Що таке здоровий пофігізм і як йому навчитися?

Звичайно ж, ця стаття не претендує на використання наукових термінів з області психології. Але в результаті народної словотворчості з’явилося слово “пофігізм” – і воно дуже здорово описує важливе вміння не віддавати занадто багато ресурсів заради мало важливих речей.

Що таке здоровий пофігізм і як йому навчитися? 1

Питання, як навчитися здоровому пофігізму, актуальне для нашого покоління як ніколи. Адже, чим більше навколо людини подій, процесів, інформації та соціальних зв’язків, тим потрібніше відсікати з цього потоку не потрібне вам, що віднімає сили і не приносить віддачі.

Відповідь в тому, щоб вчасно розпізнавати “не ваше” і мати сміливість відмовлятися від нього.

Що можна назвати пофігізмом?

Якщо все ж повернутися до більш прийнятних в психології термінів, то пофігізм – це здоровий егоїзм.

Полягає він в тому, щоб:

Не давати собі шкодити;

Не брати на себе завдання, за які не піде рівноцінна подяка або якась користь, тобто віддача;

Не вирішувати проблеми інших людей, посилюючи цим своє становище;

Відмовлятися витрачати час на що-небудь нецікаве, некорисне, що не відповідає вашим реальним бажанням.

В будь-якому прояві важлива міра.

Безумовно, іноді трапляються ситуації, коли ви віддасте трохи більше своїх ресурсів, ніж хотіли б, і отримаєте трохи менше віддачі, ніж очікували. Але йти, щоб уникнути подібних ситуацій в “глибокий пофіг” теж не можна – так як вони, безсумнівно, врівноважаться іншими епізодами, коли хтось поділиться своїми ресурсами з вами.

Повну байдужість до навколишнього світу можна назвати не здоровим пофігізмом, а нездоровою пофігістичністю.

Наприклад: не витрачати свої останні гроші на фонд допомоги австралійським звіряткам це здоровий пофігізм, і це правильно. Ви не несете персональної відповідальності за кожну кенгуру, і дожити без грошей до зарплати стане вашою особистою істотною проблемою. А ось не віднести до ветеринара власного хворого кота – пофігістичність, так як одомашнена вами істота перебуває вашої відповідальності за її благополуччя.

Доведено, що спокій зберігає молодість і здоров’я

Тобто, секрет в правильній розстановці пріоритетів. Віддавати і проявляти небайдужість можна і потрібно, якщо це важливо для вас більш, ніж можливі збитки від вашої включеності в дану діяльність. По суті, якщо ви “горите” допомогою австралійській фауні, і при цьому ваш власний кіт здоровий і нагодований, а для себе у вас припасений річний запас макаронів – то особисто для вас може виявитися виправданим пріоритетом саме благодійність.

Що таке здоровий пофігізм і як йому навчитися? 2

Здоровий пофігізм в особистому житті і в інших соціальних контактах

У романтичних, сімейних, дружніх і робочих зв’язках життєві правила адекватного пофігіста можуть звучати так:

  • Не допомагайте людям більше, ніж вони самі допомагають собі.
  • Не робіть для людей, навіть дуже близьких, більше, ніж вони зробили, роблять або реально готові зробити в аналогічній ситуації для вас.
  • Відсторонюйтеся від людей, які від вас постійно беруть, але не компенсують.
  • Відсторонюйтеся, по можливості без конфліктів, від людей, які вимагають від вас робити те, що ви не хочете, жити так, як вам не подобається, і т.д. зробіть так, щоб вам було на них пофіг – тобто дистанціюйтеся від них як від джерела роздратування.
Не забувайте про себе – це головне для вас і ваших близьких, до речі, теж

Виняток з цих правил – хіба що ставлення батьків до дітей, які, звичайно ж, вимагають багато батьківських ресурсів. У всіх інших випадках, маючи справу з дорослими дієздатними людьми, не ведіться на ідеї «благородної жертовності» істинної любові, справжньої дружби, дочірнього обов’язку і т.д. жертви ніхто не цінує, ними користуються.

Знову ж таки – варто розрізняти посильну допомогу і жертву. Іноді усвідомити різницю – справжнє мистецтво, але робити це треба!

Наприклад, довести додому і напоїти мінералкою напідпитку приятеля – це разовий епізод звичайної допомоги. А ось якщо приятель п’є до нетранспортабельного стану постійно, то ви цілком можете не займатися реабілітацією алкоголіка, так як це зажадає чималих сил, часу і грошей. Сам п’яниця, притому, може абсолютно не хотіти змінювати спосіб життя. Не йти на жертву заради такої людини, здоровий пофігізм.

Якщо спробувати скласти хоча б невеликий список літератури по темі “теорія практичного пофігізму”, то не останнє місце в ньому буде займати книга, яку написала авторка Наталія Ром. Називається дане чтиво “Як виробити здоровий пофігізм, або 12 кроків до впевненості в собі”. Лекцію на цю ж тему склав популярний психолог Михайло Лабковський.

Втім, знайомлячись з різними матеріалами з даного питання, важливо … так-так, моментами включати цей самий пофігізм і з усієї маси порад приймати тільки ті, які здаються зрозумілими і логічними особисто вам!

Автори та правова інформація

Коментарі

  1. Анонім
  2. Оля
    • Марічка Павленко

Залишити коментар