Соціальні та асоціальні люди, чим вони відрізняються

Соціальна поведінка це те, як люди взаємодіють з іншими людьми. Розповімо як поводяться соціальні, асоціальні та антисоціальні люди, про відмінності між ними.

Соціальних людей вважають нормальними

Психологія не використовує поняття норми як таке, але люди вважають будь-яких інших соціальних людей нормальними.

Вона дотримується правил, що дозволяють отримати репутацію шановного члена цього суспільства і без труднощів вступати в комунікацію з іншими людьми. Така людина готова нести відповідальність за наслідки своїх дій і намагається діяти так, щоб не шкодити собі і оточуючим. Їй важливо, щоб її визнавали, цінували, вступали з нею в різні типи комунікації.

Говорячи ще простіше, соціальні люди прагнуть вчитися, працювати, мати особисте життя, заводити і підтримувати знайомства, домагатися поваги інших і успіху у важливих для них областях діяльності.

Як проявляється асоціальність людей

Психологічний портрет асоціальної людини може варіюватися, але основна риса – уникнення ними соціальних контактів скрізь, де тільки можна. Тобто, іноді антисоціальні люди в прямому сенсі стають відлюдниками, дауншифтерами, живуть в малонаселених селищах, мінімізують економічні відносини з “великим світом”, намагаються вижити натуральним господарством, але таких унікумів, як ви розумієте, небагато.

Більш поширений типаж-люди, які рідко виходять з дому, не прагнуть обростати знайомствами і соціалізуватися.

Іноді вони з почуття відповідальності намагаються вчитися і працювати, мінімально контактуючи з людьми, вибирають віддалену роботу.

Але якщо буде варіант жити, не забезпечуючи свої потреби шляхом реальної діяльності серед інших людей, вони напевно цим скористаються. До цього типажу відносяться ігромани, інфантильні “мамині синки”.

Також асоціальними є маргінальні особистості, схильні до бродяжництва, втеч з дому та сім’ї, які не прагнуть мати особистий заробіток, не намагаються ніяк особистісно розвиватися.

Чи є асоціальні люди психічно нездоровими

Найчастіше так, багато психіатричних діагнозів включають постійну асоціальну поведінку або епізоди асоціальних проявів. Так, наприклад, асоціальними стають люди в сильній депресії.

Наприклад, важкий підліток може втекти з дому, де йому погано, або ізолюватися від суспільства однолітків, серед яких він пережив булінг. При хорошому збігу обставин такий підліток зможе соціалізуватися.

В чому різниця між асоціальністю і антисоціальністю

Незважаючи на схожість цих двох слів, вони мають різні значення. Іноді антисоціальність вважають максимальним вираженням асоціальності, іноді розглядають як окремий тип особистості з патологіями психіки.

Так, антисоціальними особистостями є люди зі злочинними нахилами, які не контролюють свою агресію або маніакальні устремління. Ґвалтівники, злодії-клептомани, маніяки, «домашні боксери» – приклади антисоціальних людей. Вони не завжди уникають суспільства, але їх взаємодія з іншими людьми може нести загрозу.

Тобто, грань між асоціальністю і антисоціальністю – це те, чи контролює людина ступінь небезпеки своїх дій для інших і чи готова переступати межу чужих прав.