Рослинні компоненти в косметиці

Найдавнішу косметику робили на основі рослин, але і сьогодні тренд на тотальну натуральність вимагає їх неодмінної присутності в складі. Рейтинг топових компонентів залишається незмінним, але сучасна наука поступово вносить свої корективи.

Головний елемент

Основа сучасних б’юті-засобів, а значить, і майже будь-якого крему, шампуню або лосьйону, це рослинні екстракти.

Більшу частину активних компонентів в косметології отримують саме з представників флори, а не фауни, тому що білки тваринного походження помітно підвищують ризик алергії. І все ж екстракти бувають різні: все залежить від ступеня їх очищення.

І це краще враховувати, роблячи вибір між марками натуральної та дерматологічної косметики.

В першому випадку з тієї ж ромашки буде отримано азулен з домішками, а у другому – його гранично чиста версія. Але, незважаючи на те, що базовий екстракт пройде більш щадну обробку і збереже свою натуральність, ризик алергії буде набагато серйозніший.

Модний тренд

Рослинні пептиди, вони ж рослинні протеїни, сьогодні у фаворі. І причини для цього дійсно вагомі. Мова йде про ультракороткі білкові молекули, які відрізняються високою активністю. Цінують насамперед за те, що вони вміють програмувати клітини на боротьбу з ознаками старіння.

Трипептиди, тетрапептиди і пентапептиди здатні перетворювати зрілу шкіру. В цю групу, до речі, потрапляє сенсаційний матриксил – прекрасний стимулятор колагену. Аргирелин і октапептид відмінно розгладжують мімічні зморшки, а меланостатин добре бореться з пігментацією.

Однак для того, щоб пептиди почали рятувальну операцію, вони повинні проникнути в тканини. Але рослинні білки наш організм розцінює як чужорідні, тому роговий шар і базальна мембрана шкіри їх не пропускають.

Рослинні стволові клітини в живому вигляді не використовуються. З них одержують екстракт, який має потужну антиоксидантну дію. Але технологія дуже дорога. якщо концентрація диво-клітин у складі виявиться значною, коштувати така баночка буде нечуваних грошей. А ефективність їх досі не доведена.

Перевірений засіб

Домашню косметику не можна уявити без використання рослинних олій, особливо якщо зазирнути у глибоку давнину. Але наука вже давно пішла далеко вперед і багато що за останні роки з’ясувала.

Наприклад, сьогодні стало абсолютно ясно, що зволожити шкіру не здатне ні одне масло. Максимум, що можуть олії в цьому відношенні, – це замкнути вологу всередині, тому що вони утворюють водонепроникну плівку на поверхні. Зате живити і пом’якшувати шкіру вони вміють чудово.

І все ж тут теж потрібна обережність. Олії багаті не тільки незамінними жирними кислотами і антиоксидантами, але й ліпідами, яких дуже потребує суха шкіра.

Для неї натуральне масло стане ідеальним компонентом, яке варто шукати у складі будь-якого б’юті-засобу. Але якщо шкіра жирна або, у довершення усього іншого, ще й схильна до появи акне, просочувати її додатковою порцією рослинного жиру – невдала ідея: висипань стане більше.

Є в масел і інші недоліки. По-перше, на них теж буває алергія. В рахунок не йде тільки «щасливе виключення» ‒ масло каріте.

Воно за складом нагадує ліпіди людської шкіри, тому негативні реакції на нього виникають вкрай рідко. По-друге, вони зазвичай повільно і погано вбираються, тому краще додавати їх в базовий крем по краплях.

Подвійний ефект

Ефірні олії стоять окремо, адже вони існують на стику традиційної і нетрадиційної медицини. З одного боку, їх цілющі властивості доведені і сумніву не підлягають. Олії чайного дерева, гвоздики, цитрусових, хвойних дійсно вбивають мікробів і можуть допомогти при запаленні шкіри.

Лаванда розслабляє, а кріп бореться з метеоризмом (при вживанні всередину, само собою). З іншого боку, в косметології їх застосування не завжди виправдане.

Концентровані ефірні масла – це насамперед дуже потужні антиоксиданти. Проблема в тому, що їх наявність в кремі автоматично підвищує не тільки його ефективність і вартість, але і ризик виникнення алергії. І, за статистикою, це досить частий випадок.

Використовувати ефірні масла в чистому вигляді ні в якому разі не можна, інакше хімічний опік гарантований. Якщо ви задумали прийняти ванну, не капайте краплі з флакона відразу у воду, а попередньо змішайте їх з молоком або морською сіллю. Алергікам і зовсім варто обмежитися аромалампою.

Наприклад, гліколева кислота, що отримується з цукрової тростини, за розміром молекул найменша ‒ значить, і ефект від її застосування найбільш виражений. Молочна кислота, крім відлущуючих властивостей, має зволожуючу дію. Лимонна і яблучна вважаються хорошими антиоксидантами.

Але на практиці вони рідко використовуються окремо: зазвичай до складу включають суміш з різних фруктових кислот. І це правильно: всі вони працюють на різній глибині, що дозволяє одержати комплексний ефект.

Але пам’ятайте про запобіжні заходи: при високій концентрації можливі алергія і опік шкіри. А якщо ви використовуєте фруктові кислоти курсом, епідерміс тимчасово стоншується, що може призвести до фотосенсибілізації. Уникнути неприємностей допоможе тільки базовий засіб з сонцезахисними фільтрами, який потрібно буде застосовувати паралельно.

Міфічні речовини

«Рослинні гормони», «фітогормони», «фітоестрогени» – ці терміни звучать невиразно, але в той же час інтригуюче. Проте таємниці ніякої немає. Фітогормони – це речовини, які регулюють життєдіяльність саме рослин, а не людини. У косметиці їх не застосовують.

Однак для надання того ж благотворного ефекту, який демонструє естроген, потрібна гігантська концентрація фітоестрогенів, а процес їх виділення в лабораторних умовах непростий і недешевий. Це ще один привід ставитися до привабливих обіцянок виробників розсудливо.

Просто екстракт сої або червоного винограду, доданий в крем, безумовно, буде корисним, але аж ніяк не за рахунок естрогенових властивостей. В тій дозі, яка носила б виражений терапевтичний ефект, в б’юті-засоби фітоестрогени не зустрічаються.