Як і за що потрібно хвалити дитину

Вас часто в дитинстві дорослі хвалили? Мене – ні. Чомусь моя мама вважала, що потрібно, щоб «люди похвалили». А, можливо, хвалила коли я спала.

В результаті самооцінка у мене тривалий час була дуже заниженою. Я все боялася. А раптом я щось зроблю не так? Що люди скажуть?

Своїх дітей я намагаюся хвалити. Знаю, наскільки це важливо не тільки дитині, але і дорослій людині. Адже не дарма в народі кажуть, що від похвали і крила виростають.

Як часто хвалити

Похвали має бути в міру. Її не повинно бути багато, але і не повинно бути мало. І вона повинна бути доречна.

У них виникне залежність від цього. Їм захочеться, щоб хвалили кожну дію.

Як кажуть психологи, ставши дорослими, захвалені діти будуть чекати, коли їх погладять по голівці за виконану роботу. Вони не будуть адекватно реагувати на критику, адже вони з дитинства привчені на кожному кроці чути: «Який ти молодець!».

За що хвалити

Хвалити дитину треба правильно: за її вчинки і дії. Не говоріть просто, що він молодець, а розкажіть, що він зробив щось набагато краще, ніж робив до цього. І все це результат його роботи над собою, його завзятість і праця.

Пропонуємо вам приклад, як можна побудувати розмову в певній ситуації.

Ваша восьмирічна донька добре розчистила сніг у дворі. Вам сподобалася її робота.

Мама похвалила роботу дочки, а та відчула свою значимість.

Отже, перше правило – заохочувати потрібно вчинки сина або дочки. Потрібно розмову будувати так, щоб малюк сам зробив висновок про свої вчинки.

Коли хвалити і за що

Якщо ви застали дитя за роботою і побачили, що воно робить щось дуже добре, заохочуйте його прямо зараз. Ефект похвали тільки посилиться.

Всі ми розуміємо, що похвала залежить від віку малюка. Дошкільнику важлива будь-яка похвала, яка буде надихати його до подальших дій. А от з дітьми постарше потрібно враховувати деякі тонкощі.

Так, хвалити потрібно за певний підхід до вирішення завдання або новий підхід до вирішення проблеми, що надалі буде стимулювати дитину шукати шляхи вирішення, якщо будуть виникати проблеми. Важливо, щоб похвала стала поштовхом у подальшому зробити щось ще краще.

Здавалося б, що поганого в такій похвалу? Але небезпека такого формулювання полягає в наступному:

Ви оцінюєте особисту якість, а не дію. А якщо в наступний раз не такий гарний малюнок вийде?
До такого формулювання діти звикають, і такі фрази для них вже звучать як стандарт. Тобто, діти звикають до похвали і чекають її як реакцію батьків. А якщо не похвалити? Як він відреагує? Образиться. Адже до цього його весь час хвалили.

Від частої похвали дитина стає залежна від оцінки оточуючих їх людей. Вона не вміє оцінювати свою поведінку, а чекає, коли оцінять інші.

— У мене ніколи нічого не виходить!

— Неправда, у тебе все вийшло!

— Ні, ти так кажеш, щоб я не засмучувався.

Приблизно така розмова виникає з дорослими, коли діти починають помічати свої недоліки і розуміти, що їхні вчинки або дії завжди раніше схвалювали, не залежно виконав він все добре або погано.

Схвалення має бути в міру, при цьому батьки не повинні обмежуватися стандартним «молодцем».

Як правильно хвалити

Похвала складається з двох частин – наші слова і висновки дитини про себе.

Говорити загальні фрази: «Молодець», «Прекрасно», «Чудово» — легко, але неправильно. Фрази, які ми повинні використати, щоб схвалити дії дітей, повинні носити оцінку самого вчинку, а дитина сама повинна оцінити себе.

Важливо будувати похвалу, дотримуючись принципу «від себе».

Не ти молодець, а мені подобається, як ти…

Кілька важливих правил

Не порівнюйте сина чи доньку з іншими дітьми.

Ніколи не критикуйте при дітях їхніх однолітків, ставлячи своїх дітей вище. «Як добре, що ти це зробив набагато краще, ніж Петро». Ваші діти будуть надалі прагнути уникати складних завдань, щоб не помилитися, як Петя, з яким ви його раніше порівняли. Адже він боїться втратити звання дитини «кращої, ніж Петро».
Порівнюйте його з собою вчорашнім, тобто, з самим собою.

Ніколи не порівнюйте братів і сестер між собою. Якщо вашому старшому легко давалася математика, це не означає, що про це весь час слід нагадувати молодшому, яому математика не дається. Ви погано вплинете на обох: і на старшого, у якого починає зашкалювати самооцінка, і на молодшого, у якого вона падає.

Не змішуйте критику і похвалу. Часто батьки хвалять за щось, а потім вказують, що ось тут-то можна було зробити краще. Критика запам’ятається, а похвала забудеться.
Будьте конкретними. Не кажіть загальними фразами, а описуйте, що саме ви схвалюєте.

Не чекайте досконалості і не скупіться на схвалення. Якщо ви будете чекати від дітей ідеально виконаного завдання або вирішення завдання, то розчаруєтеся, якщо цього не побачите. Оцінюйте навіть маленькі кроки і спроби сина або дочки зробити щось краще, ніж було.

Не бурчіть на дітей. Якщо дитину не хвалять, а постійно критикують, вона до цього звикає і ніяк не намагається зробити щось краще. Навіщо їй старатися?
Емоції більш виразні, ніж слова: не льстіть і не перебільшуйте заслуг. Те, як ви це говорите, набагато важливіше, ніж те, що ви говорите. Звичайне «дякую» можна сказати по-різному. Заохочуйте дітей щиро.

Хваліть, але не перехваліть. Все має свої межі. Якщо ви виявите надмірний ентузіазм і будете захвалювати сина чи дочку, вони відчують тиск з вашого боку. Діти зададуть собі питання: «А якщо наступного разу у мене не вийде зробити це так само добре? Що про мене подумають батьки?».

Не згадуйте минулих промахів. «Я так боялася, що ти і в цей раз не впораєшся, але ти зробив набагато краще». Таке формулювання похвали неправильне.

Хороший варіант схвалення дій дитини – розповісти про її досягнення в розмові з третіми особами так, щоб він це ненав’язливо чув. Але при цьому важливо не переграти. Зробити це можна, наприклад, у телефонній розмові з бабусею: «Як Анютка це завдання вирішила? Я навіть не відразу про такий спосіб здогадалася. Як вона це зробила?».

Щоб наші діти в майбутньому зросли успішними, а не тільки красивими, ми будемо дитину правильно заохочувати і хвалити. Робити це будемо тоді, коли потрібно. А слова підбирати будемо тільки правильні, щоб не перехвалити і не перестаратися, щоб син чи донька не відчували напору і лестощів з нашого боку.

Похвалу можна порівняти з паливом, яке потрібно правильно заливати.

Адже діти, яких не забувають хвалити, вірять у свої сили і здібності. При цьому заохочувати і підтримувати потрібно грамотно і послідовно: звертати увагу навіть на маленькі успіхи, уточнювати, за що саме ви хвалите і не використовувати оціночну втішну похвалу.