Що таке здоровий пофігізм і як йому навчитися

Звичайно ж, ця стаття не претендує на використання наукових термінів з області психології. Але в результаті народної словотворчості з’явилося слово “пофігізм” і воно дуже здорово описує важливе вміння не віддавати занадто багато ресурсів заради мало важливих речей.

Питання, як навчитися здоровому пофігізму, актуальне для нашого покоління як ніколи. Адже, чим більше навколо людини подій, процесів, інформації та соціальних зв’язків, тим потрібніше відсікати з цього потоку не потрібне вам, що віднімає сили і не приносить віддачі.

Що можна назвати пофігізмом

Якщо все ж повернутися до більш прийнятних в психології термінів, то пофігізм – це здоровий егоїзм.

Безумовно, іноді трапляються ситуації, коли ви віддасте трохи більше своїх ресурсів, ніж хотіли б, і отримаєте трохи менше віддачі, ніж очікували. Але йти, щоб уникнути подібних ситуацій в “глибокий пофіг” теж не можна – так як вони, безсумнівно, врівноважаться іншими епізодами, коли хтось поділиться своїми ресурсами з вами.

Повну байдужість до навколишнього світу можна назвати не здоровим пофігізмом, а нездоровою пофігістичністю.

Наприклад: не витрачати свої останні гроші на фонд допомоги австралійським звіряткам це здоровий пофігізм, і це правильно. Ви не несете персональної відповідальності за кожну кенгуру, і дожити без грошей до зарплати стане вашою особистою істотною проблемою. А ось не віднести до ветеринара власного хворого кота – пофігістичність, так як одомашнена вами істота перебуває вашої відповідальності за її благополуччя.

Тобто, секрет в правильній розстановці пріоритетів. Віддавати і проявляти небайдужість можна і потрібно, якщо це важливо для вас більш, ніж можливі збитки від вашої включеності в дану діяльність. По суті, якщо ви “горите” допомогою австралійській фауні, і при цьому ваш власний кіт здоровий і нагодований, а для себе у вас припасений річний запас макаронів – то особисто для вас може виявитися виправданим пріоритетом саме благодійність.

Здоровий пофігізм в особистому житті і в інших соціальних контактах

У романтичних, сімейних, дружніх і робочих зв’язках життєві правила адекватного пофігіста можуть звучати так:

Виняток з цих правил – хіба що ставлення батьків до дітей, які, звичайно ж, вимагають багато батьківських ресурсів. У всіх інших випадках, маючи справу з дорослими дієздатними людьми, не ведіться на ідеї «благородної жертовності» істинної любові, справжньої дружби, дочірнього обов’язку і т.д. жертви ніхто не цінує, ними користуються.

Наприклад, довести додому і напоїти мінералкою напідпитку приятеля – це разовий епізод звичайної допомоги. А ось якщо приятель п’є до нетранспортабельного стану постійно, то ви цілком можете не займатися реабілітацією алкоголіка, так як це зажадає чималих сил, часу і грошей. Сам п’яниця, притому, може абсолютно не хотіти змінювати спосіб життя. Не йти на жертву заради такої людини, здоровий пофігізм.

Якщо спробувати скласти хоча б невеликий список літератури по темі “теорія практичного пофігізму”, то не останнє місце в ньому буде займати книга, яку написала авторка Наталія Ром. Називається дане чтиво “Як виробити здоровий пофігізм, або 12 кроків до впевненості в собі”. Лекцію на цю ж тему склав популярний психолог Михайло Лабковський.

Втім, знайомлячись з різними матеріалами з даного питання, важливо … так-так, моментами включати цей самий пофігізм і з усієї маси порад приймати тільки ті, які здаються зрозумілими і логічними особисто вам!