Як виховати оптиміста: 5 порад

Всі діти народжуються оптимістами, але з часом їх віра в себе і оточуючих починає слабшати, а радісні надії розсіюються. Прикро, що це відбувається з вини дорослих. Як же поводитися, щоб дитина росла, не втрачаючи свій оптимізм?

Є чудове оповідання «Маленький Кит». У героя розповіді неприємності: він не хоче дзвонити своєму начальнику, нервує, свариться з дружиною, і єдина його відрада — маленький син, якого він кличе Китом. Батько «тікає» від усіх і йде з хлопчиком гуляти.

І поступово його душа починає потихеньку розправляти крила. Повернувшись з прогулянки, тато перед сном висаджує його на горщик, і хлопчик просить йому що-небудь почитати в процесі. Батько бере першу-ліпшу під руку казку.

Він дуже не хоче, щоб випарувався гарний настрій сина, не хоче, щоб у його душі розсіявся той добрий світ, яким він зігріває всіх навколо. Але ось Кит перегорнув сторінку і продовжив, як ні в чому не бувало: «А ось тато. Він прийшов з роботи і грає з козенятами…». І це звичайне дитяче сприйняття, добре і оптимістичне.

ПОРАДА №1

Постарайтеся якомога рідше оцінювати дитину. Будь-яка, і позитивна, і негативна оцінка губить дитячий оптимізм. Якщо ви весь час хвалите малюка, він боїться, що наступного разу у нього не вийде так само добре і оцінка буде не такою високою.

Критика теж не сприяє розвитку дитини. Так що ж робити, якщо не хвалити і не лаяти? Постарайтеся переключити увагу малюка. Наприклад, коли він прийде зі своїм малюнком, поцікавтеся, що там зображено (навіть якщо ви все прекрасно розумієте).

Можна навіть послатися на те, що ви прийняли замок за звичайний будинок, тому що не видно башточок. У цьому випадку дитина отримає стимул навчитися малювати башточки. Таким чином, з одного боку, перемикається увагу малюка, а з іншого боку, ви створюєте у нього мотивацію розвивати свої здібності і далі.

ПОРАДА №2

Пам’ятайте, що малюк пізнає світ, вчиться висловлювати свої емоції, керувати своєю поведінкою і т. п. тільки в спілкуванні з іншими людьми. Саме спілкування надає сенс всьому тому, що дитина бачить навколо себе.

Це може бути емоційне спілкування, коли дитина сидить, проосто обнявшись з вами. У такі моменти, що дуже важливо, у малюка з’являється довіра до світу. Це може бути і будь-яка спільна діяльність, коли ви малюєте, ліпите пельмені, читаєте вголос, дивитися мультфільми і т. д. Головне – пам’ятати, що дитина потребує, щоб ви розділяли її інтереси і щоб її життя з вами було цікавим.

ПОРАДА №3

Наступна порада випливає з попередньої, вона теж пов’язана з моментами тісного спілкування. Звичайно, малюк буде стикатися з різними невдачами – побіг і розбив коліно, хотів зліпити сніговика, і не вийшло, вийшов виступати на ранках і забув віршик і т. п.

Ви побачите, як моментально висохнуть сльози і малюк із задоволенням буде ходити, бігати, ліпити різні фігури, читати вірші і т. п. Більше того, при такій невдачі малюк вже сам буде заспокоювати себе: «Нічого, я навчуся! І сніговика зліплю, та пісеньку заспіваю, і будиночок намалюю».

ПОРАДА №4

Вчіть дитину фантазувати. Фантазія розширює межі світу, в якому живе дитина. А ще вміння фантазувати є прекрасним засобом переживання невдач. Крім того, саме фантазія і уява роблять дитину справжнім чарівником.

І тоді все стає веселим і цікавим: страшне перестає бути страшним, неприємності виявляються здоланними, нудне може виявитися цікавим, а ти сам з маленького, слабкого і беззахисного перетворюєшся у всемогутнього і всесильного!

ПОРАДА №5

Грайте разом з дитиною. Гра порівняно з уявою носить активний характер. І тут треба зрозуміти, що грати можна і навіть потрібно не тільки з іграшками, що не можна обмежувати гру строго закріпленими місцями.

І не варто звертати уваги на те, що святкова скатертина може стати завісою, а новий чемодан – місцем, де можна сховатися. І, головне, грати це завжди не тільки цікаво, але й весело. А веселощі і радість є неодмінними супутниками оптимізму.

Так що забудьте про кризу, світові проблеми і життєві неприємності, і подивіться на світ очима своєї дитини. Станьте разом з нею оптимістами… хоч на годинку!