Як перестати соромитися себе і людей

Бути впевненим у собі – це добре, тому що впевненість допомагає відкрити шлях до успіху. Людина, яка впевнена в собі, йде до мети, знає, чого хоче і досягає бажаного.

Звичайно ж, бувають в житті ситуації, коли навіть упевнені в собі люди починають хвилюватися, соромитися і відчувають себе невпевнено. Якщо це трапляється зрідка, то нічого страшного в цьому немає.

Але якщо невпевненість стала вашим другим «я», і ви почали замислюватися про те, як перестати соромитися себе і стати впевненою, наша стаття на жіночому сайті «Сашко та Марічка» для вас.

Всі ми з дитинства…

Люди не народжуються з комплексами,вони їх набувають. У нашій свідомості протягом усього життя формується ідеальний образ самого себе, який не повинен містити вад, тобто, повинен бути досконалим.

Батьки занижують самооцінку

Невпевненість, на думку фахівців, родом з дитинства. Багато залежить від ставлення до нас батьків і близьких у дитинстві.

— Яка ти незграбна! Руки-крюки! Ти нічого не вмієш! Що про тебе люди скажуть? Недолуга!

Ці і багато інших фраз, які виголошують наші рідні нам в дитинстві, впливають на нашу впевненість у майбутньому. Адже батьківське слово в житті дитини – істина. Якщо дитина часто чує про себе щось не те, в її свідомості виникає внутрішня заборона.

Я особисто все випробувала на собі. Ні в якому разі не хочу образити свою маму (вона золота і душевна людина), яка сама нас виховувала, але вона мені самооцінку занизила здорово. Вона ніколи не казала мені перерахованих вище фраз, але вона ніколи і не хвалила мене.

Для неї завжди дуже важливо було те, що скажуть люди. Вона так часто вимовляла цю фразу, що я почала боятися і соромитися людей. Навіть переходила на інший бік вулиці, щоб не вітатися зі знайомими.

Вже в юності я розуміла, що це ненормально і думала, як перестати соромитися людей.

Зараз я намагаюся все проаналізувати і розумію, чому я виросла невпевненою, соромилася і боялася людей.

Ситуація 1

— Мамо, я гарна? — запитала я у неї, коли мені було років 10-12.

— Яка ти там гарна, — відповіла мама, побоюючись, що у мене буде завищена самооцінка.

Я всю юність вважала себе некрасивою і соромилася знайомитися з хлопчиками. Готова була зустрічатися з ким завгодно, лише б він подивився на мене і звернув увагу. Адже я негарна – кому я потрібна? Я не знала, як пересилити себе і перестати бути невпевненою.

Ситуація 2

Я добре вчилася в школі. Але мені мама постійно говорила, що це випадковість, а не моя праця. Я боялася зайвий раз підняти руку і відповісти на уроці – соромилася і боялася, що скаже вчитель, що подумають однокласники, а раптом щось не те скажу. Адже я добре вчуся чисто випадково. Я не переставала вірити в це.

Ситуація 3

Я закінчила з червоним дипломом, але мама сказала, що тут щось не те. Я була дуже невпевненою в собі і повірила мамі. Самооцінка у мене на той момент вже була заниженою.

Саме в той момент я вперше замислилася про те, як мені перестати соромитися і боятися людей.

Батьки байдужі

У амбітних батьків дуже часто ростуть сором’язливі діти. У цьому випадку батьки теж недооцінюють своїх дітей. Ті ростуть з почуттям, що вони не гідні своїх батьків, відчувають себе невдахами, які не виправдали сподівань своїх рідних. Психологи єдині в думці – всі сором’язливі невпевнені в собі люди мають занижену самооцінку.

Як побороти невпевненість

Найголовніша причина невпевненості людини у собі, занижена самооцінка. Працюючи над її підвищенням, можна стати більш впевненим у собі і перестати боятися людей.

Нижче ми наведемо ще кілька порад, як знайти упевненість і перестати боятися.

Поради психолога, як перестати соромитися людей, якщо у вас занижена самооцінка, починаються зі слів – почніть прямо зараз з себе. Люди з заниженою самооцінкою часто відчувають себе невпевненими, живуть у постійному почутті неспокою і страху бути незрозумілими й відкинутими.

Задайте собі питання: «А чого конкретно я боюся? Що буде, якщо щось я зроблю (відповім, виступлю) не так?» Навчіть себе знаходити вихід зі стану невпевненості, а не топчіть себе. Інакше ваша невпевненість переросте в постійний страх і боязнь.

Ось які поради ми знайшли на просторах Інтернету.

Якщо ви не дуже впевнені в собі і сором’язливі, запишіться на тренінг до психолога. Працюючи з фахівцем, ви обов’язково знайдете впевненість в собі. Такі тренінги психологи проводять навіть онлайн. Необов’язково кудись їздити на прийом.

Як зовні проявляється впевненість?

Якщо немає можливості звернутися до психологів, можна самим потренуватися і «зіграти» роль впевненої людини. Можливо, такі тренування згодом допоможуть деяким з нас проявляти впевненість або хоча б здаватися впевненим для оточуючих

Шукаємо опору
Насамперед, впевненість проявляється у зовнішньому вигляді, а конкретніше – у вашій позі. Тут важлива точка опори. Давайте згадаємо кішку. Хто намагався коли-небудь зрушити сплячу кішку з улюбленого місця, той відчував, як вона впирається і не хоче переходити з обжитого місця. Куди б її не зрушили, вона переносить центр тяжкості.

Впевнена в собі людина зливається з простором воєдино. Якщо ви збираєтеся спілкуватися зі співрозмовником сидячи, повністю сідайте в крісло чи на стілець. Зіпріться на спинку, не сідайте на краєчок стільця. Якщо є підлокітники, руки покладіть на них, а не складайте на колінах.

Люди, які соромляться, скукожуються, намагаються зайняти якомога менше місця, вони скупі на жести. Вони ніколи не дивляться в очі співрозмовнику. Уникайте такої поведінки.

Шпиль-жест
Ви знаєте, що таке шпиль-жест? Це жест впевненої в собі людини: доторкніться кінчиками пальців однієї руки з кінчиками пальців на іншій руці.

Не бійтеся жестикулювати. Жести повинні бути спокійні, інтонація голосу ствердна, погляд – фіксований. Не дивіться поверх голови, дивіться на слухачів.

Не метушіться
Впевненість не терпить суєти. Не відбивайте барабанний дріб на столі, не йорзайте на стільці, не мніть в руках хусточку, не загинайте пальці. Говоріть з почуттям, з толком, з розстановкою.

Не кивайте головою
Якщо ви згодні з думкою співрозмовника, не треба весь час кивати головою. Упевнені люди кивнуть в знак згоди пару раз, не більше.

Пауза
Якщо вам поставили запитання, не поспішайте на нього відповісти в ту ж секунду. Робите від 1 до 5 секунд паузи, а потім – відповідь. Якщо у вас немає відповіді, говоріть спокійно: «Я ще не стикалася з цим. На дане питання поки не відповім».

Як я борюся зі своєю невпевненістю

Я люблю свою роботу. Мені подобається те, чим я займаюся сьогодні. Щоб відчувати себе впевненою, я працюю над собою.

Беру участь у багатьох професійних конкурсах, щоб довести самій собі, що я щось вмію. Але ось ці конкурси найчастіше заочні, де не потрібно говорити, а треба щось творити, писати, досліджувати. Я завжди сумніваюся. Раптом я на публіці щось скажу не так? Що про мене подумають оточуючі? Я так і соромлюся людей.

Лише в цьому році я брала участь в очному професійному конкурсі і, незважаючи на мої сумніви і невпевненість, виграла! Як же багато дав мені цей конкурс! Я, справді, почала вірити в себе і стала… трохи впевненішою. Зверніть увагу, трохи впевненішою. Адже підвищити впевненість у собі не так просто.

У кожної з нас є все, що потрібно для того, щоб стати впевненою в собі. Почніть з сьогоднішнього дня. Просто припиніть соромитися людей, адже ви нічого не втратите. Помилки і слабкість – це нормально. Думка оточуючих – це найменше, що повинно нас хвилювати.

Один психолог рекомендує своїм пацієнтам для того, щоб вони стали менш залежні від думки оточуючих, виконати безглузду вправу:

Лягти посеред тротуару і пролежати 10 секунд.

Зробити це складно, тому що ми відразу починаємо думати про те, що скажуть про нас люди.

Знаєте, що показує практика? Ніхто не підходить до людини, яка лежить задоволена на тротуарі. Людям абсолютно все одно, що відбувається з іншими.