблема. Часто гірша, ніж травми та хвороби, які піддаються складному, але лікуванню. Запущені психічні стани, можуть призвести до критичних проблем, часто летальних випадків через самогубства, до вбивства інших людей. Депресія руйнує все життя людини і дуже важко віддається лікуванню.
Тому ніякі поради з інтернету не мають особливого сенсу. Звісно, ви й самі знаєте, що потрібно бути спокійнішим, відволікатися на щось, що вам подобається, відпочивати більше, нервуватись менше, гарно їсти і спати. Але це не реально у вашій ситуації. І це вас тільки більше бісить.
Тому перестаньте тримати це в собі. Говоріть про це, дуже бажано зі спеціалістом. Психолог може витягнути вас з цього. Але можете спробувати і друзів, навіть не знайомих людей, бажано без таких самих проблем як у вас, щоб ви не жалілися один одному на одне і теж. Просто поговорити, просто виказати свою біль, свої емоції, може допомогти вам пережити ці проблеми. Шукайте групи підтримки в соціальних мережах, месенджерах. Це справді може допомогти.
І спробуйте виключити подразники. Чи справді вам потрібно знати що відбувається на фронті? Що там у корупціонерів? Не думаю. Ми варимось в цих бульбашках, хтось тягне з них емоції, хтось заповнює цим пустоту, але це все виснажує. Якщо ви не впливаєте на ситуацію, перестаньте за нею слідкувати на якийсь час. Відпочиньте від інформації яка вас морально виснажує. Можливо, тоді ви станете здоровішими і зможете на щось повипливати, десь допомогти. Страждаючи “за компанію” з тими, в кого немає вибору, ви робите гірше і їм і собі.
